Ischemic stroke: symptoms, treatment and recovery at the Stroke Center

Ішемічний інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, яке виникає через закупорку артерії тромбом або атеросклеротичною бляшкою. Внаслідок цього частина мозку перестає отримувати кисень і поживні речовини, що призводить до загибелі клітин.

Ішемічний інсульт становить приблизно 80 – 85% усіх випадків інсульту і потребує негайної медичної допомоги. 

Чим швидше пацієнт потрапляє до Інсультного центру, тим більше шансів зберегти функції мозку та уникнути інвалідності.

Симптоми ішемічного інсульту 

Ознаки інсульту зазвичай виникають раптово.

Основні симптоми:

– раптова слабкість або оніміння обличчя, руки або ноги (частіше з одного боку)

– асиметрія обличчя 

– порушення мовлення або розуміння мови

– раптове погіршення зору

– порушення координації

1. “Золота година”: госпіталізація та діагностика 

Першим кроком є негайне проведення КТ (комп'ютерної томографії) головного мозку. Це критично важливо, щоб відрізнити ішемічний інсульт від геморагічного (крововиливу), оскільки методи їх лікування діаметрально протилежні.

2. Специфічне лікування (методи видалення тромбу)

• Системний тромболізис (розчинення тромбу): введення препарату (наприклад, альтеплази), який розчиняє тромб. Це найефективніший метод, який застосовується в межах «терапевтичного вікна» (до 4,5 годин від початку симптомів).

• Тромбектомія (механічне видалення тромбу): високотехнологічна ендоваскулярна операція. Хірург через невеликий прокол у стегновій артерії вводить спеціальний катетер до судин мозку та механічно видаляє тромб. Ефективно до 6–24 годин від початку симптомів. 

3. Базова терапія (стабілізація стану)

Якщо пацієнт не встиг у «терапевтичне вікно» для тромболізису, проводиться інтенсивне лікування:

• Антиагрегантна терапія: Призначення препаратів (наприклад, аспірину), щоб запобігти повторному утворенню тромбів.

• Контроль артеріального тиску: У гострому періоді тиск не знижують різко, щоб не погіршити кровопостачання мозку.

• Підтримка життєвих функцій: Контроль рівня глюкози (гіперглікемія шкодить мозку), температури тіла та насичення крові киснем.

4. Рання реабілітація (початок із 1–2 доби)

В “Оберегу”, як і в кращих світових інсультних центрах, реабілітація починається, щойно стан пацієнта стабілізувався:

А) Фізична терапія.

Головна мета — повернути пацієнту контроль над тілом, силу м’язів та здатність пересуватися.

• Позиціонування: Профілактика пролежнів та застійної пневмонії.

• Рання вертикалізація / мобілізація: Ранній підйом пацієнта під наглядом фахівців (спочатку в ліжку, потім — присаджування та стояння), щоб запобігти ускладненням і адаптувати серцево-судинну систему.

• Перенавчання ходьбі: Робота над рівновагою, координацією та правильним стереотипом ходи.

• Боротьба зі спастичністю: Спеціальні вправи та позиціонування для зниження надмірного тонусу м’язів, що заважає руху.

• Тренування сили та витривалості: Використання тренажерів, підвісних систем та засобів додаткової опори (ходунків, тростин).

Б) Оцінка та відновлення функції ковтання.

Обов'язкова діагностика порушень ковтання (окрім фізикального огляду та пробного годування застосовуються інструментальні методи діагностики – відеофлюороскопічне дослідження та/або ендоскопічне дослідження ковтання).

В) Оцінка та відновлення мови та мовлення

Терапевт мови та мовлення вже з перших днів розпочинає відновлення артикуляційної функції (окрім спеціальних вправ, використовуються апаратні методики (міостимуляція), ботокс-терапія для зменшення салівації).

Г) Налагодження адекватної нутрітивної підтримки.

В залежності від клінічної ситуації та ступеню порушення ковтання, для пацієнта складається індивідуальний план харчування із зазначенням ступеню подрібненості їжі, добової кількості нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів), кількості прийомів їжі тощо. У разі, якщо є значне порушення функції ковтання, пацієнту встановлюється назогастральний зонд або гастростома. І назогастральний зонд, і гастростома вилучаються після відновлення самостійного ковтання.

Д) Ерготерапія.

Це не просто «гімнастика для рук», а відновлення навичок самообслуговування. Ерготерапевт працює над тим, щоб пацієнт міг сам себе одягнути, помити та нагодувати.

• ADL-тренування (Activities of Daily Living): Відпрацювання щоденних ритуалів — чищення зубів, застібання ґудзиків, користування столовим прибором.

• Відновлення дрібної моторики: Робота з кистю та пальцями (хапання, утримання дрібних предметів).

• Когнітивна реабілітація: Вправи на увагу, пам'ять та планування дій (наприклад, алгоритм приготування чаю).

• Адаптація середовища: Ерготерапевт підбирає допоміжні пристрої (адаптований посуд, довгі ложки для взуття) та дає поради щодо перепланування оселі.

Е) Психологічна підтримка пацієнта та його родини.

• Рекомендації щодо подальшого відновлення після інсульту, облаштування життя

• Навчання родичів, які будуть допомагати адаптуватись пацієнту з інсультом після виписки із лікарні.

Ж) Профілактика повторного інсульту та контроль факторів ризику

Профілактика повторного інсульту (вторинна профілактика) — це стратегія, яка дозволяє знизити ризик рецидиву на 80%. Оскільки у пацієнта, який вже переніс інсульт, судини вже скомпрометовані, контроль має бути набагато жорсткішим, ніж у звичайної людини.

• Медикаментозний контроль (антиагреганти / антикоагулянти, статини, гіпотензивні засоби - за показаннями)
• Контроль ключових показників (артеріальний тиск, холестерин ЛПНЩ, глюкоза крові)
• Модифікація способу життя (підтримуйте фізичну активність, відмовтесь від куріння)
• Робота з першопричиною (лікування серцево-судинних захворювань, порушень ритму серця, стентування у разі стенозу артерій тощо)

Якщо у вас чи вашої близької людини є симптоми інсульту — звертайтесь негайно 30 03 виклик швидкої допомоги 24/7

 або телефонуйте +38 044 521 30 03

Часті запитання

Скільки живуть після ішемічного інсульту?

✅  При своєчасному лікуванні прогноз може бути сприятливим

Чи можна повністю відновитись після інсульту?

✅  Так, при ранньому лікуванні та реабілітації

Які перші симптоми ішемічного інсульту?

✅  Перекіс обличчя, слабкість руки та/або ноги, порушення мови

Чи можна попередити ішемічний інсульт?

✅  Так, контроль факторів ризику значно зменшує ризики виникнення інсульту.