Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И I Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Щитовидна залоза та репродуктивне здоров´я жінки

Ендокринна система в організмі, як оркестр, де ендокринні клітини, що продукують різні гормони, як інструменти, в кожного з яких своя партія. Як в оркестрі, втрата будь-якого інструменту призведе до зменшення повноти і краси звучання симфонії, так і в організмі, випадіння функції ендокринної залози порушить функціонування всього організму.

Однією із найважливіших ендокринних залоз в організмі по праву називають щитовидную залозу (ЩЗ), порівнюючи її із щитом, що стоїть на заваді всім негараздам.

Для розуміння чому ж цей орган такий важливий, як він впливає на здоров´я жінок, зробимо маленький екскурс в анатомію та фізіологію цього органу та взаємозв´язок з репродуктивною системою жінки. ЩЗ складається з двох долей, з´єднаних перешийком, що розміщені на передній поверхні шиї перед трахеєю, щільно обхоплюючи її спереду та з боків верхнього кільця.

Основна функція ЩЗ – це забезпечення організму достатньою кількістю тиреоїдних гормонів. Гормони ЩЗ: тироксин (Т4) та трийодтиронін (Т3) необхідні для нормального функціонування практично всіх органів та систем організму. Вони регулюють процеси розвитку, дозрівання, оновлення практично всіх тканин та органів і мають надзвичайно важливе значення для закладки, розвитку головного мозку плода, формування інтелекту дитини, росту та дозрівання скелету, статевої системи, впливають на стетеве дозрівання, менструальну функцію та фертильність (здатність завагітніти, виносити та народити дитину). Тиреоїдні гормони забезпечують реалізацію генетично успадкованої інформації в конкретний людський образ (за відсутності ЩЗ без замісної терапії розвивається кретинізм (виражена розумова відсталість), тобто, якою б геніальною спадковою інформацією, одержаної від предків, не володіла б дитина, за відсутності тиреоїдних гормонів вона не буде реалізована. Тиреоїдні гормони контролюють теплопродукцію, підвищують споживання кисню та швидкість реакцій обміну, впливають на психічний стан організму та опірність його до несприятливих факторів довкілля, на фізичний та психічний розвиток, диференціювання та формування тканин.

Значення йоду для функціонування ЩЗ

ЩЗ не може працювати без достатньої кількості йоду в організмі, оскільки він є невід’ємним компонентом її гормонів. Основним природним джерелом йоду для людини вважаються продукти тваринного (60%) і рослинного (34%) походження, а також меншою мірою вода і повітря (по 3%). Серед продуктів харчування найбільша його кількість міститься в морепродуктах (концентрація йоду в 1 кг морських водоростей досягає 800-1000 мкг).

Для України залишається актуальним проблема йодного дефіциту, оскільки не існує територій, на яких населення не зазнавало б ризику розвитку йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). ЙДЗ – комплекс патологічних порушень, розвитку яких можна повністю запобігти у разі адекватного споживання йоду. Ці порушення змінються з віком та фізіологічним станом. В будь-якому віці може розвиватись зоб (дифузне збільшення ЩЗ або поява вузлів), порушення функції ЩЗ (гіпер- або гіпотирез), підвищена чутливість до радіоактивного випромінювання. У вагітних жінок підвищується ризик невиношування вагітності та вроджених аномалій плода. У новонароджених дітей – ризик дитячої смертності на першому році життя, кретинізм (виражена ступінь розумової відсталості), в подальші роки - затримка фізичного та розумового розвитку.

Серйозна значущість проблеми полягає в тому, що нестача йоду негативно впливає на репродуктивну систему жінок, призводить до ускладнень процесу закладки органів і систем ембріона та протікання самої вагітності, а тому значною мірою визначає загальний потенціал здоров’я жінки. Достатня забезпеченість вагітної жінки йодом під час вагітності забезпечує нормальне функціонування її ЩЗ. Гормони ЩЗ матері, проникаючи через плаценту, з самого початку приймають участь в закладці та розвитку органів та систем ембріона, особливо нервової, серцево-судинної систем та опорно-рухового апарату. Після 12-14 тижня вагітності ЩЗ плода починає виробляти свої гормони, які значною мірою впливають на подальший розвиток органів і систем. На цьому етапі йод важливий для забезпечення функціонування щитовидної залози плода та матері. Після народження головний мозок дитини продовжує розвиватись вже під впливом власних гормонів ЩЗ. В цей період основним джерелом йоду для новонародженого є молоко матері.

Згідно рекомендацій ВОЗ та ЮНІСЕФ добова потреба в йоді дітей до 2 років сткладає 90 мкг, 2-12 років -120 мкг, старші 12 років та дорослі -150 мкг, вагітні-250 мкг на добу. Безпечною вважається добова доза йоду до 500 мкг (до речі, в США –до 1000 мкг,а в Японіїї –до 1500 мкг). Доведено, що дози йоду більше 1000 мкг можуть викликати ушкодження ЩЗ з розвитком йодіндукованої патології.

Захворювання ЩЗ являються самою частою ендокринною патологією, при цьому практично в 10 разів зустрічаються частіше у жінок, ніж у чоловіків. Виникають, як правило, в молодому репродуктивному віці. При відсутності вчасної діагностики, а при потребі – лікування, можуть значною мірою негативно впливати на репродуктивне здоров»я жінки.

Взаємозв´язок функціонування ЩЗ та репродуктивної системи

Репродуктивна система жінки являє собою тонко та складно організовану систему з тісно пов`язваних структурних та функціональних елементів, що підпорядковані різним рівням регуляції. Весь каскад процесів, необхідних для дозрівання фолікула, овуляції, запліднення, функціонування жовтого тіла, підготовки ендометрію до імплантації, а також для успішного продовження вагітності, залежить від злагодженого функціонування складної нейро-ендокринної ситеми, куди входять жіночі статеві органи, щитовидна залоза, наднирники та вищі регуляторні центри: гіпоталамус, гіпофіз та центральна нервова системи. Найменше порушення функціонування будь-якого з цих ланок може призвести до розладу функціонування всієї складної репродуктивної ситеми жінки.

Не вдаючись до складних механізмів взаємозв´язку між репродуктивною системою жінки та функціонуванням її ЩЗ, хочеться викласти наступні тези:

  • У жінок відмічають достатньо часте поєднання дисгормональних захворювань жіночої статевої сфери (фіброміоми матки, полікістоз яєчників, кісти яєчників, ендометріоз, мастопатії, тощо) з різномантними захворюваннями ЩЗ (не обов´язково з порушеннями функції). Це пов´язано з тісним взаємозв´язком функціонування цих систем.
  • Будь-які порушення функції ЩЗ (гіпотиреоз чи гіпертиреоз) можуть призводити до порушення менструального функції, стати причиною безпліддя та невиношування вагітності. У дівчаток при гіпотиреозі відзначаються порушення менструального циклу, затримка статевого розвитку, аменорея.
  • Досить розповсюджене захворювання ЩЗ - аутоімунний тиреоїтид асоціюється у жінок з невиношуванням вагітності. При настанні вагітності у них підвищений ризик дисфункції щитовидної залози. Такі жінки потребують особливої тактики на етапі підготовки до вагітності, під час вагітності та післяпологовому періоді.
  • Під час вагітності у зв´язку з різноманітним впливом гормонів вагітності на ЩЗ (хоріогонічного гонадотропіну, естрогенів) можуть виникати різноманітні минучі зміни в показниках рівнів гормонів ЩЗ, що потребує диференціальної діагностики з порушенням функції ЩЗ.
  • Тиреоїдні гормони мають важливе значення для нормального функціонування молочних залоз, впливаючи на різні структурні елементи залоз. Вважають, що зниження функції ЩЗ утричі підвищує ризик розвитку мастопатії. Встановлено захисний ефект йоду при лікуванні захворювань молочної залози.
  • У багатьох жінок (понад 50%) з безпліддям відзначається патологія ЩЗ, іноді без клінічних проявів. У кожної другої жінки порушення менструального циклу і/або безпліддя передують захворюванням ЩЗ.

Жінка, що дбає про своє здоров´я та про здоров´я своїх дітей повинна знати:

  • На сьогоднійшній день немає жодних захворювань ЩЗ, які являються абсолютним протипоказанням для вагітності;
  • Переривання вагітності при виявленні практично будь-якої патології ЩЗ не показано;
  • При плануванні вагітності з метою уникнення негативного впливу захворювань ЩЗ, особливо тих, що протікають з порушенням функції, необхідно звернутись до ендокринолога з метою обстеження та напрацювання лікувально-профілактичних заходів для попередження ускладнень;
  • Під час вагітності оцінка функціонального стану ЩЗ має свої особливості і підходи до лікування захворювань ЩЗ суттєво відрізняються у вагітних та невагітних жінок;
  • Всім жінкам, що мають різноманітні дисгормональні захворювання репродуктивної системи (порушення менструального циклу, полікістоз яєчників чи кісти яєчників, фіброміома матки, гіперплазія ендодометрію, ендометріоз, мастопатія, тощо), обв´язково необхідно обстежити ЩЗ, а в подальшому проводити періодичне спостереження з метою вчасної діагностики захворювань та лікування, у разі потреби;
  • Усім жінкам репродуктивного віку, які проживають в регіоні природного йодного дефіциту, рекомендується використання йодованої солі у харчуванні;
  • Індивідуальну йодну профілактику слід розпочинати на етапі підготовки до вагітності (прегравідарної підготовки) принаймні за 3 міс. і продовжувати під час вагітності і в період лактації у вигляді препаратів йодиду калію 200 мкг/добу;
  • Вагітним жінкам не слід вживати йодовмісні біологічно активні добавки з метою індивідуальної йодної профілактики;
  • Носійство антитіл до тиреоїдної пероксидази не вважається протипоказанням до призначення йодиду калію, хоча і потребує динамічного контролю функції ЩЗ впродовж вагітності;
  • Протипоказанням для призначення індивідуальної йодної профілактики під час вагітності є патологічний тиреотоксикоз (хвороба Грейвса, тиреотоксична аденома).

В універсальній клініці «Оберіг» напрямок ендокринної гінекології особливо розвинений, за рахунок тісної співпраці лікарів-гінекологів та ендокринологів.

Якщо Ваш гінеколог порекомендував звернутися до ендокринолога для уточнення подальшого лікування, зверніться до фахівців клініки «Оберіг». Тут Вам точно нададуть професійну допомогу!

Направлення:
Ендокринологія
Відділення:
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»