Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Епілепсія – хронічне захворювання мозку, яке супроводжується раптовими судомними і/або безсудомними нападами (епілептичними припадками). Епілепсія є однією з найбільш розповсюджених неврологічних хвороб. У всьому світі на епілепсію страждає 0,5-1% населення.
Причина виникнення нападу епілепсії – неправильна електрична активність в групі клітин головного мозку. Епілептичні напади можуть проявлятися у руховій сфері (судоми), органах почуттів (галюцинації), розумовій сфері (зміни свідомості, емоції), вегетативній сфері (слинотеча, підсилення перистальтики).
Комбінація цих проявів формує значне різноманіття нападів. Загальна картина нападу залежить від того, в якій групі нейронів виникає патологічний розряд, наскільки велика ця група нейронів, і як розряд розповсюджується в мозкові.
Захворювання вперше з’являється переважно в дитячому або, навпаки, похилому віці. Найбільш частим варіантом у дітей є напади, які виникають при високій температурі.
У світі 5% людей переживають напад один раз в житті. Частіше можна говорити про епілепсію, коли неспровоковані напади відбулися два і більше разів. Але при певних даних обстеження цей діагноз можливий і після першого епізоду.
Виділяють два види нападів при епілепсії: фокальні, які охоплюють яку-небудь частину мозку, і генералізовані – весь мозок. Частота нападів також відрізняється. Деякі пацієнти мають напад один раз на рік і рідше, а інші – переносять декілька нападів за день.
У більшості пацієнтів спостерігається ідіопатична епілепсія. Це означає, що аномальна електрична активність в їхньому головному мозкові не має встановленої причини. Ймовірно, вона обумовлена генетично. Для багатьох форм епілепсії вже визначені «відповідальні» гени.
Якщо причина відома, говорять про симптоматичну епілепсію. Захворювання може бути викликано наступними патологічними станами:
Майже у половини хворих вияснити причину епілепсії не вдається. Більше шансів на хороший результат у пацієнтів без відомої причини.
В основному напади виникають спонтанно і непередбачувано. У частини хворих є провокаційні фактори. Найбільш розповсюджені і універсальні з них – позбавлення сну, вживання алкоголю, мерехтливе світло.
У жінок інколи виявляється зв'язок між нападами і менструальним циклом. Жіночі статеві гормони – естроген і прогестерон – впливають на збудливість нервової системи. В певні фази циклу ймовірність нападів зростає.
Діагностика епілепсії базується на аналізі клінічної картини нападів і даних дослідження біоелектричної активності головного мозку (електроенцефалографія). Для пошуку причин епілепсії використовуються методи нейровізуалізації (магнітно-резонансна томографія), різні лабораторні аналізи, перелік яких залежить від конкретної ситуації.
Найбільш значущим для діагностики епілепсії є точний опис нападу, оскільки саме ці дані дозволяють запропонувати, який саме варіант хвороби має місце. Тому, збираючись до лікаря з такою проблемою, необхідно в максимально можливих деталях уточнити послідовність подій.
«За яких обставин виник напад? В якому положенні він почався? Який симптом був першим? Що було наступним? Положення рук, ніг, очей, язика, колір шкіри, реакція хворого, тривалість нападу, стан хворого після нападу» – всі ці питання може задати лікар на прийомі. Найкращим варіантом розповіді лікарю буде відеозапис нападу.
Електроенцефалографія може виявити специфічні для епілепсії зміни біотоків мозку і тим самим підтвердити діагноз (але жодним чином не встановити його!!!). Електроенцефалографія – реєстрація електричної активності мозку за допомогою електродів, встановлених на поверхню шкіри голови. Запис біотоків мозку може проводитись як в стані неспання, так і сну.
При записі використовуються спеціальні прийоми, які підвищують шанси на отримання діагностично значимих даних – глибоке ритмічне дихання, стимуляція ритмічними спалахами світла, попереднє позбавлення сну і деякі інші в залежності від клінічної картини. Сама процедура запису повністю безболісна, безпечна і може виконуватися у будь-якому віці.
Задача лікаря – встановити точний діагноз епілепсії, оскільки саме діагностика конкретної форми епілепсії дозволяє підібрати оптимальне лікування. При правильному діагнозі і підборі терапії можливе продовження повноцінного життя без зниження його якості.
Ще однією важливою функцією лікаря є виключення діагнозу епілепсії, через те, що досі власне діагноз, а не сама хвороба, може стати причиною соціальних обмежень і привести до непотрібного і неефективного лікування.
В своїй практиці лікарі найчастіше стикаються з постановкою диференційного діагнозу епілепсії і синкопальних нападів. Даним терміном позначають непритомність – втрату свідомості, викликану порушенням кровообігу в мозку. Глибока непритомність може супроводжуватися посмикуваннями, які нагадують судоми.
Епілепсія – хвороба, яка завжди починається раптово. Жодних ознак, станів і/або передвісників розвитку епілепсії не існує.
Епілепсія в частині випадків може супроводжуватися не тільки нападами, але і зниженням когнітивних функцій, затримкою розвитку, поведінковими порушеннями. Наслідки нападів епілепсії можуть бути небезпечними для здоров’я і життя – люди більше піддаються падінням, утопленням, опікам.
Напад епілепсії може проявлятися у вигляді порушень мови, поколювань, запаморочення, мимовільних криків, прицмокування і т.д. Найбільш виражений симптом нападу епілепсії – це судоми.
При цьому пацієнт не реагує на оточуючий світ. Після закінчення припадку пацієнт нічого не пам’ятає, відчуває слабкість і сплутаність свідомості. Повинно пройти декілька хвилин, перш ніж він повернеться в нормальний стан.
Особливу небезпеку несе епілептичний статус, коли декілька припадків йдуть без перерви. Це стан, який загрожує життю. Якщо припадок не проходить за декілька хвилин або повторюється знову – викликайте швидку допомогу!
Зазвичай напад епілепсії настає раптово. В деяких випадках можуть бути передвісники – головний біль, дратівливість, порушення сну, втрата апетиту.
Епілепсія не є монолітним захворюванням, а представлена різноманітними видами з характерними віком початку, варіантами нападів, чутливості до терапії і результатом. Серед цього різноманіття форм епілепсій є доброякісні, з рідкими нападами, які добре піддаються лікуванню і завершуються одужанням, так і злоякісні, які не піддаються доступним сьогодні методам лікування і зберігаються протягом багатьох років.
В більшості випадків призначається консервативна терапія епілепсії, переважно, протисудомні препарати. Схема лікування нападів епілепсії залежить від багатьох факторів – частоти і сили припадків, віку пацієнта, загального стану його здоров’я.
Повністю вилікувати епілепсію неможливо, але в 70% випадків препарати дозволяють тримати напади під контролем. При деяких видах епілепсії прийом препаратів можна припинити через 2-5 років, поступово знижуючи дозу.
Решті пацієнтів доводиться довго підбирати препарати або їхню комбінацію. В окремих важких випадках можливе використання нейрохірургічних втручань.
В клініко-консультативному відділенні Універсальної клініки «Оберіг» приймають досвідчені неврологи, які проходять стажування в країнах Європи, відвідують міжнародні конференції і семінари. Наші спеціалісти володіють найновішими розробками в сфері лікування епілепсії.
В Універсальній клініці «Оберіг» проводиться діагностика і лікування дітей, які страждають епілепсією. Кожна дитина потребує особливого підходу! Запишіться на прийом до дитячого невролога по телефону 521-30-03! Також в клініці виконується електроенцефалографія (ЕЕГ), як дорослим, так і дітям.
