Око людини. Комп’ютерний зоровий синдром і як його подолати

Оку — найціннішому органу чуття — приділяли значну увагу як у примітивних культурах глибокої давнини, так і в часи існування ранніх цивілізацій. У його зображення вкладався часом досить високий релігійний і містичний зміст (згадаймо мотив «ока, що плаче» у мистецтві давніх цивілізацій Центральної Америки чи дуже цікаву за композицією серію православних ікон «Око Господнє»). А Стародавній Єгипет, де зображення ока входило до складу елементів ранньої ієрогліфічної писемності?! Не випадково навіть автори Євангелій, розповідаючи про чудеса, які творив Христос, часто згадують саме зцілення сліпих.

Око людини і вищих ссавців — вершина еволюції органа зору, модель якого існує в природі. Округле, в ідеалі, очне яблуко здатне повертатися практично у трьох площинах. Але чи завжди воно здатне бачити навколишній світ?

Нормальний зір характеризується ясним баченням у межах між точкою близького бачення, яка індивідуально варіюється в незначних межах, і дальнього, що знаходиться в нескінченності. Сама по собі настройка ока, його здатність до акомодації в інвертованій моделі органа зору (як у людини), належить до найбільших досягнень еволюції живого світу. Вчення про зоровий акт, на якому базується класична і сучасна офтальмологія, було сформульоване наприкінці XIX ст. видатним німецьким фізіологом Германом Гельмгольцем. Тоді ж з’явилося науково сформульоване поняття про нормальний зір, а також порушення його убік «плюса» чи «мінуса».

Величезна цінність зору як природного дару неодноразово переосмислювалась людством протягом тисячоліть. Настільки ж довго формувалися і навики збереження зору (вправи для очей входили до деяких гімнастичних систем Стародавньої Греції і Стародавньої Індії). «Гімнастика» для очей у більшості випадків справді йде на користь, покращуючи кровопостачання, функції очей і окорухових м’язів. Та чи достатньо її, застосовуваних настоїв трав і різних сумнівних зіль для лікування очних хвороб і аномалій рефракції? Звісно ж, ні. Прості способи лікування очних хвороб не завжди спроможні допомогти хворому. Змінюються часи, стають іншими підходи до лікування.

Уже в перші роки комп’ютерного буму лікарі-офтальмологи почали шукати об’єктивні зміни органа зору в користувачів ПК. Перші відомості про більшу частоту поширення в них очних захворювань, таких як катаракта і глаукома, не підтвердилися. Зараз вже зрозуміло, що ніяких органічних захворювань очей тривала робота з комп’ютером не викликає. Єдина зміна, що може відбуватися в результаті такої роботи — це поява чи прогресування вже наявної короткозорості. Особливу небезпеку таїть у собі надмірна й неправильно організована робота дитини за дисплеєм, оскільки оптичний апарат у підлітковому й молодому віці ще продовжує формуватися і значне навантаження може призвести до розвитку короткозорості.

Варто особливо підкреслити, що зорова система людини, яка сформувалася за мільйони років еволюції, не пристосована для роботи з дисплеєм. Зображенgня, що формується на комп’ютерному екрані, принципово відрізняється від звичних оку об’єктів спостереження: воно світиться, складається з дискретних точок, мерехтить, не має чітких границь. Саме це і викликає банальну зорову втому, а не, як вважалося, фізичне випромінювання монітора, зокрема електромагнітне поле. Більше того, Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила відсутність взаємозв’язку між впливом електромагнітного випромінювання комп’ютерів і захворюваністю користувачів ПК раковими, серцево-судинними та іншими не менш небезпечними захворюваннями.

Тим часом стосовно прогнозу тотального зниження зору в сучасного людства варто зазначити, що очні хвороби (саме хвороби, а також функціональні розлади зору) були поширені завжди. Такі відомі речі, як короткозорість, далекозорість, косоокість, були незмінними супутниками людства протягом всієї його історії. Міф, що первісна людина — мисливець, воїн, той, кому доводилося дивитися переважно вдалину, а не витріщатися у телевізор, бачила на всі 200 %. Звичайно, робота з екранами, вплив на зір невідомих раніше факторів, порушення постави, гіподинамія та ін. не проходять для очей безслідно. Не проходять, якщо не вживати вчасно простих і зрозумілих заходів безпеки при роботі з комп’ютером, організації робочого місця й дозвілля. До речі, сучасне дозвілля завдає нашим очам часто значно більшої шкоди, ніж найнапруженіша розумова і навіть важка фізична праця.

Віднедавна в офтальмологічній і оптометричній літературі міцно утвердився термін «комп’ютерний зоровий синдром». Які ж його прояви і які симптоми?

Заради справедливості потрібно зазначити, що від «комп’ютерного зорового синдрому» страждають не лише користувачі комп’ютерів, але й всі люди, діяльність яких пов’язана з навантаженнями на зорову систему. Це мікроскопісти, електронщики, сортувальники дорогоцінних каменів, школярі, студенти. Ця патологія є реакцією органа зору на надмірне навантаження. Тому перша порада: не нехтуйте відвідуванням лікаря. Періодичні профілактичні огляди в офтальмолога можуть позбавити Вас від багатьох проблем.

Якщо ж Ви проводите більшу частину робочого часу за екраном монітора, відчуваєте затуманювання зору, уповільнене перефокусування з ближніх об’єктів на дальні і назад, якщо у Вас роздвоюються предмети, швидко стомлюєтеся при читанні, — не відкладайте візит до лікаря.

У Вас печуть очі, відчуття піску під повіками, біль в області очниць і чола, біль при русі очей, у Вас почервоніли очні яблука? Поспішіть до лікаря. У Вас є всі ознаки відсутності сили зору, об’єднані терміном «астенопія».

Вони зустрічаються у значної частини користувачів ПК і залежать як від часу безперервної роботи за екраном, так і від її характеру. В одних астенопія проявляється через 2 години, в інших — через 4 і практично в усіх — через 6 годин роботи за екраном. У деяких користувачів розвивається тимчасова (так звана несправжня) короткозорість. Відбуваються також порушення м’язової рівноваги очей, зниження контрастної чутливості зору та інші функціональні порушення. Одним із проявів комп’ютерного синдрому також є сухість очей.

Як убезпечити свій зір при роботі за комп’ютером, Вам порадить лікар-офтальмолог (окуліст). Ви можете бути неперевершеним програмістом, успішним користувачем ПК, але періодичні й регулярні зустрічі з офтальмологом Вам необхідні і будуть корисними щоб запобігти втраті зору в майбутньому.

Це стосується також Ваших дітей, в яких рефракція ще не сформувалася, а надмірне навантаження на очі може призвести до розвитку короткозорості. Потрібно зауважити про ще одну важливу річ. Людина, що працює із ПК, стає чутливою до будь-яких інших напружено-зорових видів діяльності чи обставин, у тому числі при роботі з документами, водінні автомобіля, відпочинку в південних широтах та ін.

Звісно ж, у сучасному житті без комп’ютера вже не обійтися. Але як з «неминучого зла» перетворити його на справді корисного помічника? Як подолати «КОМП’ЮТЕРНИЙ СИНДРОМ»? Про це Ви дізнаєтеся, побувавши на прийомі в лікаря-офтальмолога клініки «Оберіг».

Протягом останніх років розроблено десятки спеціальних препаратів для лікування і компенсації очних хвороб. Дедалі ширше застосовуються, наприклад, очні краплі, що володіють антиоксидантною дією. Варто звернути увагу, що іноді в аптеках тим, хто просить, скажімо, «щось від втомлених очей», пропонують краплі, які швидко знімають почервоніння. Однак звуження судин, що живлять кон’юнктиву, може лише погіршити її кровопостачання і поглибити проблему. Тому препарати вам повинен рекомендувати після огляду досвідчений лікар-офтальмолог, а не просто фармацевт в аптеці.

Ми чекаємо Вас у клініці «Оберіг» і обов’язково допоможемо вирішити Ваші проблеми із зором! Телефонуйте:

(044) 521 30 03