Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Поліпи шлунку зазвичай виявляють випадково при гастроскопії, яка виконується з інших причин. Вони рідко викликають які-небудь симптоми. Тим не менш, діагностика і правильне лікування поліпів шлунку мають велике значення, тому що деякі з них здатні перетворюватися на злоякісні пухлини.
В країнах, де широко розповсюджена інфекція Helicobacter pylori, в більшості випадків зустрічаються такі види поліпів шлунку, як гіперпластичні і аденоматозні. В країнах, де рівень інфікування населення нижче і часто використовують інгібітори протонної помпи (ІПП), переважають поліпи фундальних залоз.
Поліпи шлунку зазвичай перебігають безсимптомно. Зрідка вони можуть супроводжуватися болем в животі, нудотою, блюванням, кровотечею. Крупні поліпи можуть заважати просуванню харчових мас. Поліпи на довгій ніжці можуть випадати в дванадцятипалу кишку і перетискатись, викликаючи різкий біль.
Поліпи шлунку виявляють за допомогою ендоскопічного обстеження – гастроскопії. Обов’язковий етап діагностики – це гістологічне дослідження самих поліпів і оточуючої слизової оболонки шлунку.
З метою отримання матеріалу для гістологічного дослідження проводиться або біопсія утворення, або повне видалення поліпів (поліпектомія). Вибір методу залежить від кількості поліпів, їхнього розміру і особливостей будови.
Також проводиться біопсія оточуючої слизової оболонки, щоб виявити атрофія, метаплазію, дисплазію. Одночасно виконується тест на наявність інфекції Helicobacter pylori.
Ведення пацієнта залежить від результатів гістологічного дослідження, яке дозволяє визначити типи поліпів шлунку і оцінити ймовірність розвитку раку.
Приблизно ¾ поліпів в країнах з широким розповсюдженням Helicobacterpylori є гіперпластичними. Вони формуються з епітелію на фоні хронічного запалення, їхній розмір коливається від 0,5 до 1,5 см.
Гіперпластичні поліпи переважно зустрічаються в середньому і старшому віці. Вони можуть самостійно зникнути після ерадикації Helicobacter pylori. Гіперпластичні поліпи інколи стають злоякісними, але ймовірність цього – невелика.
Аденоматозні поліпи більше небезпечні. Вони частіше зустрічаються у пацієнтів у віці 60-70 років. Як і гіперпластичні поліпи, вони виникають в ділянках слизової оболонки, зміненої хронічним запаленням. Аденоматозні поліпи зазвичай є одиночними, з діаметром до 2 см. Особливо високий ризик розвитку раку мають крупні поліпи (більше 2 см), вкриті виразками і ворсинчасті поліпи, а також з високим ступенем дисплазії.
Розвитку аденоматозних поліпів сприяють атрофічний гастрит з метаплазією. Також поліпи шлунку зустрічаються у пацієнтів з спадковим захворюванням сімейний аденоматозний поліпоз.
Всі пацієнти з поліпами шлунку повинні обов’язково пройти тести на Helicobacterpylori. Якщо бактерія виявлена, призначається ерадикаційна терапія.
Враховуючи ризик раку шлунку, всі аденоматозні поліпи повинні бути видалені. В більшості випадків проводяться ендоскопічні операції, тільки зрідка може знадобитися відкрите хірургічне втручання.
Гіперпластичні поліпи видаляються, якщо їхні розміри перевищують 0,5 см. Вони можуть самостійно зникнути після лікування хелікобактеріозу. Після видалення поліпів необхідно регулярно спостерігатись у лікаря, оскільки вони можуть знову з’являтися.
Профілактичні огляди обов’язково включають гастроскопію, яка дозволяє виявити передракові зміни слизової оболонки і рак на ранній стадії. Потурбуйтесь про своє здоров’я – запишіться на прийом спеціалістів Універсальної клініки «Оберіг» по телефону:
