17 травня 2020
Електроенцефалографія – метод дослідження, який полягає в реєстрації і аналізі електричної активності головного мозку, що відводиться з поверхні скальпа. До сьогоднішнього дня ЕЕГ залишається важливим неінвазивним методом дослідження церебральних функцій і широко застосовується в дитячій неврології. Основними напрямками для застосування електроенцефалографії є:
Це метод особливо корисний при обстеженні хворих з епілепсією та іншими пароксизмальними розладами.
Електроенцефалографія також використовується при обстеженні хворих із захворюваннями нервової системи, при яких можливе виявлення характерних змін біоелектричної активності мозку, які допомагають не тільки запідозрити, а й встановити і підтвердити діагноз. Електроенцефалографічні дані можуть бути дуже корисні при обстеженні пацієнтів з порушеннями свідомості, комою і ймовірною смертю мозку.
В якійсь мірі ЕЕГ є неінвазивним методом діагностики структурних аномалій мозку, заснованим на реєстрації і аналізі патологічної активності, що продукується ділянками мозку, прилеглими до вогнища патології. Разом з тим, генералізовані зміни біоелектричної активності можуть приховувати за собою осередкові патологічні патерни, але навіть при їхньому виявленні вони не несуть достовірної інформації щодо ймовірної природи патологічного процесу. Нові методи медичної візуалізації в значній мірі знизили застосування електроенцефалографії, як методу топічної діагностики. Проте, ЕЕГ залишається важливим засобом дослідження функціонування головного мозку і таким чином доповнює дані візуалізуючих методів дослідження.
Зміни біоелектричної активності мозку є тільки одним із симптомів захворювання, який в комплексі з іншими симптомами допомагає краще оцінити стан пацієнта.
Незважаючи ці обмеження, сьогодні ЕЕГ є одним з найбільш затребуваних методів обстеження в неврології і психіатрії.
