Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И I Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)

Переваги діагностики та лікування ГЕРХ в Універсальній клініці «Оберіг»

  • Спеціалізований Гастроцентр з досвідченими спеціалістами – гастроентерологами, ендоскопістами, гістологами
  • Езофагогастроскопія с використанням збільшення в 115 разів, хромоскопії і вузькоспектрального режиму (NBI), прицільної біопсії: діагноз «ГЕРХ» може бути поставлений ТІЛЬКИ на основі даного комплексного обстеження
  • Власний патогістологічний центр. Гістологічне дослідження біоптатів епітелію стравоходу – необхідна умова виявлення передракових змін, які викликають ГЕРХ
  • Багатий досвід малотравматичного ендоскопічного лікування пошкоджень стравоходу (ендоскопічна резекція і дирекція метаплазій/дисплазій)
  • Хірургічне лікування ГЕРХ лапароскопічним способом
Гастроезофагеальний рефлюкс – це закидання вмісту шлунка і/або дванадцятипалої кишки в стравохід. Рефлюкс час від часу відбувається у здорових людей і не приносить особливого дискомфорту. Але якщо він починає викликати неприємні відчуття і пошкодження стравоходу, говорять про гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ).

Причини гастроезофагеальної рефлексної хвороби – невідомі. Ймовірно, схильність до захворювання визначається особливостями будови внутрішніх органів.

Їжа з рота в шлунок просувається завдяки хвилеподібним скорочення м’язових шарів стравоходу. В частині стравоходу, де він поєднується с шлунком, розташований нижній стравохідний сфінктер. Під час ковтання сфінктер розслаблюється і пропускає їжу в шлунок. Після цього він скорочується, попереджаючи зворотне закидання їжі і шлункового соку в стравохід.

При гастроезофагеальній рефлюксній хворобі функція сфінктера порушується. Вміст шлунка і дванадцятипалої кишки потрапляє в стравохід і пошкоджує його слизову оболонку.

Ступінь пошкодження залежить від частоти рефлюксу, складу рефлюктанта, здатності стравоходу до самоочищення. Розвитку ГЕРХ сприяє стрес, ожиріння, вагітність, жирна та гостра їжа, алкоголь, кава і паління.

Згідно з Амстердамською класифікацією виділяють три форми ГЕРХ: неерозивна форма (I ступінь важкості), ерозивна форма (II ступінь важкості) і синдром Барретта (IIIступінь важкості).

Ймовірність рефлюксу збільшується при грижі стравохідного отвору діафрагми. В основі легень розташовується діафрагма – великий плаский м’яз, який скорочується і розслаблюється при диханні. Стравохід проходить скрізь отвір в діафрагмі.

В нормі діафрагма допомагає роботі нижнього стравохідного сфінктера, особливо під час нахилів, напруження або кашлю. Якщо діафрагма ослаблена, то частина шлунку може потрапляти в грудну порожнину. Грижа стравохідного отвору діафрагми частіше зустрічається у людей старше 50 років.

Симптоми гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Основна ознака гастроезофагеальної рефлюксної хвороби – це печія, яка викликає дискомфорт. Печія проявляється у вигляді печіння в центрі грудей, інколи розповсюджуючись на горло. При цьому може спостерігатися кисла відрижка. Ще один прояв ГЕРХ – загрудинний біль, який віддає в ліву половину грудної клітки, спину, шию, нижню щелепу.

Зустрічаються позастравохідні прояви ГЕРХ: хронічний кашель, ларингіт, карієс. Шлунковий сік може потрапити в легені при вдихові. В результаті виникає пневмонія або симптоми астми.

Діагностика гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Визначити ГЕРХ можна, засновуючись на характерних симптомах. В легких випадках цього достатньо для постановки діагнозу. Але при наявності симптомів тривоги і тривалого перебігу захворювання необхідно провести ретельне обстеження.

Один з основних методів діагностики ГЕРХ – езофагогастроскопія. Лікар за допомогою ендоскопа оглядає слизову оболонку під збільшенням, а також з використанням хромоскопії, вузькоспектрального режиму (NBI). Поєднання цих видів ендоскопії дозволяє виявити небезпечні зміни в стравоході. Під час ендоскопії проводиться прицільна біопсія – забір шматочка тканини з підозрілих ділянок для гістологічного дослідження.

Ускладнення гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

У більшості пацієнтів не виникає ускладнень. Але в деяких випадках ГЕРХ може мати серйозні наслідки.

Шлунковий сік «роз’їдає» слизову оболонку, викликаючи утворення ерозій та виразок. При загоєнні виразок формується рубцева тканина, яка призводить до звуження стравоходу, яке ускладнює ковтання.

Тривалий перебіг ГЕРХ призводить до розвитку стравоходу Барретта. Це захворювання, при якому нормальні клітини слизової оболонки стравоходу заміщуються клітинами, притаманними для шлунка або кишечника. Це явище називається метаплазією. Стравохід Барретта частіше зустрічається у людей старше 50 років.

Основними факторами, які призводять до утворення метаплазії, є соляна кислота і пепсин, а також компоненти дуоденального вмісту – жовчні кислоти, лізолецитин і трипсин.

Цікаво, що ділянки метаплазії більш стійкі до впливу кислоти і лугу, чим нормальні клітини стравоходу. Тому вони можуть вважатися способом захисту організму. Але є один важливий момент.

Метаплазія може розвинутися в аденокарциному стравоходу (один з різновидів раку стравоходу). Пацієнтам зі стравоходом Барретта необхідно періодично проводити ендоскопічне обстеження для своєчасного виявлення перших ознак раку. Чим більше площа ділянок метаплазії – тим вище ризик розвитку злоякісної пухлини.

Лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

Лікування ГЕРХ залежить від важкості захворювання. Рекомендації при ГЕРХ включають, перш за все, корекцію способу життя. Для полегшення стану бажано скинути зайву вагу, навчитися справлятися зі стресом.

Більшість людей відчувають печію протягом 2-3 годин після їжі, але деякі пацієнти страждають нічною печією. Підняте узголів'я допомагає попередити рефлюкс. Останній прийом їжі повинен бути не пізніше, ніж за 3 години до сну.

Стандартом лікування ГЕРХ є ІПП (інгібітори протонної помпи). Дозування і тривалість лікування залежить від форми захворювання.

Консервативна терапія ГЕРХ має високу ефективність, тому хірургічне лікування використовується досить рідко. Найбільш розповсюджене оперативне втручання при ГЕРХ – фундоплікація, яка виконується лапароскопічним способом. Процедура передбачає формування «манжети» з верхньої частини шлунка навколо стравоходу.

Для лікування стравоходу Барретта використовується малотравматичне ендоскопічне лікування: аргоноплазмова коагуляція, радіочастотна абляція, фотодинамічна терапія, лазерна деструкція. При наявності дисплазії (передракового стану) показана ендоскопічна резекція і дисекція в підслизовому шарі.

В комбінації з інгібіторами протонної помпи, ендоскопічні технології забезпечують відновлення нормального плоского епітелію стравоходу. Контроль над перебігом захворювання з дисплазією проводиться через 3 місяці, 6 місяців або рік в залежності від показань і алгоритму ведення пацієнта. Контроль над стравоходом Барретта без дисплазії здійснюється раз в 2-3 роки.

Не відкладайте лікування! ГЕРХ не тільки викликає дискомфорт, але і може привести до розвитку раку стравоходу. Якщо ви відчуваєте печію, кислу відрижку, гіркоту або неприємний смак у роті, запишіться на прийом до висококваліфікованих спеціалістів Гастроцентру Універсальної клініки «Оберіг» по телефонам:

(044) 521 30 03

(099) 521 30 03

(073) 521 30 03

Направлення:
Гастроскопія, Гастроентерологія, Ендоскопія
Відділення:
Гастроцентр, Клініко-консультативне відділення (Поліклініка), Патогістологічний центр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»