Ішемічний інсульт — це гостре порушення мозкового кровообігу, яке виникає через закупорку артерії тромбом або атеросклеротичною бляшкою. Внаслідок цього частина мозку перестає отримувати кисень і поживні речовини, що призводить до загибелі клітин.
Ішемічний інсульт становить приблизно 80 – 85% усіх випадків інсульту і потребує негайної медичної допомоги.
Чим швидше пацієнт потрапляє до Інсультного центру, тим більше шансів зберегти функції мозку та уникнути інвалідності.
Симптоми ішемічного інсульту
Ознаки інсульту зазвичай виникають раптово.
Основні симптоми:
– раптова слабкість або оніміння обличчя, руки або ноги (частіше з одного боку)
– асиметрія обличчя
– порушення мовлення або розуміння мови
– раптове погіршення зору
– порушення координації
Першим кроком є негайне проведення КТ (комп'ютерної томографії) головного мозку. Це критично важливо, щоб відрізнити ішемічний інсульт від геморагічного (крововиливу), оскільки методи їх лікування діаметрально протилежні.
Системний тромболізис (розчинення тромбу): введення препарату (наприклад, альтеплази), який розчиняє тромб. Це найефективніший метод, який застосовується в межах «терапевтичного вікна» (до 4,5 годин від початку симптомів).
Тромбектомія (механічне видалення тромбу): високотехнологічна ендоваскулярна операція. Хірург через невеликий прокол у стегновій артерії вводить спеціальний катетер до судин мозку та механічно видаляє тромб. Ефективно до 6–24 годин від початку симптомів.
Якщо пацієнт не встиг у «терапевтичне вікно» для тромболізису, проводиться інтенсивне лікування:
Антиагрегантна терапія: Призначення препаратів (наприклад, аспірину), щоб запобігти повторному утворенню тромбів.
Контроль артеріального тиску: У гострому періоді тиск не знижують різко, щоб не погіршити кровопостачання мозку.
Підтримка життєвих функцій: Контроль рівня глюкози (гіперглікемія шкодить мозку), температури тіла та насичення крові киснем.
В “Оберегу”, як і в кращих світових інсультних центрах, реабілітація починається, щойно стан пацієнта стабілізувався:
А) Фізична терапія.
Головна мета — повернути пацієнту контроль над тілом, силу м’язів та здатність пересуватися.
Позиціонування: Профілактика пролежнів та застійної пневмонії.
Рання вертикалізація / мобілізація: Ранній підйом пацієнта під наглядом фахівців (спочатку в ліжку, потім — присаджування та стояння), щоб запобігти ускладненням і адаптувати серцево-судинну систему.
Перенавчання ходьбі: Робота над рівновагою, координацією та правильним стереотипом ходи.
Боротьба зі спастичністю: Спеціальні вправи та позиціонування для зниження надмірного тонусу м’язів, що заважає руху.
Тренування сили та витривалості: Використання тренажерів, підвісних систем та засобів додаткової опори (ходунків, тростин).
Б) Оцінка та відновлення функції ковтання.
Обов'язкова діагностика порушень ковтання (окрім фізикального огляду та пробного годування застосовуються інструментальні методи діагностики – відеофлюороскопічне дослідження та/або ендоскопічне дослідження ковтання).
В) Оцінка та відновлення мови та мовлення
Терапевт мови та мовлення вже з перших днів розпочинає відновлення артикуляційної функції (окрім спеціальних вправ, використовуються апаратні методики (міостимуляція), ботокс-терапія для зменшення салівації).
Г) Налагодження адекватної нутрітивної підтримки.
В залежності від клінічної ситуації та ступеню порушення ковтання, для пацієнта складається індивідуальний план харчування із зазначенням ступеню подрібненості їжі, добової кількості нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів), кількості прийомів їжі тощо. У разі, якщо є значне порушення функції ковтання, пацієнту встановлюється назогастральний зонд або гастростома. І назогастральний зонд, і гастростома вилучаються після відновлення самостійного ковтання.
Д) Ерготерапія.
Це не просто «гімнастика для рук», а відновлення навичок самообслуговування. Ерготерапевт працює над тим, щоб пацієнт міг сам себе одягнути, помити та нагодувати.
ADL-тренування (Activities of Daily Living): Відпрацювання щоденних ритуалів — чищення зубів, застібання ґудзиків, користування столовим прибором.
Відновлення дрібної моторики: Робота з кистю та пальцями (хапання, утримання дрібних предметів).
Когнітивна реабілітація: Вправи на увагу, пам'ять та планування дій (наприклад, алгоритм приготування чаю).
Адаптація середовища: Ерготерапевт підбирає допоміжні пристрої (адаптований посуд, довгі ложки для взуття) та дає поради щодо перепланування оселі.
Е) Психологічна підтримка пацієнта та його родини.
Рекомендації щодо подальшого відновлення після інсульту, облаштування життя
Навчання родичів, які будуть допомагати адаптуватись пацієнту з інсультом після виписки із лікарні.
Ж) Профілактика повторного інсульту та контроль факторів ризику.
Профілактика повторного інсульту (вторинна профілактика) — це стратегія, яка дозволяє знизити ризик рецидиву на 80%. Оскільки у пацієнта, який вже переніс інсульт, судини вже скомпрометовані, контроль має бути набагато жорсткішим, ніж у звичайної людини.
Якщо у вас чи вашої близької людини є симптоми інсульту — звертайтесь негайно 30 03 виклик швидкої допомоги 24/7 або телефонуйте +38 044 521 30 03.
Часті запитання
Скільки живуть після ішемічного інсульту?
✅ При своєчасному лікуванні прогноз може бути сприятливим
Чи можна повністю відновитись після інсульту?
✅ Так, при ранньому лікуванні та реабілітації
Які перші симптоми ішемічного інсульту?
✅ Перекіс обличчя, слабкість руки та/або ноги, порушення мови
Чи можна попередити ішемічний інсульт?
✅ Так, контроль факторів ризику значно зменшує ризики виникнення інсульту.