Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Цистит – це запалення сечового міхура. В більшості випадків, цистит викликається бактеріальною інфекцією. Рідше цистит розвивається як реакція на деякі лікарські препарати, внаслідок радіотерапії чи використання катетера.
Цистит можна назвати «жіночою хворобою». У здорових чоловіків цистит зустрічається вкрай рідко. Це пов’язано з особливостями будови сечовивідного каналу. У жінок уретра більш коротка і відкривається ближче до ануса, звідки заносяться бактерії.
Симптоми циститу включають:
При несвоєчасному або неефективному лікуванні інфекція з сечового міхура може поширитись на нирки. Необхідно негайно звернутися за медичною допомогою, якщо у вас з’явилися ознаки запалення нирок – пієлонефриту:
Цистит розвивається, коли бактерії з кишечника або зі шкіри через уретру потрапляють в сечовий міхур і починають активно ділитися. В більшості випадків причина циститу – звичайна кишкова паличка (Escherichia coli). Вона є нормальною складовою мікрофлори кишечника. Але потрапивши в сечовий міхур, викликає запалення.
У деяких жінок цистит виникає після статевого акту, який сприяє потраплянню бактерій в уретру. Жінки після менопаузи схильні до циститу, оскільки через нестачу естрогенів слизова оболонка уретри стає більш вразливою перед інфікуванням. Через гормональні перебудови цистит також часто виникає у вагітних жінок. Відомо, що ризик циститу підвищує використання сперміцидів.
Хоча бактеріальні інфекції є основною причиною циститу, ряд неінфекційних факторів також викликають запалення сечового міхура. Це можуть бути деякі лікарські препарати, особливо хіміотерапевтичні, такі як іфосфамід та циклофосфамід. Цистит може виникнути після радіотерапії області малого тазу.
Довготривале використання катетеру сприяє бактеріальним інфекціям і пошкодженню тканин, які призводять до запалення. Деякі люди є гіперчутливими до хімічних речовин, які містяться в гігієнічних продуктах, таких як мило, піна для ванн, гель для душу. У них виникає реакція, що викликає запалення сечового міхура.
Цистит може ускладнювати перебіг інших захворювань, наприклад, цукрового діабету, сечокам’яної хвороби, аденоми простати або пошкоджень спинного мозку.
Окремо варто згадати інтерстиціальний цистит. Це складне хронічне захворювання, яке зустрічається, переважно, у жінок. Причини інтерстиціального циститу донині залишаються невідомими. Він часто не пов'язаний з інфекційними причинами, суттєво знижує якість життя, оскільки однозначно ефективного в 100% випадків лікування не існує.
Перший крок в діагностиці циститу – це загальний аналіз сечі, який показує ознаки запалення сечового міхура. Додатково призначається бактеріальний посів сечі з антибіотикограмою.
Аналіз визначає збудника і його чутливість до антибіотиків. Бактеріальний посів особливо важливий при рецидивуючих циститах.
В складних випадках також може бути рекомендована цистоскопія: через уретру в сечовий міхур вводиться тонка трубка з камерою, яка дозволяє оглянути стінки міхура, виявити наявність і ступінь його змін. Під час цистоскопії можливе проведення біопсії – забору зразка тканин для лабораторного дослідження.
Якщо не знайдена інфекція, може бути проведено ультразвукове дослідження, яке дає можливість виявити інші причини запалення сечового міхура.
Щоб полегшити свій стан перед візитом до лікаря і призначенням лікування, ви можете прийняти спазмолітики, наприклад, но-шпу. Не бійтесь пити багато рідини – розбавлена сеча чинить менш подразливу дію на запалені стінки сечового міхура. Це є, само по собі, вже першим кроком лікування.
Цистит, викликаний бактеріальною інфекцією, лікується за допомогою антибіотиків. Лікування повинно обов’язково призначатись лікарем! Безконтрольне використання антибіотиків формує стійкість бактерій до препаратів – антибіотикорезистентність. Це може привести до того, що інфекції не будуть піддаватися лікуванню.
Якщо жінка має частий рецидивуючий цистит, лікар може призначити їй антибіотики, які вона може тримати під рукою і приймати при перших ознаках захворювання. Але в будь-якому випадку, не займайтесь самолікуванням! План антибіотикотерапії повинен складатися лікарем – незалежно від того, це гострий одиничний випадок циститу або рецидивуючий цистит.
В першу чергу, використовуються «прості» антибіотики, які діють виключно на мікроби, що колонізували сечовивідні шляхи (Нітрофурантоїн, Триметоприм/Сульфаметоксазол, Фосфоміцина трометамол). Антибіотики широкого спектру дії використовуються тільки, якщо «прості» препарати не допомагають. Їх краще зберегти на випадок, коли знадобиться лікування від серйозніших інфекцій. Крім того, вони мають більше побічних ефектів.
Стан пацієнта зазвичай покращується на другий день лікування. Але курс антибіотиків триває 3-7 днів в залежності від важкості циститу, і його не можна переривати передчасно. Якщо після 48 годин лікування не настає покращення, симптоми не пройшли за тиждень або повернулись через пару днів після закінчення лікування, обов’язково зверніться до лікаря. Можливо, бактерії, які викликати цистит, стійкі до призначеного антибіотику. Необхідне проведення бактеріального посіву з антибіотикограмою, щоб підібрати правильне лікування.
Цистит вважають рецидивуючим, якщо його епізоди повторюються 2 рази за 6 місяців або частіше 3 разів протягом року. Існує декілька схем лікування, які знижують частоту рецидивів.
Можна приймати в невеликих дозах антибіотики протягом тривалого часу (зазвичай – півроку). Якщо у жінки цистит розвивається внаслідок сексуальних контактів, антибіотики приймають після кожного статевого акту.
Жінкам, які досягли менопаузи (особливо, якщо у них є інші симптоми нестачі жіночих статевих гормонів, наприклад, відчуття «сухості піхви»), лікар може запропонувати використовувати вагінальні засоби з естрогенами.
Профілактичні заходи відносно циститу недостатньо вивчені, тому їхня ефективність не доведена. Тим не менш, вони можуть бути корисними. Для попередження циститу лікарі рекомендують:
Пийте 2-2,5 л води на добу (сеча повинна бути світло-солом’яного кольору);
Коли ви відчуваєте позив до сечовипускання – не терпіть, відразу ж йдіть до туалету;
Після випорожнення кишечника витирайтесь спереду назад, щоб не перенести бактерії в уретру та вагіну;
Приймайте душ, а не ванну;
Помочіться одразу ж після статевого акту (можна попередньо випити стакан води).
Якщо вас турбують вищеперераховані проблеми, звертайтесь в Універсальну клініку «Оберіг». Лікар-уролог підбере оптимальне лікування для вашого випадку, яке швидко покращить стан і попередить рецидиви. Запишіться на прийом по телефону:
(044) 521 30 03
