Диховична Наталія Юріївна

ОСВІТА І ДОСВІД
ПРОФЕСІЙНІ ІНТЕРЕСИ
ЧОМУ МЕДИЦИНА

Закінчила Київський медичний інститут у 1982 році з відзнакою. У 2001 році проходила стажування у Німеччині, де навчалася інтра- та післяопераційному веденню пацієнтів з трансплантацією печінки.

ДОСВІД

Під час навчання в інституті працювала медичною сестрою у відділенні реанімації Дитячої клінічної лікарні №7 м. Києва. Тоді зрозуміла, що хочу не розлучатися з цією спеціальністю і в подальшому. З 1982 по 2019 роки працювала лікарем-анестезіологом в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова.

Під час навчання в інституті працювала медичною сестрою у відділенні реанімації Дитячої клінічної лікарні №7 м. Києва. Тоді зрозуміла, що хочу не розлучатися з цією спеціальністю і в подальшому. З 1982 по 2019 роки працювала лікарем-анестезіологом в Національному інституті хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова.

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Тема дисертації: «Анестезіологічне забезпечення донорського етапу трансплантації частини печінки від живого родинного донора».

Проходжу курси підвищення кваліфікації згідно регламенту атестацій. З 1998 року маю вищу кваліфікаційну категорію за фахом «анестезіологія». Беру участь у наукових конференціях, конгресах анестезіологів та трансплантологів. Навчаюся у школі СЕЕА.

НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ

Нагороджена ПОДЯКОЮ Голови ВР України за вагомий особистий внесок у розвиток сфери охорони здоров’я (Голова ВРУ Руслан Стефанчук, 27.07.2026 р., м. Київ)

Мої професійні інтереси охоплюють сучасну анестезіологію, інтенсивну терапію та анестезіологічний супровід високотехнологічних хірургічних втручань. Особливе місце у моїй професійній діяльності займає трансплантація печінки, яка вимагає максимальної точності, глибокого розуміння фізіологічних процесів та бездоганної взаємодії всієї мультидисциплінарної команди.

Багаторічна участь у програмі трансплантації печінки від живого родинного донора дала мені унікальний клінічний досвід анестезіологічного забезпечення як донорів, так і реципієнтів. Саме цей напрям став основою моєї наукової роботи та професійного розвитку, адже трансплантаційна анестезіологія є однією з найскладніших сфер сучасної медицини.

Постійно вдосконалюю свої знання, беру участь у професійних конференціях, конгресах та міжнародних освітніх програмах, стежу за розвитком сучасних методів періопераційного ведення пацієнтів і впровадженням доказових підходів в анестезіології. Переконана, що безперервне навчання є необхідною умовою професійного розвитку лікаря та підвищення безпеки пацієнтів.

Для мене важливо, щоб кожен пацієнт отримував анестезіологічну допомогу, яка поєднує сучасні технології, клінічний досвід і максимально індивідуальний підхід до оцінки ризиків та ведення в періопераційному періоді.

Мій шлях у медицину розпочався ще під час навчання в інституті, коли я працювала медичною сестрою у відділенні реанімації. Саме тоді я зрозуміла, що хочу присвятити своє життя спеціальності, у якій від знань, уважності та вміння швидко приймати рішення залежить людське життя.

Анестезіологія стала для мене професією, яка поєднує фундаментальні знання, точність, відповідальність і командну роботу. За більш ніж сорок років практики я переконалася, що за кожною успішною операцією стоїть не лише майстерність хірурга, а й ретельна робота всієї анестезіологічної команди, яка забезпечує безпеку пацієнта на кожному етапі лікування.

Особливе місце в моєму професійному житті займає трансплантація печінки. Участь у розвитку цієї програми в Україні стала для мене не просто напрямом роботи, а справою, яка потребує постійного професійного вдосконалення, наукового пошуку та максимальної відданості своїй професії. Кожна така операція є прикладом того, як знання, досвід і злагоджена командна робота можуть подарувати людині шанс на нове життя.

Понад чотири десятиліття роботи лише зміцнили моє переконання, що медицина — це професія, у якій неможливо зупинитися в розвитку. Саме бажання постійно навчатися, ділитися досвідом і допомагати пацієнтам у найскладніших клінічних ситуаціях залишається моєю головною професійною мотивацією й сьогодні.

Спеціальність
Лікар-анестезіолог-інтенсивіст
  • Кандидат медичних наук
Медичного стажу: 44 років

Відгуки про лікаря

Інна 1 листопада 2026
Діагноз мами “цироз печінки” для нашої родини став, наче грім посеред ясного неба. Ані шкідливих звичок, ані гепатитів ніколи не було, і раптом - проблеми з печінкою,через які вона потрапила в лікарню. Після купи аналізів гастроентеролог районної лікарні порадив вирішувати питання з печінкою у Олега Геннадійовича Котенко в клініці Оберіг. З консультації вийшли з надією, що якщо підійде родинний донор, мама буде жити. Мій звідний брат, син мами від першого шлюбу, став донором. Операція пройшла успішно, хоча ми дуже хвилювались - у мами був підвищений тиск та варікоз, за що анестезіологам Оберігу величезне дякую за їх знання і мистецтво. В цілому післяопераційний період протікав нормально, виписали маму на 3-й тиждень після операції. Зараз її супроводжує її лікар Артем Мініч, вона приймає ліки проти відторгнення і почувається добре. Від усієї родини, від мами хочу подякувати усім лікарям Центру трансплантації, зокрема Олегу Геннадійовичу Котенко, Івану Котенко, Ксенії Михайлюк, своєму лікуючому лікарю Артему Мінічу, анестезіологам Наталії Диховичній, Олександру Шарапову, зав відділенням реанімації Миколі Івановвичу Гребіню, медсестричкам та санітарочкам за професіоналізм, за людяне ставлення і за чудові умови в лікарні!

Запис на консультацію