Статьи

Як не можна худнути і "чистити" організм

Якщо ви намагаєтеся знайти диво-пігулку від усіх хвороб у інтернеті, то цей текст може врятувати ваше здоров’я. Більшість із популярних порад не лише не чинить позитивних впливів, а і дуже часто призводить до розвитку життєзагрожуючих станів.

Лікар гастроентеролог-дієтолог Наталія Динник розповідає, з наслідками яких «оздоровчих» дій лікарі часто стикаються у клінічній практиці.

ЧИ КОРИСНО ВЖИВАТИ СОДУ ТА ПЕРЕКИС ВОДНЮ

Однозначно ні. Тривале споживання соди нерідко викликає електролітні порушення, підвищується рівень натрію в противагу зменшення рівня калію, кальцію та магнію, що може призводити до порушення у серцево-судинній регуляції, підвищення артеріального тиску, порушенню мінералізації кісток, утворення каменів у нирках, нерідко навіть до таких ускладнень, як набряк мозку. Нетривалий ефект у зменшенні симптомів печії звісно підкупає людей з кислотозалежними станами, проте згодом за зворотнім ланцюгом кислотність шлунку навпаки підвищується та нерідко такі експерименти ведуть до виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, часто викликають екстренні ускладнення, як перфорація та шлунково-кишкова кровотеча, допомогти при яких часто є можливо лише хірургічно та в умовах реанімації.

Інша загрозлива «інтернет-пігулка» стосується вживання перекису водню. Перед тим, як радити вживати будь-яку речовину, тим паче хімічну, необхідні ретельні дослідження на тваринах для визначення безпечності вживання людиною та рандомізовані мультицентрові дослідження ефективності будь-якого засобу і уже лише на основі доказової бази можна радити вживати людям той чи інший засіб. Дана методика не має доказової бази для застосування окрім «думки одного автора-профессора», і досить часто пацієнти вірять у диво -пігулку та часто потрапляють у лікарні з запаленням не лише шлунка, а й кишечника, підшлункової залози, перитонітом.. Крім того пацієнти досить часто маючи первинно складне захворювання не звертаються вчасно за медичною допомогою до лікаря, не мають вчасно встановленого діагнозу та вірять у зменшення симптомів за допомогою таких не лише псевдо-ліків, а по суті отрут - і уже на етапі важких ускладень від «самолікування» лікарям важко відновити здоров´я пацієнта.

ЧИ ПОТРІБНО ВЖИВАТИ РОЗТОРОПШУ ТА ІНШІ ЖОВЧОГІННІ ЗАСОБИ

Досить часто люди роблять помилку, самі собі призначаючи жовчогінні засоби. Особливо це стосується пацієнтів з уже встановленою жовчо-кам´яною хворобою, при якій є суттєвим протипоказом вживання будь-яких засобів, до яких входять і різноманітні трави з жовчогінними властивостями, оскільки вони можуть призвести до загострення холециститу, виходу каменю з жовчного міхура у холедох та спровокувати ургентний стан з гострою жовчною колікою, механічною жовтяницею та розвитком панкреатиту, коли лише вчасна хірургічна допомога може допомогти.

БЕЗЖИРОВА ДІЄТА ТА ВІДМОВА ВІД СНІДАНКІВ - ГАРАНТОВАНИЙ ШЛЯХ ДО ЖОВНО-КАМ´ЯНОЇ ХВОРОБИ

Зазвичай схильні до утворення каменів жовчного міхура жінки з генетичною схильністю, надмірною вагою та підвищеним рівнем холестерину, проте наразі ми спостерігаємо змінену парадигму - досить часто встановлюємо наявність каменів у жовчному міхурі у молодих людей з нормальною вагою. Аналізуючи їх харчування встановлюємо, що вони відмовляються від сніданків та дотримуються безжирових дієт задля схуднення, що і призводить до згущення жовчі. Одже найкращим запобіганням жовчно-кам´яної хвороби є:

регулярні повноцінні сніданки з вживанням корисних жирів,

не робити великі перерви між прийомами їжі,

не вживати каву замість їжі.

Також нерідко жовчно-кам´яна хвороба є наслідком різкого схуднення, тому перед тим, як ви вирішили позбутись зайвих кілограмів, особливо це стосується пацієнтів з вираженим ожирінням, рекомендовано здійснювати Ультразвукове дослідження жовчних шляхів та проконсультуватись з лікарем, адже Європейська асоціація по вивченню захворювань печінки радить у Рекомендаціях щодо профілактики розвитку жовчно-кам´яної хвороби під час різкого схуднення застосування певних препаратів, які мають бути призначені та дозовані за індивідуальними показами.

ДО ЯКИХ ЩЕ ЗАГРОЗЛИВИХ СТАНІВ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ РІЗКЕ СХУДНЕННЯ

Безпечним для здоров´я вважається позбуття 500-800г, максимально 1 кг за тиждень. Не варто намагатись схуднути на 10-20 кг за короткий термін, оскільки різке схуднення може призвести не лише до ефекту швидкого повернення втрачених кілограмів, а і може призводити до цирозу печінки, патологій серцево-судинної системи, порушення менструального циклу, зменшення м´язевої маси, гормональних, електролітних та мікроелементних порушень. Європейською та Американською асоціацією клінічного харчування визначено, що при зменшенні маси тіла на 10 % у 3-місячний термін може призвести до розвитку нутрітивної недостатності, яка потребує лікарської корекції.

ЯКІ ОСНОВНІ КРОКИ НА ШЛЯХУ ДО ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ

Сучасний тип харчування, так званий західний тип знаменується підвищеним вживанням продуктів, які мають високий глікемічний індекс- швидко здатні підіймати рівень глюкози крові, що призводить до збільшення продукції інсуліну підшлунковою залозою та поступовим виснаженням рецепторів до дії інсуліну - розвивається інсулінорезистентність. Саме вона є патогенетичною ланкою розвитку цукрового діабету, жирової хвороби печінки, серцево-судинних ускладнень. Задля запобігання розвитку даного стану - необхідно суттєво обмежити вживання продуктів з високим глікемічним індексом, до яких належать цукровмісні продукти, вироби з білого борошна, нешліфований рис.

Також слід ретельно ставитись до продуктів, які містять «додатковий цукор», який належить до сахарози або інших рафінованих цукрів у солодких напоях та фруктових соках. Крім того, у безалкогольних солодких напоях «кола» міститься карамельні фарбники, багаті кінцевими продуктами глікації (AGEs), які можуть посилювати інсулінорезистентність та прозапальну активність. Споживання фруктози також призводить до порушення кишкової мікробіоти і зростає доказовість ролі інтестинальної проникності та ендотоксинів у розвитку ожиріння та його негативних наслідків для здоров´я.

Джерело - сайт МОЗ

Направлення:
Дієтологія
Відділення:
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Блокада другого поперекового нервового корінця при переломі третього і четвертого поперекових хребців

В клініку звернулася пацієнтка 83 років зі скаргами на сильні болі в ділянці нирок (7 балів за чисельною шкалою). Тривалість болю до моменту надходження близько 3-х тижнів. При обстеженні в клініці виявлено перелом тіла третього поперекового хребця (L3) на тлі вираженого остеопорозу (розрідження кісткової тканини). При огляді не було виявлено неврологічної симптоматики, встановлено зв'язок больового синдрому з переломом хребця L3.

Згідно з рекомендаціями Американської Асоціації Хірургів-Oртопедов (AAOS) по лікуванню переломів хребта на тлі остеопорозу (AAOS Guideline on The Treatment of Osteoporotic Spinal Compression Fractures) одним з методів лікування больового синдрому при переломі третього і четвертого поперекових хребців є блокада другого поперекового нервового корінця:

«It is an option to treat patients who present with an osteoporotic spinal compression fracture at L3 or L4 on imaging with correlating clinical signs and symptoms suggesting an acute injury and who are neurologically intact with an L2 nerve root block. Strength of Recommendation: Limited» (https://www.aaos.org/research/guidelines/scfsummary.pdf)

Представлений випадок повністю відповідав критеріям даної рекомендації (гостра травма, відсутність неврологічних симптомів, зв'язок больового синдрому з переломом третього поперекового хребця). Пацієнтці була рекомендована блокада нервових корінців L2 з двох сторін (з огляду на двосторонній характер болю).

Блокаду корінців L2 під контролем комп'ютерної томографії виконав лікар-нейрохірург Вадим Ілляшенко. За пультом апарату КТ лікар-рентгенолог Олександр Власенко.

Біль у пацієнтки пройшла ще під час процедури. На наступну добу знеболюючий ефект зберігався. Виписана на амбулаторне лікування з рекомендаціями щодо лікування остеопорозу, з програмою рухової реабілітації. У більшості випадків проведення даної блокади не вимагає госпіталізації.

На знімках видно розташування голок у місця виходу нервових корінців і контрастування повітрям епідурального простору через міжхребцеві отвори. Одним з переваг методу КТ-навігації при проведенні інтервенційних процедур на хребті є те, що замість йод-вмісних препаратів в якості контрастної речовини можна використовувати повітря. Це дозволяє проводити процедури у хворих з непереносимістю йод-вмісних препаратів.

У Клініці "Оберіг» для лікування компресійних переломів хребців на фоні остеопорозу також застосовуються: вертебропластика, кіфопластика, програми рухової реабілітації.

Направлення:
Нейрохірургія
Відділення:
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Пункційна вертебропластика у пацієнтів з метастазами в хребці

Хребет є третьою за частотою мішенню для метастазування ракових клітин. Найчастіше метастази в хребет дають рак легенів, молочної залози і шлунково-кишкового тракту. 90% хворих з метастазами в хребці турбують сильні болі в спині, які можуть посилюватися в нічний час.

Одним з ефективних методів усунення больового синдрому у даної групи пацієнтів є пункційна вертебропластика (https://www.nice.org.uk/guidance/CG75/chapter/1-Guidance#treatment-of-spinal-metastases-and-mscc): введення цементу в тіло хребця через прокол шкіри. Цемент зміцнює хребець і частково руйнує метастаз. Крім того при застиганні цементу виділяється тепло, яке також сприяє загибелі клітин метастазу. Як результат – біль в спині проходить або значно зменшується, поліпшується якість життя пацієнта. Введення цементу в хребець виконується під контролем цифрової рентгенівської флюороскопії або комп'ютерно-томографічної флюороскопії (спеціальний режим апарату КТ, що дозволяє отримувати зображення в режимі реального часу).

В даному повідомленні представлений випадок пацієнта з раком легені 4-й стадії з метастазом в третій поперековий хребець. Пацієнта турбували сильні болі в попереку (7 балів за числовою шкалою) на тлі постійного прийому знеболюючих препаратів (кожні 4 години), посилення болю в нічний час, що змушувало пацієнта проводити ночі в положенні сидячи.

Хворому виконана пункційна вертебропластика під контролем КТ-флюороскопії. Час операції 45 хв. Провів втручання лікар-нейрохірруг Вадим Ілляшенко. За пультом апарату КТ лікар-рентгенолог Марія Луцька.

Пацієнту дозволено вставати і ходити через 2 години після втручання. Біль у спині пройшла повністю. Виписаний з стаціонару через добу, знеболюючий ефект зберігається, ніч спав, відмова від прийому знеболюючих.

Іншими показаннями для проведення вертебропластики є больовий синдром при переломі хребців на тлі остеопорозу, агресивні гемангіоми хребта і мієломна хвороба.

Пункційні втручання на хребті під контролем КТ-флюороскопії проводяться в клініці з 2010 р.

Направлення:
Нейрохірургія
Відділення:
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Тромбофілічні стани та вагітність

Тромбофілічні стани є однією з важливих причин невиношування вагітності та фетоплацентарної недостатності. Репродуктивні втрати за своєю соціальною значущістю залишаються найбільш актуальною проблемою акушерства. Згідно з літературними даними, частота цієї акушерської патології коливається від 16 до 20%.

З найбільш ранніх строків фізіологічна вагітність сама по собі є тромбофілічним станом, при якому в 5-6 разів підвищується ризик венозних тромбозів за рахунок стиснення вагітною маткою нижньої порожнистої вени і клубових вен, збільшення об’єму крові під час вагітності, недостатності венозних клапанів. Факторами, які сприяють, можуть бути тенденція до стазу в результаті гормональних змін, стан фізіологічної гіперкоагуляції, інгібування фібринолізу, зниження вмісту та активності природних антикоагулянтів крові, підвищення функціональної активності тромбоцитів.

Оскільки повноцінний плацентарний кровообіг залежить від збалансованого співвідношення прокоагулянтних і антикоагулянтних механізмів, спадкові тромбофілії можуть призводити не тільки до розвитку тромбозів під час вагітності та в післяпологовому періоді, а й до різних плацентарних судинних ускладнень, наслідком яких може бути порушення імплантації або розвитку зародка. Ризик венозних тромбозів і тромбоемболій додатково зростає у жінок з поєднаними тромбофілічними станами і антифосфоліпідним синдромом.

Таким чином, виявлення спадкових тромбофілій, що найчастіше зустрічаються при звичному невиношуванні вагітності, вплив їх на становлення і перебіг вагітності, післяпологовий період, є актуальною медичною проблемою.

Наш гематолог, враховуючи набутий досвід ведення пацієнтів із зазначеною патологією в іспанській клініці IOB, допоможе виявити генетичні порушення і провести медикаментозну корекцію тромбофілії і антифосфоліпідного синдрому для успішного планування вагітності або завершення вагітність.

Направлення:
Ведення вагітності, Гематологія
Відділення:
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Сучасний алгоритм діагностики і тактика лікування неалкогольної жирової хвороби печінки

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) патогенетично пов’язана з інсулінорезистентністю (ІР) не тільки в печінці, а й у м’язах і жировій тканині, а також із метаболічним синдромом (МС). Наявність МС встановлюється за сукупністю будь-яких трьох із п’яти перелічених нижче ознак: підвищення рівня глюкози натще або цукровий діабет (ЦД) 2 типу, гіпертригліцеридемія, зниження рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності – ЛПВЩ (залежно від віку), збільшення окружності талії (залежно від етнічної належності) та підвищення артеріального тиску. Оскільки усі компоненти МС корелюють із вмістом жиру в печінці незалежно від індексу маси тіла (ІМТ), при виявленні МС у конкретного пацієнта необхідно оцінити ризик наявності в нього НАЖХП, і, навпаки, діагностування НАЖХП потребує оцінки всіх компонентів МС.

Читати статтю

Направлення:
Гастроентерологія, Гепатологія
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Алгоритм діагностики та вибору дієтичних рекомендацій при неалкогольній жировій хворобі печінки

Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) є найпоширенішим хронічним захворюванням печінки в сучасному метаболічно нездоровому суспільстві та має патогенетичну спільність з інсулінорезистентністю (ІР) та метаболічним синдромом (МС). Наявність МС встановлюється за сукупністю будь-яких 3 із 5 перелічених нижче ознак: підвищення рівня глюкози натще або цукровий діабет (ЦД) 2 типу, гіпертригліцеридемія, зниження рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) (залежно від віку), збільшення окружності талії (залежно від етнічної належності) та підвищення артеріального тиску. Оскільки усі компоненти МС корелюють із вмістом жиру в печінці незалежно від індексу маси тіла (ІМТ), при виявленні МС у конкретного пацієнта необхідно оцінити ризик наявності в нього НАЖХП. І навпаки, діагностування НАЖХП потребує оцінки усіх компонентів МС.

Читати статтю

Направлення:
Гастроентерологія, Гепатологія
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Клінічний випадок лімфоми Беркітта

Пацієнтка: жінка, 32 роки.

Звернулася по швидкій допомозі 26.12.2016 в Клініку зі скаргами на розпираючий біль в обох молочних залозах, що виникла кілька днів тому.

При огляді - ознаки запалення обох молочних залоз, масивні гематоми. Температура тіла 37,1. Периферійні лімфовузли не збільшені.

Живіт збільшений в розмірі, ознак перитоніту не виявлено, печінка, селезінка не пальпуються. ECOG 3. Пацієнтка госпіталізована в клініку.

Читати далі російською мовою

Направлення:
Гематологія
Відділення:
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Соматоформні розлади: парадокси психіки і тіла

Стреси, конфліктні ситуації, неприємні життєві події – всі ці складові сучасного життя стали вже звичними для нас. Однак людина до сьогоднішнього дня не навчилася правильно реагувати на зовнішні подразники, і армія соматичних хворих постійно поповнюється загадковими на перший погляд пацієнтами, котрі висувають різноманітні скарги на яскраво виражені симптоми, які різко погіршують якість життя, але не можуть бути пояснені наявністю якої-небудь значущої соматичної патології.

Соматоформні розлади – одна з найбільш актуальних проблем сучасної медицини – стали темою інтерв'ю з керівником Центру психосоматики та депресій Універсальної клініки «Оберіг» (м.Київ), кандидатом медичних наук Сергієм Олександровичем Маляровим.

– Сергію Олександровичу, що позначають терміном «соматоформні розлади» і як часто в реальній клінічній практиці зустрічаються такі пацієнти?

– В середині ХХ століття, на піку популярності психодинамічної медицини, був запропонований термін «соматизаційний» розлад. Він припускав тілесний недуг як прояв витісненого в «підсвідоме» неврозу. Цей термін до деякої міри був еквівалентом «конверсійного» розладу, запропонованого Фрейдом. «Соматизаційний» розлад став одним з ключових положень нозологічної систематики психічних розладів (Міжнародна класифікація хвороб 10-го перегляду – МКБ-10). До 50% пацієнтів, які звертаються до терапевтів, кардіологів, неврологів та інших фахівців, не мають реальної соматично зрозумілої патології за результатами об'єктивного огляду, а також лабораторних та інструментальних досліджень. Діагностичний виклик полягає у відсутності соматичної патології і наявності ознак психічного розладу – тривожності, депресії, іпохондрії. Для таких випадків в МКБ-10 передбачена рубрика F45 – соматоформні розлади.

Читати далі російської мовою

Направлення:
Психотерапія
Відділення:
Центр психосоматики та депресій
Теги:
Маляров Сергій Олександрович

Зрозумій, якщо зможеш. В які міфи про дітей вірять дорослі

"Багато проблем дітям створюють саме дорослі", — говорить Юрій Стратович. Тому останні роки він багато уваги приділяє навчанню самих батьків. За його словами, це ключ до успіху в допомозі дитині.

За статистикою 20% дітей в той чи інший період життя мають проблеми з психічним здоров'ям і потребують допомоги дитячого психіатра або психолога. Найчастіше до мене звертаються батьки, у дітей яких виникли проблеми розвитку і поведінки.

"У мене гіперактивна дитина". Батьки і деякі фахівці використовують цей термін невірно. Гіперактивність з дефіцитом уваги як медичний діагноз зустрічається не так часто (одна дитина на 30-35 дітей) і має дві ознаки: непосидючість і неуважність. Ключовий момент тут такий. Непосидючість і неуважність повинні проявлятися в будь-якому середовищі — в дитячому садку або школі, на вулиці з однолітками, в сім'ї. Якщо десь дитина поводиться спокійно, може годинами грати на планшеті або дивитися телевізор, то гіперактивність тут ні при чому. Просто іноді дітям складно організуватися, а батьки часто в цьому їм не допомагають. І тоді вони кажуть "він у нас гіперактивний". Так простіше.

Читайте далі російською мовою.

Направлення:
Дитяча психіатрія
Відділення:
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»

Часті дерматокосметологічні проблеми в дитячому віці

Доцільність збереження лікарського підходу в косметологічної практиці

Світові тенденції формують уявлення про стандарти краси не тільки у дорослої частини населення, але через їхню свідомість закладена потреба виглядати красиво і у їхніх дітей. Все частіше нам доводиться стикатися з проблемою вирішення естетичних проблем шкіри у віковому ранньому пубертатному, пубертатному періодах.

Консультація

Естетична дерматокосметологія для дітей і підлітків — це особливий розділ естетичної медицини, що включає в себе суміжні знання дерматовенерології, педіатрії, психології, тому що перед нами не стоїть завдання здійснення звичних профілактичних або корекційних омолоджуючих процедур.

Згідно з аналізом даних «Дитячої залізничної клінічної лікарні No1», м.Києва, за період 2016-2017 роки серед пацієнтів, які звернулися за дерматовенерологічною допомогою, 70% озвучили побажання поліпшити стан шкіри обличчя, грудей, міжлопаткової області спини, згинальних і розгинальних (внутрішньої і зовнішньої) поверхонь ліктьових і колінних суглобів, шкіри кистей рук. Середній вік пацієнтів склав 13 років. Найпоширенішими скаргами стали:

  • висипання на обличчі (акне, постакне);
  • себорейний дерматит Т-зони обличчя, волосистої частини голови;
  • сухість шкіри (атопічний дерматит, неадекватний догляд за шкірою);
  • сухість кистей рук (сухість, дисгідротична екзема, суха екзема);
  • вірусні захворювання шкіри (контагіозний молюск, вірусні бородавки, грибкові ураження шкіри, висівкоподібний лишай, грибкові ураження гладкої шкіри).

Про лікування і діагностику вищезазначених проблем ми поговоримо далі.

Швидше за все, естетично непривабливий вигляд іноді турбує більше батьків, ніж самого пацієнта. Звертаючись за допомогою, батьки очікують зустріти всезнаючого фахівця, який повинен дати відповіді на всі їхні запитання. Часом вони швидко втрачають інтерес і відчувають недовіру навіть до хороших фахівців, якщо лікарі не знаходять психологічного контакту з їхньою дитиною. З метою уникнути цього, я користуюся деякими принципами в спілкуванні з такими пацієнтами.

  • В першу чергу, необхідно «подружитися» з дитиною — в цьому випадку батьки почнуть довіряти вам.
  • Довіра викликається нашою поведінкою: уважністю до деталей, приємним зовнішнім виглядом, оптимістичністю, акуратністю, рівним голосом.
  • Чіткий виклад, аналіз хвилюючої проблеми (діагнозу) у м'якій і доброзичливій формі, що свідчить про вашу впевненість.
  • «Зниження батьківської тривожності» шляхом приведення аналогій зі зрозумілими для них ситуаціями, випадків зі своєї практики.
  • Разом з виявленою м'якістю і позицією розуміння, необхідно досить твердо перерахувати вимоги до діагностичної програми, лікувального процесу — з метою запобігання зневаги або несерйозного ставлення до призначеного лікування. Таким чином, ми поділяємо відповідальність за результат з батьками.
  • Крім лікування, обов'язково необхідно дати рекомендації щодо профілактики і поліпшення загального стану організму.

Акне. Постакне

(фото 1, 2)

Вульгарні акне є найпоширенішим захворюванням сальних залоз шкіри. Клінічно спостерігається в зонах високої концентрації сальних залоз: обличчя, спина, шкіра грудей. Однаково часто до розвитку хвороби схильні представники обох статей.

Часті дерматокосметологічні проблеми в дитячому віці

Маніфестує захворювання зазвичай з раннього підліткового віку, приблизно у 80% населення. Легка ступінь акне може проходити самостійно протягом 4-5 років за умови правильного догляду за шкірою; інші клінічні форми можуть тривати навіть до зрілого віку.

У появі акне грають роль такі важливі фактори:

  • підвищення продукції шкірного сала;
  • гіперкератінезація проток сальних залоз;
  • приєднання інфекції;
  • розвиток запально-алергічної реакції згодом.v

Підвищене виділення шкірного сала у більшості пацієнтів спостерігається внаслідок підвищеної чутливості навіть на нормальний рівень гормонів (тестостерон вільний, тестостерон загальний, дигідротестостерон, дигідроепіандростерону-сульфат, 17-оксипрогестерон, антимюллерів гормон), що впливає на інтенсивність камедоногенеза; деякі компоненти шкірного сала також посилюють цей процес.

Багато джерел говорять про те, що виконувати бактеріологічний посів не має сенсу для діагностики інфекційного агента. Але очевидно, що стійкі до лікування акне пов'язані із запаленням, і в такому випадку необхідно провести бактеріологічний посів з визначенням чутливості до антибактеріальних препаратів.

В ході консультації пацієнту необхідно пояснити, що акне — це хронічне захворювання, можливі рецидиви. Також слід проінформувати про тривалості терапії і очікувані результати. Зазвичай через 1 місяць лікування результати можуть бути незначними, через 2 місяці вони складуть до 30% виліковування, а до шостого місяця — від 30 до 80%. Отримавши результати дослідження, ми можемо призначити системну і місцеву терапію (особливість полягає в тому, що місцева і системна терапія нероздільні і повинні проводитися комплексно).

Місцева терапія може бути представлена широкою групою активних речовин, які повинні мати підсушувальними, себорегулюючими, бактерицидними або статичними властивостями. Бензоїл пероксид 2,5%, 10% в чистому вигляді в формі лосьйону. Місцеві антибактеріальні препарати: тетрациклін, еритроміцин, кліндаміцин 1-4% в формі лосьйону, суміші, гелю. Хороший ефект надають топічні ретиноїди в формі гелю 0,01-0,05% і азалаїнова кислота. Дуже актуально призначення суміші, де ми маємо можливість комбінувати необхідні ефективні компоненти, спираючись на результати бакпосіву.

Системна терапія. Антибактеріальні препарати, які найбільш часто призначаються: тетрациклін, макроліди, фторхінолони, цефалоспорини з мінімальним часом прийому від 14 днів до 3 місяців (в таких випадках призначаються «субантимікробні» дози — 30-40 мг на добу). Призначення ізотретиноїну виправдано при фульмінантному і конглобатному акне, зазвичай починаючи з дозування 0,5 мг / кг протягом 6 тижнів. Є спостереження, що при призначенні 1,0 мг / кг в день шкіра очищається до 16-му тижні, 13% виліковуються до 6-го місяця, однак до 5% хворих вимагають більш тривалого лікування.

Постакне — патологічний стан шкіри, який розвивається внаслідок розвитку постзапальних явищ на шкірі (дисхромії, рубці). Призначаючи місцеву терапію, необхідно враховувати перспективу формування постакне, таким чином, азалаїнова кислота є хорошою профілактикою порушень пігментації шкірних покривів, а правильне загоєння запальних елементів мінімізує ризик рубцевих змін. Для корекції постакне активно застосовується комбінація мікронідл-терапії в поєднанні з кислотними пілінгами, окремо або разом (саліцилова кислота 15-45%, ТСА 10-75%) в осінньо-зимовий період з інтервалом 10-14 днів.

Себорейний дерматит

(фото 3)

Себорейний дерматит характеризується запаленням і десквамацією шкіри в зонах, характерних для розвитку вугрової хвороби, тому часто такі захворювання протікають паралельно. Також при себорейному дерматиті часто задіяна шкіра волосистої частини голови і вушних раковин. Захворювання маніфестує в пубертаті, але підвищення рівня захворюваності спостерігається в 40-річному віці.

Досить багато дослідницьких робіт підтверджують взаємозв'язок у розвитку патології підвищеного саловиділення і приєднання ліпофільного дріжджового грибка Pityrosporumovale. Діагноз встановлюється за клінічною картиною, ніяких додаткових досліджень проводити не потрібно. При частих рецидивах можна рекомендувати досліджувати гормональний профіль. Обов'язково необхідно пояснити, що це хронічне рецидивуюче захворювання, частіше загострюється в осінньо-весняний період, а також взимку при носінні головного убору.

Хороший результат приносить призначення 2% кетоканазола у вигляді шампуню, а також маска з 1-2% пастою, яка містить сірку (1-2 рази на тиждень на 30 хвилин). Для купірування загострення можна призначити топічні стероїдні препарати в формі лосьйону, які наноситься на шкіру голови після кожного миття, від 3 тижнів до 3 місяців.

Сухість шкіри

(фото 4, 5)

Сухість шкіри — це стан шкірних покривів, який характеризується нестачею натурального зволожуючого фактора, чутливістю і схильністю до запалення різного генезу, при цьому пацієнтів турбують дискомфортні відчуття стягнутості, лущення шкіри, зміна кольору і текстури шкіри над великими суглобами. Сухість може з'являтися внаслідок розвитку атопії і виступає одним з провідних симптомів (свербіж, сухість і лихеніфікация шкіри, хронічний перебіг, обтяжений анамнез) неправильного догляду за шкірою (застосування агресивних миючих засобів, скрабів, пілінгів, відварів трав). В тому і іншому випадку тактика рекомендацій одна — адекватне, систематичне застосування емолентів. Bioderma, La-Roche, A-Derma випускають лінійки, що ідеально підходять для щоденного застосування. Слід звернути увагу на те, що іноді емоленти комбінуються з сечовиною. В цьому випадку при нанесенні на шкіру вони можуть викликати свербіж і печіння, їхнє застосування необхідно припинити.

Часті дерматокосметологічні проблеми в дитячому віці

Контагіозний молюск

Контагіозний молюск — це захворювання шкіри і слизових, що виникає внаслідок ураження поксівірусами (I, II, III типів). Інкубаційний період може становити від тижня до півроку. Характерною є поява білувато-рожевих папул з пупковидним втягнення в центрі. Пік захворюваності припадає на вік від 10-12 років, спалахи також спостерігаються у сексуально активної молоді. Для постановки діагнозу зазвичай достатньо клінічного огляду.

Найбільш ефективним методом лікування є механічне видалення із застосуванням топічної анестезії, кріодеструкція, електрокоагуляція, після чого травмовані ділянки підлягають обробці спиртовим йодним розчином. Також успішно застосовується ТСА 50%, що легше переноситься дітьми, не викликаючи додаткового стресу: розчин кислоти ватним тампоном локально наноситься на осередки. Спостерігається хімічна коагуляція тканин, при цьому дитина відчуває терпиме печіння. Протягом 10 днів формуються кірки. Іноді необхідно провести 2-3 процедури.

Грибкові ураження гладкої шкіри, або дерматомікози

(фото 6, 7)

Це інфекційне ураження шкіри, що виникає внаслідок зараження грибком (Microsporum canis, Tryhophyton rubrum, Tryhophyton mentagrophytes). Характерно вогнища ураження мають круглу форму з «ажурним» краєм, формується запальний валик, легке лущення. Для діагностики необхідно провести інструментальні дослідження (лампа Вуда), а також взяти зішкріб для визначення наявності грибкової інфекції.

У разі локалізованого ураження достатнім буде призначення місцевої терапії: похідних імідазолу, алліламінів, толнафтата, циклопіроксиламіна. При ураженні великих площ шкіри, волосистої частини голови необхідно прийняти рішення про призначення системної терапії (гризеофульвін, флуконазол і ін.). Тривалість терапії — від 4 тижнів до кількох місяців. Для профілактики поширення інфекції на здорові ділянки шкіри необхідно призначити протигрибковий шампунь (кетоканазол, флуканазол, тербінафін), який необхідно застосовувати для миття волосся і тіла на весь період лікування.

Резюме

Хочу зазначити, що вкрай важливо усвідомлювати доцільність збереження лікарського підходу в косметологічної практиці. Акцентуючи увагу на вмінні провести диференціальну діагностику між естетичними недоліками і серйозними дерматологічними проблемами, можливо домогтися найбільш позитивного результату в роботі. Адже з кожним роком все більше пацієнтів звертається до дерматокосметології за первинною допомогою.

Література

  1. Дерматовенерология. Национальное руководство / Под ред. Ю. К. Скрипкина, Ю. С. Бутова, О. Л. Иванова. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. - 1024 с. - Серия «Национальные руководства»

  2. Грэхем-Браун Р. и др. Практическая дерматология / Р. Грэхем-Браун, Д. Бурк, Т. Канлифф; пер. с англ. под ред. Н.М. Шаровой. - М.: МедПресс-информ, 2011. - 360 с.

  3. Европейское руководство по лечению дерматологических заболеваний: пер. с англ. / Под ред. А. Д. Касамбаса, Т. М. Лотти. - М.: МедПресс-информ, 2014. - 736 с.

  4. Тарасенко Т. Н., Тарасенко Ю. Г. Основы практической микологии. - М.: ОАЗИС-Дизайн, 2008. - 120 с.

Направлення:
Дерматологія, Дитяча поліклініка
Відділення:
Педіатрична служба, Центр пластичної хірургії «Oberig Beauty»
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»