Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Навчався в клінічній ординатурі та в аспірантурі Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії. В 1974 р. захистив кандидатську дисертацію, а в 1986 р. – докторську. Тема докторської дисертації «Забій головного мозку в осіб різного віку». Учень акад. А.П. Ромоданова, проф. Г.П. Педаченка. З 1990 р. – професор з нейрохірургії ВАК СРСР. В 1994 р. Указом Президента України присвоєно звання заслуженого діяча науки і техніки України. В 1997 р. обраний член-кореспондентом НАМН України. Лауреат державної премії в галузі науки і техніки з 2008 р. Почесний громадянин м. Києва з 2005 р., нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V ст., За заслуги ІІ ст., орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира (ІІІ ст.), орденом Преподобного Нестора літописця, орденом святого Архистратига Михаїла, орденом М.І. Пирогова (РФ). Нагороджений відзнакою ВОЗ по боротьбі з тютюнокурінням, почесними грамотами КМУ, ВРУ, НАМНУ. Член європейської академії по нейронауках «нейротравматологія»; голова комісії Української асоціації нейрохірургів по післядипломній підготовці нейрохірургів.
Почесний доктор Ужгородського національного університету та Тернопільського медичного університету.
З 1974 по 1983 рр. працював асистентом кафедри нейрохірургії Київського інституту удосконалення лікарів. З 1983 р. по 1990 р. – старший, провідний, головний науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту нейрохірургії.
З 1990 по 1993 рр. заступник директора по науковій роботі науково-практичного об’єднання швидкої та невідкладної медичної допомоги. Директор клініки нейрохірургії в ЛШМД з 1985 р.
З 1993 р. завідувач кафедри нейрохірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.
Доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України.
Голова товариства нейрохірургів і головний нейрохірург Управління охорони здоров’я м. Києва з 1985 р. по 2011р. Народний депутат 4-го скликання ВРУ, Голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства. Міністр охорони здоров’я України 2005 р.
Основні напрями наукової та практичної роботи: організація невідкладної нейрохірургічної допомоги; черепно-мозкова травма; хребетно-спинномозкова травма; поєднана та множинна травма; гострі порушення мозкового кровообігу; черепно-мозкова травма на фоні соматичної патології та алкогольної інтоксикації; гідроцефалія у дорослих; патологія хребта і спинного мозку; вогнепальна та бойова травма центральної нервової системи;оптимізація післядипломної підготовки спеціалістів; реформування вищої медичної освіти та реорганізація галузі охорони здоров’я.
Опублікував 27 монографій та понад 500 наукових статей, має 26 винаходів. За час роботи підготовлено 43 кандидатів та 8 докторів медичних наук.
За час роботи у Верховній Раді України написано 52 законопроекти. Автор понад 90 публіцистичних статей, в тому числі з питань реформування галузі охорони здоров’я.
