Статьи

Варіанти лікування портальної гіпертензії в дитячому віці

Причиною ПГ в дитячому віці є аномалії розвитку або тромбоз ворітної вени, що призводять до кровотеч з варикознорасширенних вен стравоходу та шлунку у дітей.[1,2,3] Лікування та профілактика ускладнень ПГ в дитячому віці залишається складним та остаточно не вирішеним питанням.[4] Запропоновані методи хірургічного та ендоскопічного гемостазу призводять до тимчасового покращання з подальшим ризиком виникнення рецидиву кровотечі.[5,6,7,8] Останнім часом все більше уваги приділяється хірургічним методам - портосистемного шунтування, як надійному методу попередження та зупинки кровотечі з варикознорасширенних вен стравоходу та шлунку.[9,10.11]

Вибір методу лікування залежить від форми ПГ важкості перебігу та особливостей анатомії портальної системи, що в деяких випадках ускладнює та робить неможливим виконання шунтуючих операцій.

Матеріали та методи З 1990 до 2007 року в УДСЛ «ОХМАТДИТ» знаходилось на лікуванні 169 дітей з ПГ, в віці від 8 місяців до 16 років. За статтю переважали хлопчики - 111, дівчат було 58. Допечінкова форма ПГ була виявлена у 132 (78%) дітей, внутрішньопечінкова – у 7 (4%) змішана форма – у 30 (18%) пацієнтів.

Направлення:
Дитяча хірургія
Відділення:
Педіатрична служба, Центр інноваційних технологій в дитячій хірургії та урології
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Морфологічні ознаки передракових змін шлунка у пацієнтів з ерозіями шлунка при захворюваннях жовчовивідних шляхів

Згідно офіційним статистичним даним, Україна знаходиться на 3-му місці в Европі за розповсюдженістю раку шлунка, поступаючись тількі Росії та Белорусії. Всього в Україні щорічно реєструється біля 15-16 тис. нових випадків раку шлунка, біля 95% випадків діагно-стується на ІІІ та ІV стадіях, внаслідок чого помирає біля 14 тис. хворих на рік (13). На сьогоднішній день чітко встановлено, що не менш 80% випадків некардіального раку шлунка пов’язані з інфекцією Нelicobacter pylori (HP) та послідуючим розвитком атрофічного гастриту (1, 6, 9, 10, 11, 18, 21, 22). Єдино можливим шляхом зупинити цю тенденцію в теперішній час є рання діагностика раку та визначення передракових станів слизової оболонки шлунка, впровадження скринингових методів обстеження населення (13). Хронічний гастрит займає ведуче місце (77-89%) серед передракових станів шлунка.

Направлення:
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Порушення моторно-евакуаторної функції шлунка в патогенезі ерозій шлунка при захворюваннях жовчовивідних шляхів

Хронічні ерозії шлунка залишаються однією з найбільш розповсюджених та найменш вивчених захворювань органів гастродуоденальної зони. Частота ерозивних уражень шлунка, за даними ендоскопічного дослідження, складає від 10 до 25% [1, 5, 6, 13].

Серед факторів, які мають значення у розвитку ерозій, розглядаються Helicobacter pylori (НР), мікроциркуляторні порушення у слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалій кишці, порушення моторно-евакуаторної функції шлунка та дуодено-гастральний рефлюкс, соляна кислота, зниження цитопротективних властивостей слизового гелю, порушення системи імунітету, виділення деякіх гормонів внутрішньої секреції. Багато дослідників приводять дані про порушення моторної функції шлунка та підвищення внутрішньопорожнінного тиску, що викликає спочатку функциональне, а потім органічне ураження органа з формуванням клінічної картини захворювання [2, 5, 6, 13, 16].

Направлення:
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Клінічна характеристика пацієнтів з ерозіями шлунка при захворюваннях жовчовивідних шляхів

Вступ. Серед великої кількості захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) ерозії шлунка відносяться до числа найбільш розповсюджених та найменш вивчених. В останні роки у зв¢язку з широким застосуванням ендоскопічних методів діагностики виявляється велика кількість ерозівних уражень слизової оболонки (СО) шлунка, яка складає, за даними різних авторів, від 10 до 25% випадків. Ерозивні зміни слизової оболонки залишаються другою за частотою причиною шлунково-кишкових кровотеч після дуоденальних виразок [1, 4, 7].

Ця патологія залишається однією з найменш вивчених захворювань органів гастродуоденальної зони. Не вирішені багаточисельні аспекти етіології та патогенезу ерозій шлунка, що ускладнює не тільки підходи до адекватної терапії, але і систематизацію наукових даних, які є на сьогоднішній день. Так, ерозії шлунка відсутні в Міжнародній класифікації хронічних гастритів (Сіднейська система, 1990), лише в ії ендоскопічному розділі є згадування про візуальну відміну гострих та хронічних ерозій (ХЕ). Не включені ерозії і в МКХ Х перегляду (1995), що ще раз доводить відсутність чітких уявлень про значення ерозій в гастродуоденальній патології.

Направлення:
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Особливості інфікованості Helicobacter pylori (HP) , кислотоутворюючої функції шлунка у пацієнтів з ерозіями шлунка при захворюваннях жовчовивідних шляхів

Ерозії шлунка залишаються однією з найбільш розповсюджених та найменш вивчених захворювань органів гастродуоденальної зони. Не вирішені багаточисельні аспекти етіології та патогенезу ерозій шлунка, остаточно не вирішено питання про те, коли ерозії слід розглядати в якості ускладнення основного захворювання, а коли вважати супутнім ураженням або самостійною нозологічною формою [1, 4, 6, 8, 9].

Серед факторів, які мають значення у розвитку ерозій, розглядаються Helicobacter pylori (НР), мікроциркуляторні порушення у слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалій кишці, порушення моторно-евакуаторної функції шлунка та дуодено-гастральний рефлюкс, соляна кислота, зниження цитопротективних властивостей слизового гелю, порушення системи імунітету, виділення деякіх гормонів внутрішньої секреції. Однак дія кожного з цих факторів є суперечливою у виникненні ерозій; різні автори представляють навіть протилежні дані, які стосуються впливу перерахованих патогенетичних факторів на розвиток ерозій шлунка [1, 4, 6, 7, 8, 9, 10]. Найважливішими факторами патогенезу є кислотно-пептичний фактор та інфекція НР.

Незважаючи на те, що значення кислотно-пептичного фактору у розвитку хронічних ерозій (ХЕ) шлунка однозначно не визначено , все ж вважається, що наявність HCl є необхідною умовою хронізації ерозій [2, 3, 4, 6, 7 ]. За даними Я.С.Циммермана, В.Г. Ведерникова (2001), у хворих з ХЕ, як правило, не спостерігається вираженої гіперацидности – частіше рівень pH навіть підвищений або залишається в межах норми [6]. Однак жодного разу за наявності ХЕ не було зареєстровано і анацидного стану СОШ, що може вказувати на те, що присутність в шлунку соляної кислоти є необхідною умовою виникнення ХЕ. Кислотно-пептичний фактор вважається одним з провідних у формуванні запалення та виникнення дефектів слизової оболонки (СО) гастродуоденальної зони (ГДЗ). Однак ступінь ураження шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) буває різним. Можливе виникнення виразок ( глибоких дефектів СО, які загоюються з утворенням сполучнотканинного рубця), ерозій (поверхневих дефектів, які не поглиблюються за межі м’язевої пластинки СО та загоюються без утворення рубця), а у частини хворих агресивна дія хлористоводневої кислоти призводить до гастриту, дуоденіту без дефектів СО [1, 3, 6]. У цьому зв’язку закономірно постає питання: чи є прямий зв’язок між вираженістю ацидності в шлунку та глибиною дефектів СО, тобто утворенням ерозій чи виразок ГДЗ.

Направлення:
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Ефективність схем лікування ерозій шлунка при захворюваннях жовчовивідних шляхів

Серед великої кількості захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) ерозії шлунка відносяться до числа найбільш розповсюджених та найменш вивчених. При ендоскопічному дослідженні ерозії виявляються, за даними різних авторів, від 10 до 25% випадків [1,2,3,4,5,7,8,11,15]. Ерозивні зміни слизової оболонки залишаються другою за частотою причиною шлунково-кишкових кровотеч після дуоденальних виразок [1,4,5,6,7,8].

Ця патологія залишається однією з найменш вивчених захворювань орга-нів гастродуоденальної зони. Не вирішені багаточисельні аспекти етіології та патогенезу ерозій шлунка, що ускладнює не тільки підходи до адекват-ної терапії, але і систематизацію наукових даних, які є на сьогоднішній день [1,7,8,11,15,18]. Однією з найбільш важливих та складних проблем є лікування хронічних ерозій шлунка. Якщо по відношенню до виразкової хвороби терапевтичні підходи розроблені на рівні стандартних рекоменда-цій, підкріплених досвідом медицини, яка базується на доказах, то по від-ношенню хронічних ерозій такого значного досвіду не існує. Серед груп препаратів, ефективність яких в лікуванні ерозій шлунка вивчалася, анти-секреторні, регулятори моторики, цитопротектори, антациди, препарати, які покращують мікроциркуляцію та інші допоміжні речовини [5,6,10,13,19,20]. Неоднозначні також дані щодо ефективності ерадикацій-ної терапії в лікуванні ерозій шлунка [12,16].

Направлення:
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Ендоскопічна характеристика передракових змін у пацієнтів з ерозіями шлунка при захворюваннях жовчовивідних шляхів

Ерозивні ураження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, незважаючи на їх широке розповсюдження, залишаються однією з найменш вивчених форм патології гастродуоденальної зони. При ендоскопічному дослідженні верхнього відділу шлунково-кишкового тракту ерозії виявляються у 10- до 25% випадків [1, 2, 3, 8, 11, 18]. Значна частина ерозій не діагностується, підтвердженням цього є виявлення ерозивних змін шлунка на секційному матеріалі в 6-28% випадків [8, 11, 18].

Багато питань щодо етіології та патогенезу ХЕ шлунка, незважаючи на досягнення останніх років, залишаються відкритими. Вітчизняні та закордонні публікації не позбавлені протиріч, що у значній мірі затруднює проведення етіотропної та патогенетичної терапії. Гастродуоденальні ерозії не включені у Міжнародну класифікацію хронічних гастритів (ХГ) - “Сіднейську систему”( 1990).

Лише в ендоскопічній частині “Сіднейської системи” є згадування про можливість візуального виявлення гострих та хронічних ерозій. Не включені гастродуоденальні ерозії і у Х’юстонський варіант “Сіднейської системи” (1996), і у Міжнародну статистичну класифікацію хвороб Х перегляду (1997). Це свідчить про відсутність у їх розробників чітких уявлень про місце та значення ерозій у структурі гастродуоденальної патології [1, 2, 11, 13, 16, 17, 19].

Направлення:
Ендоскопія
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Порушення мікроциркуляції слизової оболонки шлунка у пацієнтів з ерозіями шлунка при захворюваннях жовчовивідних шляхів

Вступ. Серед великої кількості захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ) ерозії шлунка відносяться до числа найбільш розповсюджених та найменш вивчених. Частота ерозій шлунка, за даними ендоскопічних методів дослідження, складає від 10 до 25% випадків [1, 2, 4, 6, 12, 14]. Ерозивні зміни слизової оболонки залишаються другою за частотою причиною шлунково-кишкових кровотеч після дуоденальних виразок [3, 9, 11].

Ця патологія залишається однією з найменш вивчених захворювань органів гастродуоденальної зони. Не вирішені багаточисельні аспекти етіології та патогенезу ерозій шлунка, не розроблені класифікаційні підходи, не вирішені напрямки лікування ерозій при різної патології.

Направлення:
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Ультразвукова діагностика - цілі, завдання та принципи роботи

Ехографія є методом першої лінії в діагностиці захворювань в клінічній практиці.

Це унікальний інформативний неінвазивний метод візуалізації внутрішніх органів, який дозволяє:

  • Виявляти органічну патологію і аномалії розвитку на доклінічному етапі.
  • Досліджувати органи і кровотік в них, перистальтику кишкової трубки в режимі реального часу.
  • Здійснювати скринінгові дослідження і визначати фактори ризику по розвитку загрозливих станів (аневризма аорти), небезпечних захворювань (аденокарцинома жовчного міхура).
  • Оцінити динаміку розвитку патологічного процесу в часі, в т.ч. під дією лікування - УЗ моніторинг.
  • Вивчати моторику кишкової трубки, що є незаперечною перевагою методу перед іншими способами візуалізації, дозволяє виявити різні її зміни на доклінічних стадіях або дати правильну оцінку наявним клінічним симптомам.
  • Виконувати поставлені клініцистом діагностичні задачі за умови високої кваліфікації фахівця, стандартизації (можлива гіперпосилання на алгоритми досліджень по органам) і ретельності виконання основних етапів дослідження згідно основним принципам ехографії. Скорочення часу дослідження призводить до діагностичних помилок.

Повна версія (рос.)

Направлення:
УЗД
Відділення:
Діагностичне відділення
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»