Геморрагический инсульт: симптомы, лечение и восстановление в инсультном центре

Геморагічний інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу, яке виникає через розрив судини та крововилив у тканину мозку. Це один з небезпечних типів інсульту, який потребує негайної медичної допомоги. 

Геморагічний інсульт становить близько 10 – 15% інсультів, але має вищий ризик ускладнень. 

Симптоми геморагічного інсульту

Симптоми зазвичай виникають раптово та швидко прогресують

• Раптовий сильний головний біль (“найсильніший у житті”)

• Слабкість в руці або нозі

• Асиметрія обличчя

• Порушення мовлення

• Втрата свідомості

• Судоми

• Нудота та блювання

• Порушення зору. 

  Лікування геморагічного інсульту

Перші години є критичними для виживання пацієнта.

• Контроль артеріального тиску: На відміну від ішемічного інсульту, при геморагічному тиск знижують агресивніше та швидше, щоб зменшити об'єм гематоми, яка розростається.

• Корекція зсідання крові: Якщо пацієнт приймав антикоагулянти (розріджувачі крові), негайно вводяться антидоти або препарати, що сприяють згортанню (вітамін К, плазма тощо).

• Моніторинг внутрішньочерепного тиску (ВЧТ): Кров, що вилилася, займає простір, стискаючи мозок. Лікарі використовують осмотичну терапію (наприклад, манітол), щоб зменшити набряк.

  Хірургічне лікування (при необхідності)

Не кожна гематома потребує операції, але в багатьох випадках це єдиний шанс врятувати життя.

• Видалення гематоми: Пряма операція (трепанація) або малоінвазивне відсмоктування крові через невеликий отвір для зниження тиску на мозок.

• Кліпування аневризми: Якщо причиною став розрив аневризми (вип'ячування стінки судини), на її «шийку» накладають металеву кліпсу, щоб ізолювати її від кровотоку.

• Ендоваскулярна емболізація (койлінг): Через катетер у судину вводяться спеціальні мікроспіралі, які заповнюють аневризму зсередини, запобігаючи повторному крововиливу.

• Декомпресійна операція.

  Профілактика ускладнень

• Боротьба з вазоспазмом: Після крововиливу судини можуть різко звужуватися (спазмуватися), що призводить до вторинного ішемічного інсульту. Для цього призначають специфічні препарати (наприклад, німодипін).

• Протисудомна терапія: Кров у тканинах мозку може провокувати епілептичні напади, тому часто призначають антиконвульсанти.

  Рання реабілітація

Реабілітація після геморагічного інсульту часто починається трохи пізніше, ніж при ішемічному (після підтвердження стабільності гематоми на КТ), але вона має бути такою ж інтенсивною. 

1. Фізична терапія.

Головна мета — повернути пацієнту контроль над тілом, силу м’язів та здатність пересуватися.

• Позиціонування: Профілактика пролежнів та застійної пневмонії.

• Рання вертикалізація / мобілізація: Ранній підйом пацієнта під наглядом фахівців (спочатку в ліжку, потім — присаджування та стояння), щоб запобігти ускладненням і адаптувати серцево-судинну систему.

• Перенавчання ходьбі: Робота над рівновагою, координацією та правильним стереотипом ходи.

• Боротьба зі спастичністю: Спеціальні вправи та позиціонування для зниження надмірного тонусу м’язів, що заважає руху.

• Тренування сили та витривалості: Використання тренажерів, підвісних систем та засобів додаткової опори (ходунків, тростин).

2. Оцінка та відновлення функції ковтання.

Обов'язкова діагностика порушень ковтання (окрім фізикального огляду та пробного годування застосовуються інструментальні методи діагностики – відеофлюороскопічне дослідження та/або ендоскопічне дослідження ковтання).

3. Оцінка та відновлення мови та мовлення

Терапевт мови та мовлення вже з перших днів розпочинає відновлення артикуляційної функції (окрім спеціальних вправ, використовуються апаратні методики (міостимуляція), ботокс-терапія для зменшення салівації)

4. Налагодження адекватної нутрітивної підтримки.

В залежності від клінічної ситуації та ступеню порушення ковтання, для пацієнта складається індивідуальний план харчування із зазначенням ступеню подрібненості їжі, добової кількості нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів), кількості прийомів їжі тощо. У разі, якщо є значне порушення функції ковтання, пацієнту встановлюється назогастральний зонд або гастростома. І назогастральний зонд, і гастростома вилучаються після відновлення самостійного ковтання.

5. Ерготерапія.

 Ерготерапія спрямована на відновлення навичок самообслуговування: повернення пацієнту можливості самостійно одягатися, митись, приймати їжу, виконувати побутові справи.

• ADL-тренування (Activities of Daily Living): Відпрацювання щоденних ритуалів — чищення зубів, застібання ґудзиків, користування столовим прибором.

• Відновлення дрібної моторики: Робота з кистю та пальцями (хапання, утримання дрібних предметів).

• Когнітивна реабілітація: Вправи на увагу, пам'ять та планування дій (наприклад, алгоритм приготування чаю).

• Адаптація середовища: Ерготерапевт підбирає допоміжні пристрої (адаптований посуд, довгі ложки для взуття) та дає поради щодо перепланування оселі.

6. Психологічна підтримка пацієнта та його родини.

• Рекомендації щодо подальшого відновлення після інсульту, облаштування життя

• Навчання родичів, які будуть допомагати адаптуватись пацієнту з інсультом після виписки із лікарні.

7. Профілактика повторного інсульту та контроль факторів ризику

Профілактика повторного інсульту (вторинна профілактика) — це стратегія, яка дозволяє знизити ризик рецидиву на 80%. Оскільки у пацієнта, який вже переніс інсульт, судини вже скомпрометовані, контроль має бути набагато жорсткішим, ніж у звичайної людини. 

• Медикаментозний контроль (антиагреганти / антикоагулянти - з обережністю, статини, гіпотензивні засоби - за показаннями)
• Контроль ключових показників (артеріальний тиск, холестерин ЛПНЩ, глюкоза крові)
• Модифікація способу життя (відмова від куріння, контроль ваги, фізична активність)
• Робота з першопричиною (лікування серцево-судинних захворювань, порушень ритму серця, стентування у разі стенозу артерій тощо)
• Регулярні огляди.

Скільки триває відновлення після геморагічного інсульту

Відновлення може тривати

• 1 – 3 місяці — ранній етап

• 3 – 6  місяців — активне відновлення 

• до 1 – 2 років — довгострокова реабілітація.

Найбільший прогрес відбувається у перші 6 місяців. 

Можливі ускладнення після геморагічного інсульту

• параліч

• порушення мовлення

• порушення ковтання

• порушення пам’яті

• депресія

• епілептичні напади

Сучасна реабілітація в клініці “Оберіг” дозволяє зменшити ускладнення. 

Фактори, які покращують прогноз в лікуванні геморагічного інсульта

• швидка госпіталізація 

• лікування в інсультному центрі 

• рання реабілітація 

• контроль тиску 

• контроль супутніх захворювань.

Якщо у вас чи вашої близької людини є симптоми інсульту — звертайтесь негайно 30 03 виклик швидкої допомоги 24/7 або телефонуйте +38 044 521 30 03

Часті запитання

Чим геморагічний інсульт відрізняється від ішемічного?

✅  Ішемічний інсульт виникає через закупорку судини, а геморагічний — через її розрив і кровотечу

Скільки триває лікування при геморагічному інсульту?

✅  Гострий період лікування зазвичай триває 10-30 днів у стаціонарі, реабілітація може тривати від 3-6 місяців до 1 – 2 років у складних випадках.

Чи потрібна операція при геморагічному інсульті?

✅  Операція потрібна не завжди. Показання: велика гематома, здавлення мозку, аневризми. Рішення приймає нейрохірург.

Чи небезпечний геморагічний інсульт?

✅  Так, це один із найважчих видів інсульту, але сучасна медицина значно покращила результати.

Коли найвищий ризик смерті при геморагічному інсульті?

✅  Найбільш критичні перші 24 години, перші 7 днів. Саме тому важлива госпіталізація у спеціалізованій інсультний центр.

Коли можна починати реабілітацію після геморагічного інсульта?

✅  У більшості випадків — вже через 24 – 72 години після стабілізації стану.  Ранній початок значно покращує результати.