Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Рак шлунку – це злоякісна пухлина, яка виникає в тканинах стінки шлунку. Більшість пухлин утворюються з внутрішнього шару (слизової шлунку), яка в нормі продукує слиз і шлунковий сік. Ці пухлини називають аденокарциномами, і вони складають близько 90% всіх злоякісних пухлин шлунку.
Основні інші злоякісні пухлини шлунку – це:
Діагностика, лікування і прогноз при таких пухлинах відрізняються від аденокарциноми і не входять в тематику даної статті.
До цього часу не зрозуміло, чому виникає рак шлунку. Однак, виділені деякі фактори ризику, які підвищують ймовірність виникнення пухлини, але самі по собі недостатні, щоб викликати рак. Важливо розуміти, що у багатьох людей з наявністю факторів ризику рак ніколи не виникне, в той час як у людей без факторів ризику теж можливий розвиток раку.
Helicobacter pylori – хелікобактерна інфекція. H. pylori – це бактерія, яка може жити в стінці шлунку і викликати хронічне запалення. При збереженні такого запалення (хронічний гастрит) протягом десятків років можливий розвиток раку. При цьому виникає цілий ряд передракових станів – атрофічний гастрит, метаплазія і дисплазія, які підлягають лікуванню.
На ранніх стадіях рак шлунку може не викликати жодних симптомів. Однак, наявність деяких ознак може допомогти запідозрити рак шлунку і звернутися до лікаря:
Діагностика раку шлунку включає наступні методи:
Лікарю необхідно взяти до уваги багато аспектів особливостей пацієнта і пухлини, щоб призначити найкраще лікування.
Використовують для оцінки поширення пухлини, вибору методу лікування і прогнозу. Рак шлунку поділяють на 4 стадії.
Це дослідження отриманих при ендоскопії або операції шматочків пухлини після спеціальної обробки і фарбування під мікроскопом. Результати біопсії повинні включати:
Більшість пухлин шлунку є аденокарциномами (з клітин слизової оболонки шлунку). Їх розділяють за ступенем диференціювання: висока, середня і низька (прогностично найгірший варіант).
Пухлини, які мають виразки, більш важко лікувати.
Важливе також визначення генетичного статусу пухлини. Деякі клітини мають надлишкову експресію гена, який називається HER2, що означає, що вони мають занадто багато копій цього гену в одній з клітинних хромосом. Ген HER2 відповідає за вироблення білку, який впливає на ріст і міграцію клітин. Визначення цього гену важливе для підбору методів лікування хворих з поширеним (нерезектабельним – який неможливо видалити хірургічно) раком шлунку. При надлишковій експресії гену пухлину називають HER2-позитивною.
Планування лікування здійснює мультидисциплінарна команда медичних професіоналів. До неї зазвичай входять онколог-хіміотерапевт, хірург, радіолог, гастроентеролог, анестезіолог, патолог.
На першому етапі вони визначають, чи можна пухлину видалити хірургічним шляхом (чи є вона резектабельна), що означає можливість повного видалення пухлини і її відсівів (метастазів). Пухлина може бути визнана нерезектабельною через її вростання в навколишні органи або лімфовузли, які знаходяться дуже близько до великих кровоносних судин, або тому що вона розсіялась у віддалені частини тіла (метастазувала).
Єдиним лікуванням, яке проводять з метою повного виліковування раку, є хірургічна операція. Якщо вона не можлива, решту заходів проводять з метою полегшення симптомів або продовження життя. Хірургічне лікування може бути доповнено іншими методами.
План лікування для локальних (непоширених) стадій раку (Стадії 0–III і резектабельні)
Ендоскопічна резекція слизової (EMR) може бути виконана для пухлин, обмежених внутрішнім шаром слизової шлунку, зазвичай невеликого розміру і без виразок. Для деяких пухлин необхідне виконання ендоскопічної підслизової дисекції (ESD).
Під час операції лікар видаляє пухлину разом з усім шлунком або його частиною. Кількість видаленої тканини залежить від стадії і локалізації пухлини. Важливо повністю видалити пухлину в межах чистих тканин шлунку, а також лімфатичні вузли біля шлунку.
Частина шлунку або весь орган підлягає хірургічному видаленню при стадіях від Ib до III. Медичний термін для видалення шлунку – гастректомія. Якщо пухлина знаходиться далеко від верхнього краю шлунку, можливе збереження верхньої частини органу, ця операція називається субтотальна гастректомія. В рідких випадках можливе збереження нижньої частини шлунку – проксимальна гастректомія. Тотальну гастректомію, або повне видалення шлунку, виконують при поширеному процесі, при цьому стравохід поєднують з тонкою кишкою, формуючи невеликий шлунок з кишки.
При операціях з приводу раку шлунку видаляють лімфатичні вузли, в які відтікає рідина з стінок шлунку (лімфа) і куди можуть потрапити ракові клітини незалежно від розміру пухлини. Дослідження лімфовузлів патологом для виявлення в них ракових клітин важливе для правильного стадіювання захворювання і визначення подальшого лікування.
Якщо пухлина проростає в сусідні органи (підшлункова залоза, селезінка, товста кишка), і пацієнт має досить хороший стан здоров’я, ці органи також можуть бути видалені повністю або частково.
Операції на шлунку виконують як традиційним способом (розрізаючи живіт), так і лапароскопічно (через невеликі проколи). При лапароскопічній операції час відновлення пацієнта – коротше.
Можливі ускладнення операції на шлунку включають кровотечу, тромбози, пошкодження сусідніх органів, неспроможність анастомозів. В більш віддаленому періоді у пацієнтів можуть розвиватися печія, біль в животі, нестача деяких вітамінів. Після гастректомії пацієнт харчується меншими порціями їжі, потрібне вироблення нових харчових звичок.
Це лікування, яке призначають в доповнення до операції. Це може бути хіміотерапія сама по собі або в комбінації з променевою терапією. Якщо ці методи лікування призначають перед операцією, вони називаються неоад’ювантними. Мета цього лікування – зменшити розмір (стадію) пухлини, що робить видалення більш легким і покращує результати лікування. Післяопераційну терапію призначають для того, щоб видалити пухлинні клітини, які залишилися в організмі.
Мета хіміотерапії – це використання медикаментів для того, щоб вбити пухлинні клітини або обмежити їхній ріст. Немає певних ліків або комбінації ліків, які будуть працювати найкращим чином для всіх пацієнтів. Вибір індивідуального режиму хіміотерапії здійснює онкологічний консиліум, враховуючи всі особливості пацієнта і його захворювання.
Часто використовують комбінацію із трьох ліків: епірубіцин (E), цисплатин (C) і 5-фторурацил (F) – схема ECF. Ці ліки дають до і після операції. Інша розповсюджена схема включає E, C і капецитабін – схема ECX.
Хіміопроменева терапія – може бути як ад’ювантною, так і неоад’ювантною.
План лікування для місцево-поширеного неоперабельного раку шлунку (стадії III і IV з нерезектабельною пухлиною)
Пухлина може бути нерезектабельною, якщо вона проростає в структури навколо шлунку (наприклад, основні кровоносні судини), розповсюджується в інші частини тіла, або якщо стан здоров’я пацієнта не дозволяє виконувати великі операції.
Для таких пацієнтів з метою усунення симптомів рекомендують хіміотерапію. Після хіміотерапевтичного лікування, при задовільній відповіді на нього, може бути виконана повторна оцінка резектабельності.
План лікування для пацієнтів з IV стадією раку (поширений процес або наявність метастазів)
В таких випадках пухлина вростає в структури навколо шлунку, поширюється по очеревині (карциноматоз), уражені більше 15 лімфовузлів, або є віддалені метастази.
Основна мета лікування таких пацієнтів – це підтримання або покращення якості життя. Їм призначають відповідне індивідуальне підтримуюче лікування.
Частина пацієнтів отримує хіміотерапевтичне лікування, деяким хворим призначають тільки підтримуючу терапію з метою контролю симптомів.
При довготривалій хіміотерапії пацієнтам встановлюють спеціальний порт.
Таргетна терапія – це лікування ліками, які діють на специфічні цілі в ракових клітинах для того, щоб пригнічувати їхній ріст. Вони можуть бути додані до хіміотерапії для підвищення її ефективності. Для лікування раку шлунку використовують трастузумаб (trastuzumab) – ліки, ціллю якого є білок HER2, який виявляють у частини пацієнтів. Зазвичай його призначають разом з цисплатином або фторпірімідином. В наш час проводяться випробовування інших препаратів, таких як цетуксімаб (cetuximab), панітумумаб (panitumumab) і бевацизумаб (bevacizumab).
В окремих випадках променева терапія або хірургічне лікування може зменшити симптоми раку шлунку 4 стадії (біль, кровотеча, непрохідність шлунку, перфорація стінки шлунку).
Всі протиракові ліки мають побічні ефекти, основними з яких є:
Є і інші побічні ефекти.
Більшість побічних ефектів вдається попередити або вилікувати спеціальними препаратами. Тому дуже важливо розповідати про них своєму лікареві або медсестрі.
Після проходження лікування часто люди відчувають симптоми, пов’язані з терапією або її наслідками:
Після закінчення лікування пацієнту необхідне диспансерне спостереження, яке має на меті оцінку і лікування побічних ефектів, допомогу в поверненні до нормального життя і виявлення можливих рецидивів якомога раніше.
Зазвичай спостереження проводиться регулярно, але ми рекомендуємо звертатися до лікаря також при появі симптомів, які можуть вказувати на можливий рецидив (втрата ваги, слабкість і втомлюваність, задишка, порушення травлення, біль). Диспансерне спостереження включає в себе огляд, контроль аналізів крові, фіброгастроскопію, рентгенологічні дослідження або комп’ютерну томографію.
Важко жити з думкою, що рак може знову повернутися, але, на сьогоднішній день, невідомі специфічні способи попередження рецидиву. Дотримання принципів здорового харчування і раціональної фізичної активності можуть грати позитивну роль. У пацієнта можуть виникнути питання зі зміни способу життя, втоми, депресії, повернення на роботу, зовнішнього вигляду та інші. В таких випадках варто звернутися до спеціалістів (гастроентеролога, психолога), родичів та друзів.
Якщо рак шлунку виникає знову, це називається рецидивом або продовженням хвороби, лікування залежить від ступеню рецидиву. Пухлина може виникнути знову в шлунку (при субтотальній гастректомії) або в інших частинах тіла (метастази). При локальному рецидиві лікар оцінить можливість повторної операції. При виникненні метастазів можливе проведення нових курсів хіміотерапії.
Рак шлунку можна попередити, своєчасно виявивши і пролікувавши передракові зміни слизової оболонки шлунку. На ранній стадії раку шлунку пухлина видаляється ендоскопічним способом. Щоб захистити себе від небезпечного захворювання, необхідно невідкладно звертатися до гастроентеролога при симптомах, які насторожують, а також проходити гастроскопію в рамках профілактичних оглядів. Рання діагностика рятує життя! Запишіться на прийом до спеціалістів Гастроцентру Універсальної клініки «Оберіг» за телефоном:
