10 October 2019
На черговій клінічній конференції виступив лікар-хірург Котляров Олексій Ігорович з доповіддю про анаеробну інфекцію. Анаероби є частиною нативної флори, зокрема ротової порожнини, кишечника людини та статевих шляхів у жінок. Колонізація анаеробами змінюється залежно від віку, місця розташування органів та факторів навколишнього середовища. Наприклад, немовлята, які перебувають на грудному вигодовуванні, мають флору кишечника з переважно біфідобактеріями, малою кількістю бактероїдів та ентерококів. З іншого боку, у немовлят, яких годують коров’ячим молоком, флора кишечника подібна до флори дорослої людини з грамнегативними анаеробами у складі.
Анаероби є частиною нативної флори, яка чинить опір колонізації та вторгненню «чужорідної» флори. Однак зараження анаеробами все ж відбувається, і як правило, є наслідком порушення слизово-шкірного бар’єру або імуносупресії. До анаеробних інфекцій органів належать, але не обмежуються ними, абсцеси головного мозку, стоматологічні інфекції, аспіраційна пневмонія, легеневі абсцеси, інфекції при укусах (тварини/людини), абсцеси живота та некротизуючі інфекції м’яких тканин.
Патогенез анаеробних інфекцій передбачає порушення поверхні слизової оболонки та потрапляння анаеробних бактерій з вторгненням у глибокі тканини. Механізми введення включають локальну травму, операцію, перфорацію порожнистого органу (наприклад, апендицит), некроз тканин та порушення кліренсу стерильної ділянки (хронічний синусит, пневмонія). Місце і ступінь зараження базуються на факторах вірулентності організму та імунітеті господаря. Анаеробна інфекція в 98% випадків локальна. Розповсюджена анаеробна інфекція зустрічається в менше 2% випадків та починається з локальної.
Котляров О.І. розповів про фактори ризику, підходи до діагностики та лікування розповсюдженої анаеробної інфекції. На його думку, в переважній більшості випадків призначенні посіву крові на анаеробні мікроорганізми не виправдано. Наприкінці свого виступу він підбив наступні висновки: ідентифікація анаеробних мікроорганізмів в крові є важкою задачею; при підозрі на анаеробну інфекцію необхідно визначити локальне вогнище (в ньому ідентифікувати мікроорганізми значно легше); у пацієнтів без факторів ризику анаеробної інфекції пошук анаеробних мікроорганізмів в крові – це витрата економічних ресурсів пацієнта, матеріального забезпечення та годин висококваліфікованої роботи медичного персоналу клінічної лабораторії даремно; прокальцитонін – ефективний біомаркер сепсису, який рекомендований до використання. В нашій клініці велика увага приділяється своєчасному визначенню та лікуванню інфекцій, в тому числі, анаеробних.
