7 травня 2024
Оперативні втручання на нервах та нервових сплетіннях — вкрай складні операції, які потребують від хірурга глибоких знань топографічної анатомії, досконалого володіння оперативною технікою та ювелірної точності рухів, що приходить з роками практики. В Україні лічені одиниці медичних центрів, де пацієнтам із ураженнями нервових сплетінь проводять реконструктивні операції, проте клініка «Оберіг» — єдиний заклад, в якому впроваджено комплексний підхід до відновлення нервів та нервових сплетінь. Цей комплексний підхід передбачає проведення реабілітаційної підготовки перед оперативним втручанням та після нього, неврологічне обстеження та супровід невролога, судинну хірургію та нейрохірургічну допомогу.
Унікальні для України операції на нервових сплетіннях проводить Петах Андрій Ласлович – пластичний хірург із 25-річним стажем, кандидат медичних наук. Своїм мистецтвом досягати успішних результатів в реконструктивних операціях на нервах та нервових сплетіннях Андрій Ласлович завдячує, в першу чергу, своїм вчителям та наставникам, "корифеям" вітчизняної нейропластичної хірургії — професорам Юрію Лісайчуку, Сергію Галичу, Миколі Дрюку, Миколі Пахольчуку, а також численному навчанню у провідних світових фахівців. Як наголошує у розмові Андрій Петах, хірургічна майстерність — це лише частина успіху, а досягнення позитивного результату при втручанні на нервах та нервових сплетіннях забезпечується лише і виключно за умов мультидисциплінарного підходу, який реалізований в клініці "Оберіг".
Інтерв’ю з Андрієм Ласловичем ми представляємо вашій увазі і будемо вдячні, якщо при нагоді розповісте про можливості лікування тим, хто цього потребує.
«Плечове сплетіння важливо в плані відновлення м’язів, які іннервуються нервовими закінченнями, і їх відновлення можливе лише за умов прискіпливого, грамотного підходу до реабілітаційної програми. Важливо уникнути атрофії м’язів протягом того періоду, поки проростуть нерви. Не можу сказати, що такі операції завжди мають сприятливий прогноз, але в більшості випадків ми маємо певні успіхи — від різного ступеню покращення до повного відновлення функцій нервів та м’язів. В цій царині поєднується і неврологія, і нейрохірургія, і реабілітація. Мабуть, лікування пацієнтів із ураженнями нервових сплетінь — найяскравіший приклад, де мультидисциплінарний підхід визначає ефективність медичної допомоги » — Андрій ПЕТАХ
Якої підготовки потребує пацієнт, якому показане хірургічне втручання з приводу ураження нервових сплетінь, Андрій Ласлович?
А.П.: Ми приділяємо прискіпливу увагу саме цьому моменту – підготовці пацієнта до оперативного втручання. Чому? Поясню: є правила, які, на жаль не всім відомі. Відновлення іннервації можливе лише тоді, коли є пасивні рухи. Якщо до нас потрапляє людина з якоюсь початкової контрактурою, то вона повинна спочатку пройти реабітаційну програму, в неї мають відновитися всі пасивні рухи. Після цього стан кінцівки оцінює судинний хірург і дає оцінку щодо спроможності кровопостачання тієї ділянки, куди мають прорости нерви, і лише потім ми можемо розглядати можливість проведення реконструктивної нейрохірургічної операції. Це комплексний підхід, коли ми залучаємо неврологів, спеціалістів реабілітаційної медицини, судинних хірургів, використовуємо інструментальні методи обстеження (доплєрографію судин, ангіографію тощо) — усе заради того, аби в кінцевому результаті отримати функціонуючу кінцівку чи міміку обличчя.
З чим пов’язана така складність цих оперативних втручань?
А.П.: Складність операцій на плечових сплетіннях пов’язана із високим ризиком ускладнень через своє анатомічне розташування. Плечове, і, особливо — крижове сплетіння, знаходяться в безпосередній близькості до крупних кровоносних судин, і травмування цих судин загрожує загибеллю пацієнта через масивну крововтрату. Це завжди великий ризик. В оперуючого хірурга має бути великий досвід і неймовірна точність рухів. Особливо небезпечним є інтраопераційне пошкодження вен, адже в цьому випадку ми можемо втратити пацієнта на операційному столі через крововтрату, яку неможливо технічно зупинити.
Але, незважаючи на складність подібних втручань, Ви в клініці «Оберіг» маєте доволі високий відсоток успішних операцій на нервових сплетіннях, чи не так, Андрій Ласлович?
А.П.: Так, і це завдяки тому, що в нашій клініці реалізований мультидисциплінарний підхід до лікування пацієнтів із ураженнями нервових сплетінь, що є унікальним для України на сьогодняшній день в царині реконструктивних операцій на нервах. Ми маємо команду, що складається з хірурга, судинного хірурга, неврологів, спеціалістів з фізичної реабілітації, і такої злагодженої взаємодії різних фахівців заради досягнення відмінного результату оперативного втручання більше в Україні немає. Вартий уваги ще той факт, що в нашому розпорядженні є усе діагностичне обладнання із максимальними можливостями візуалізації пошкоджень нервів та визначення їх функціональності. Саме комплекс ретельної діагностики із передопераційною реабілітаційною програмою дає можливість хірургу сподіватися на успішний результат реконструктивної операції. І після операції надважлива робота фізичних терапевтів-реабілітологів, які «навчать» мозок правильно здійснювати рухи.
Чи можете поділитися інформацією щодо кількості прооперованих пацієнтів із різними видами пошкоджень нервів, Андрій Ласлович?
А.П.: Це понад семидесяти операцій на сьогоднішній день, і ми щомісяця відмічаємо зростання кількості звернень від пацієнтів, і, зокрема тих, кому вже раніше були проведені подібні втручання в інших центрах, але без задовільного результату.
Які види оперативних втручань здійснюються Вами для відновлення рухливих функцій?
А.П.: Перше – це виділення нервового волокна – невроліз. Це втручання, під час якого вивільнюється нервове волокно із оточуючих тканин, які загоювались якимось чином після пошкодження. Виділивши нерв, ми використовуємо усі можливості сучасної регенеративної медицини, як, наприклад, мультипотентні стромальні клітини жирової тканини (МСК) плюс фактори росту плазми, і це запобігає вторинному стисканню нерва після невролізу. Зазвичай реальні результати після проведеного у нас в клініці невролізу ми бачимо через два тижні, і ці результати вражають різницею в якості результату у порівнянні з тими пацієнтами, яких ми бачимо після втручань в інших медичних центрах. Друге – це операції із зшивання нервів, при яких ми також застосовуємо регенеративні можливості. І третій вид — це пластика нервів, коли після висічення нерва і ревізії ми бачимо, що є дефіцит нерва (* - мається на увазі за довжиною – прим. ред). Цей дефіцит заміщується нервовим волокном, яке береться з іншої, неушкодженої ділянки (частіше береться чутливий нерв ноги та пересаджується на місце дефекта). Поки нерв проростатиме, важливо забезпечити життєздатність м’язів, і саме для цього ми проводимо реабілітацію.
Цікаво, з якою швидкість росте нервове волокно?
А.П.: 1 мм на день, або 3 см на місяць. Для прогнозування моменту в часі, коли ми маємо остаточно вимірювати результат лікування, ми вимірюємо сантиметровою стрічкою відстань від місця оперативного втручання до дистального відділу кінцівки.
А якщо пацієнт звернувся із приводу відсутності рухів, коли після пошкодження вже пройшло доволі багато часу, то у таких випадках є можливість відновлення?
А.П.: Так, ми стикаємося з такими випадками, коли через пошкодження нервів м’язи за тривалий період вже піддалися атрофії, і відновлення іннервації не буде мати змісту. Ми в такому разі проводимо операції із транспозиції м’язів — це, образно кажучи, «повертання» м’язу. Центральна нервова система пацієнта «перенавчається», і завдяки спеціальним вправам у програмі реабілітації людина може здійснювати рухи кінцівкою. Я відповідально вам кажу, що на нашому рівні технічного, кадрового забезпечення та обсягу практичного досвіду команди, ми жоден випадок, навіть найскладніший, не розглядаємо як безвихідний.
Тобто в кожного, хто стикнувся з такою проблемою — пошкодження нервів чи нервових сплетінь, в «Оберігу» є шанс на відновлення?
А.П.: Саме так. І ми хочемо, аби українці про це знали, адже отримати чудовий результат вони можуть в рідній країні, а не за кордоном, і, тим більше, не за усі гроші світу.
Дякую за розмову, Андрій Ласлович! Бажаю успіхів в подальшій Вашій праці на благо здоров’я пацієнтів!
Бесіду вела Олена Труш
