Мікоплазмоз

Мікоплазмоз — невидимий ворог репродуктивного здоров’я

Мікоплазмоз — це інфекційне захворювання, спричинене мікроорганізмами роду Mycoplasma. Вони займають проміжне положення між бактеріями та вірусами. Особливість мікроорганізмів полягає у відсутності клітинної стінки, що робить збудника стійким до деяких антибіотиків. Мікоплазми можуть паразитувати на слизових оболонках сечостатевої системи, дихальних шляхів і навіть потрапляти у кровотік, викликаючи системні ураження.

Хвороба часто перебігає безсимптомно, що дозволяє інфекції непомітно поширюватися. Людина може залишатися носієм мікоплазм роками, не підозрюючи про небезпеку для себе та свого партнера. У жінок мікоплазмоз може призводити до запалення матки й придатків, трубного безпліддя, невиношування вагітності. У чоловіків — до уретриту, простатиту, зниження якості сперми. Своєчасна діагностика має ключове значення, адже раннє виявлення захворювання дозволяє уникнути ускладнень і повністю вилікувати інфекцію.

Сечостатевий мікоплазмоз — коли варто звернутися до лікаря?

Основний шлях передачі мікоплазмозу — статевий. Однак зараження можливе і під час пологів, коли інфекція передається від матері до дитини. Мікоплазми можуть бути присутніми в організмі людини тривалий час у сплячій формі й активізуватися при ослабленні імунітету, гормональних змінах чи на тлі інших запальних процесів. Хвороба може проявлятися по-різному залежно від статі, стану імунної системи та наявності супутніх інфекцій. Часто симптоми настільки слабкі, що людина не надає їм значення.

Найчастіші ознаки та симптоми мікоплазмозу:

• у жінок — свербіж або печіння у ділянці статевих органів, виділення з неприємним запахом, біль під час статевого акту, щемлячий біль внизу живота;
• у чоловіків — дискомфорт або печіння під час сечовипускання, виділення з уретри, відчуття тяжкості у паху, біль у мошонці;
• в обох статей — підвищена втомлюваність, часті запальні процеси сечостатевої системи, безпліддя невідомого походження.

Навіть якщо симптоми слабко виражені або зникають самостійно, це не означає, що інфекція минула. Мікоплазми можуть залишатися в організмі, викликаючи хронічне запалення. Тому звернення до лікаря при будь-яких підозрілих ознаках — обов’язкове.

Діагностика і лікування мікоплазмозу

Оскільки клінічні прояви мікоплазмозу схожі з симптомами інших статевих інфекцій, точне визначення збудника можливе лише лабораторно. Діагностика повинна бути комплексною, щоб підтвердити наявність Mycoplasma та оцінити її вплив на організм.

Основні методи діагностики мікоплазмозу наступні:

• ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) — найчутливіший метод, який виявляє навіть мінімальні кількості ДНК збудника;
• бактеріологічний посів — дає змогу визначити чутливість мікоплазми до антибіотиків;
• ІФА (імуноферментний аналіз) — показує наявність антитіл до збудника та стадію процесу;
• комплексне тестування на ІПСШ — допомагає виявити супутні інфекції, що часто супроводжують мікоплазмоз.

Після встановлення діагнозу лікар розробляє індивідуальну схему лікування мікоплазми. Вона базується на результатах аналізів, загальному стані пацієнта та наявності супутніх хвороб. Терапія зазвичай включає антибактеріальні препарати, імуномодулятори, пробіотики для відновлення мікрофлори, а також обов’язкове лікування обох партнерів. Після завершення курсу проводиться контрольне обстеження для підтвердження одужання. Слід розуміти, що не можна самостійно приймати антибіотики або припиняти лікування раніше призначеного строку, це може призвести до стійкості збудника та рецидивів.

Для діагностування та ефективного лікування мікоплазмозу звертайтесь до клініки ОБЕРІГ. Фахівці застосовують сучасне обладнання, новітні методи та міжнародні стандарти. Пацієнти отримують персональний підхід, безпеку та анонімність. Щоб записатись на прийом, достатньо заповнити форму на сайті або подзвонити до кол-центру.