Розсіяний склероз відноситься до демієлінізуючих захворювань нервової системи. Розсіяний склероз може протікати у вигляді легких або, навпаки, важких симптомів, таких як параліч, втрата зору, порушення координації.
Причина розсіяного склерозу залишається невідомою. В механізмах розвитку захворювання основну роль грає руйнування власною імунною системою мієлінової оболонки нервів. На місці пошкодження утворюється сполучна тканина (склероз). В результаті порушується передача електричних імпульсів по нерву.
У світі більше 2,3 млн. людей страждає на розсіяний склероз. Діагноз зазвичай ставиться у віці від 20 до 50 років. Дві третини пацієнтів – жінки. Розсіяний склероз частіше зустрічається серед населення країн з прохолодним кліматом.
Наукові дослідження показують, що генетичні фактори роблять деяких людей більш схильними до захворювання. Але при цьому не виявлено доказів того, що розсіяний склероз прямо передається по спадковості.
Розсіяний склероз – захворювання непередбачуване. Симптоми значно відрізняються у окремих пацієнтів. Більш того, вони можуть бути різними у однієї і тієї ж людини в різний час.
Виділяють чотири варіанта перебігу розсіяного склерозу. На момент діагнозу більшість людей має рецидивуючий-ремітуючий розсіяний склероз. У них періоди загострення і появи нових симптомів чергуються з періодами ремісії, які можуть тривати місяцями або навіть роками. Інші пацієнти мають прогресуючі форми захворювання з постійним погіршенням симптомів.
Найбільш важкий перебіг має первинно-прогресуючий розсіяний склероз, коли захворювання прогресує від самого початку. Вторинно-прогресуючий склероз розвивається після рецидивуючої-ремітуючої форми. Найбільш рідко зустрічається прогресуючий з загостреннями розсіяний склероз, при якому відбуваються явні загострення на фоні повільного прогресування.
Оскільки захворювання впливає на пацієнтів по-різному, важко робити припущення про строк настання інвалідизації. Згідно з статистикою, 2 з 3 хворих на розсіяний склероз, зберігають здатність ходити до кінця життя, хоча багатьом із них для цього буде потрібна паличка або інші пристосування. Решті для мобільності знадобиться інвалідний візок.
Дослідження показали, що люди з розсіяним склерозом живуть в середньому на сім років менше через ускладнення захворювання або інші медичні проблеми. Турбота про загальний стан здоров’я допомагає попередити захворювання, включаючи інфаркт міокарда та інсульт, які роблять свій внесок в скорочення тривалості життя.
Прояви захворювання залежать від того, які нерви пошкоджені і наскільки сильно. Перші ознаки розсіяного склерозу можуть включати порушення чутливості, мовлення, зору.
В подальшому люди скаржаться на м’язову слабкість, порушення рівноваги і координації рухів, болючу напруженість м’язів (спастичність), тремтіння (тремор). У деяких пацієнтів виникає тимчасовий або постійний параліч. Часто спостерігаються розлади функцій тазових органів.
Багато людей, які страждають розсіяним склерозом, відчувають хронічну втому. Захворювання може викликати забудькуватість, складнощі з концентрацією уваги, а також коливання настрою, депресію. Симптоми розсіяного склерозу можуть зустрічатися в будь-яких комбінаціях. Вони можуть бути виражені слабко, середнє або сильно.
У більшості пацієнтів з рецидивуючим-ремітуючим склерозом діагноз поставити досить просто. Він засновується на характерних симптомах і підтверджується МРТ головного та спинного мозку.
Діагностика розсіяного склерозу є складною у пацієнтів з незвичними проявами або прогресуючою формою. В даному випадку необхідні додаткові обстеження.
Магнітно-резонансна томографія головного і спинного мозку дозволяє виявити осередки демієлінізації – так звані бляшки. Метод постійно вдосконалюється. Одне з останніх досягнень – використання спеціального контрасту з метою оцінки активності патологічного процесу.
Яких-небудь специфічних для розсіяного склерозу лабораторних тестів поки не існує. Досить інформативним вважається дослідження спинномозкової рідини з визначенням комплексу імунологічних і інфекційних маркерів.
Метод дослідження викликаних потенціалів головного мозку використовується для оцінки швидкості проведення нервових сигналів під впливом зовнішніх стимулів – слухових, зорових і соматосенсорних.
Розсіяний склероз – хвороба хронічна, прогресуюча, але не фатальна. Сучасна медицина володіє способами контролю над розсіяним склерозом. У світі проводяться наукові дослідження, які дають надію, що в майбутньому з’являться нові методи боротьби з цією хворобою.
Для лікування загострень розсіяного склерозу використовують кортикостероїди. Наприкінці ХХ століття були розроблені нові ліки, які називають «препарати, що змінюють перебіг захворювання», «препарати модифікуючої терапії». Вони знижують активність розсіяного склерозу ремітуючої форми і значно покращують якість життя пацієнта.
Решта методів лікування направлені на окремі симптоми розсіяного склерозу. Призначають препарати для контролю над депресією, м’язовими спазмами, болями, сексуальною дисфункцією, порушеннями сечовипускання і дефекації. Також пацієнтам показана фізична терапія для підтримки необхідних рухових навичок.
При підозрі на розсіяний склероз звертайтесь в Універсальну клініку «Оберіг». В нашому медичному центрі працюють досвідчені лікарі-неврологи, для діагностики використовується сучасне обладнання. Телефонуйте за номером:
(044) 521 30 03