Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Рак стравоходу – це пухлина, яка формується в тканинах, що вистеляють стравохід. Найбільш розповсюдженими є два типи раку стравоходу – плоскоклітинна карцинома і аденокарцинома.
Плоскоклітинна карцинома утворюється в багатошаровому плоскому епітелії, аденокарцинома – в слизових залозах. В Європі 5-10 чоловіків з 1000 та 1 жінка з 1000 захворіють раком стравоходу протягом свого життя. Більшість випадків захворювання зустрічаються у пацієнтів старше 65 років.
Існують помітні відмінності в розповсюдженості типів захворювання по країнах. Плоскоклітинний рак стравоходу переважає в Азії, в той час як аденокарцинома – в західних країнах. Географічний розподіл 2 основних типів раку поясняється відмінностями факторів, які сприяють захворюванню.
Плоскоклітинна карцинома в основному пов’язана з вживанням алкоголю та палінням, а аденокарцинома – з гастроезофагеальною хворобою (ГЕРХ), яка часто виникає у людей з ожирінням. Цей факт також пояснює різкий ріст захворюваності в західних країнах.
Вчені визначили деякі фактори ризику, які підвищують ймовірність розвитку захворювання, але не є необхідними або достатніми, щоб викликати рак. Фактор ризику, сам собою, не є причиною. У деяких людей з наявністю факторів ризику ніколи не буде раку, інші ж захворіють, незважаючи на їхню відсутність.
Основні фактори ризику плоскоклітинної карциноми – це паління, алкоголь, недостатнє вживання фруктів та овочів, а також ахалазія кардії (захворювання, при якому нижній стравохідний сфінктер не здатен повноцінно розслабитися). Підвищений ризик аденокарциноми мають пацієнти зі стравоходом Барретта, коли нормальні клітини епітелію стравоходу заміщуються іншими типом клітин, характерним для кишківника.
Це явище називається метаплазією. По суті, метаплазія є способом адаптації нижньої частини стравоходу до закидання (рефлюксу) вмісту шлунку протягом тривалого часу. Метаплазія перетворюється на дисплазію, яка, в свою чергу, може стати раком. Стравохід Барретта розвивається внаслідок ГЕРХ. У людей з ожирінням рефлюкс відбувається частіше і активніше, особливо при абдомінальному типі ожиріння (коли жир зосереджений переважно в животі).
Незважаючи на те, що у більшості пацієнтів з стравоходом Барретта ніколи не виникне рак, вони повинно регулярно проходити гастроскопію, щоб виявити утворення дисплазії або карциноми на ранніх стадіях. З розвитком раку стравоходу пов’язане часте вживання червоного або переробленого м’яса, дуже гарячих напоїв.
На рак стравоходу вказують наступні симптоми:
Основний метод діагностики раку стравоходу – це гастроскопія. За допомогою ендоскопічного обладнання лікар оглядає слизову оболонку стравоходу, шлунку і дванадцятипалої кишки. На підозрілих ділянках береться біопсія – зразок тканин для гістологічного дослідження.
Під час гастроскопії також може бути виконано ендоскопічне ультразвукове дослідження, яке дозволяє вивчити різні шари стінки стравоходу і прилеглі лімфатичні вузли з метою визначення поширення пухлини. Це дає важливу інформацію, необхідну при плануванні хірургічного втручання.
Також для правильної діагностики використовуються радіологічні дослідження. Зазвичай виконується КТ грудної клітки і черевної порожнини. Може бути призначена рентгенографія з використанням контрастної речовини – барія. Пацієнт випиває рідину з барієм, після чого виконуються знімки. ПЕТ- сканування використовується для виявлення метастазів в інших органах. Також може знадобитись бронхоскопія.
Діагноз формується після патогістологічного дослідження зразку тканин, отриманих при гастроскопії. Патогістолог підтверджує діагноз раку, а також надає інформацію про характеристики раку, в тому числі, визначає вид захворювання – плоскоклітинний рак чи аденокарцинома. Після операції видалені пухлина та лімфатичні вузли також досліджуються патогістологом.
Стадіювання раку – це визначення розповсюдження злоякісного процесу в організмі пацієнта. Стадію потрібно знати для того, щоб правильно обрати лікування. Чим менше стадія, тим краще прогноз. Стадіювання виконують двічі: після клінічного і радіологічного обстеження, а також після хірургічного втручання і лабораторного аналізу видаленої пухлини.
Виділяють стадії від 0 до IV. На нульовій стадії пухлина називається карцинома insitu. Це означає, що вона розташована в межах епітелію, а на гістологічному дослідженні виявляється не рак, але дисплазія високого ступеню. На кожній наступній стадії пухлина охоплює нові шари стінки стравоходу, а також розповсюджується на прилеглі лімфатичні вузли та тканини. На стадії IV рак утворює метастази в інших органах.
Хірурги-онкологи виділяють таку характеристику пухлини, як резектабельність, що означає можливість повного видалення. Пухлина може бути нерезектабельною, якщо знаходиться близько до основних кровоносних судин, сильно розповсюдилась в прилеглі тканини і лімфатичні вузли або віддалені органи.
Лабораторне дослідження дозволяє встановити гістологічний тип пухлини. Якщо вона утворена з плоских клітин епітелію – це плоскоклітинний рак, з залозистих клітин – аденокарцинома. Також визначається ступінь диференціювання клітин пухлини – наскільки вони відрізняються від нормальних клітин і як швидко діляться. У випадку раку стравоходу виділяють ступені диференціювання від 1 до 4. Чим менше ступінь, тим краще прогноз.
Крім вивчення зразку тканин під мікроскопом, лікар-патогістолог проводить певні тести, які надають інформацію про генотип клітин. Серед них – флуоресцентна гібридизація insitu (FISH) та іммуногістохімія.
Методи використовуються для виявлення підвищеної активності гену HER2, який пришвидшує ріст та міграцію ракових клітин. Ця інформація необхідна для розробки тактики лікування. Якщо в генотипі клітини виявлена надмірна кількість копій HER2, говорять про HER2-позитивний рак. В іншому випадку – про HER2-негативний рак. Більш агресивним є HER2-позитивний рак стравоходу.
Лікуванням раку стравоходу займається міждисциплінарна команда медичних спеціалістів. Використовується комбінація наступних підходів:
Лікування підбирається в залежності від стадії раку, характеристик пухлини і ступеню ризику для пацієнта. Якщо пухлина визнана резектабельною, а пацієнт має достатній рівень загального здоров’я, лікуванням вибору є хірургічна операція. Це стосується випадків локалізованого захворювання.
Оскільки операція на стравоході має високі ризики, не всі пацієнти можуть перенести хірургічне втручання. Якщо рак поширився на інші органи, операція зазвичай не проводиться. Для хіміотерапії використовуються такі препарати, як цисплатин і 5-фторурацил.
Аденокарцинома на 0- III стадіях обмежена стравоходом або прилеглими структурами. Реґіонарні лімфатичні вузли можуть бути залученими в раковий процес або ні. Але на інші органи захворювання не поширюється.
Якщо пухлина визнана резектабельною, видаляється частина стравоходу з пухлиною, а також прилеглі лімфатичні вузли (вони також відправляються на патогістологічне дослідження, що важливо для визначення стадії захворювання).
Вибір техніки залежить від локалізації та об’єму новоутворення. Для видалення пухлини стравоходу і лімфатичних вузлів виконується два (на шиї та животі) або три розрізи. Шлунок піднімають і з’єднують з верхньою частиною стравоходу. В деяких випадках для заміни стравоходу використовують частину кишківника.
В залежності від стадії може бути використана хіміотерапія до і/або після операції, а також комбінація хіміотерапії і радіотерапії. Лікування до операції націлено на зменшення розміру пухлини. Якщо пацієнт неоперабельний, призначають комбінацію хіміо- та радіотерапії.
При 0- III стадіях плоскоклітинний рак не поширений на інші органи організму і обмежений стравоходом, прилеглими тканинами та лімфовузлами. Якщо пухлина резектабельна, проводиться хірургічне видалення частини стравоходу.
У випадку, коли пухлина вразила глибокі шари стінки стравоходу або прилеглі тканини, перед операцією рекомендується хіміотерапія або комбінація хіміо- і радіотерапії. Якщо лікування виявляється ефективним (пухлина зменшується), операцію можна відкласти. Інколи в ній навіть відпадає необхідність.
Існує декілька видів хірургічного втручання. Пухлину можна видалити ендоскопічним методом. Через рот вводиться ендоскоп, оснащений хірургічними інструментами. Ендоскопічна резекція дозволяє зберегти стравохід. Цей метод підходить для випадків, коли пухлина не вийшла за межі слизової оболонки.
Якщо плоскоклітинний рак поширився на більш глибокі шари стінки стравоходу і прилеглі тканини, необхідно видалити частину стравоходу. Попередньо проводиться хіміо- і радіотерапія з метою зменшення пухлини.
В залежності від положення новоутворення виконується 2 або 3 розрізи – на шиї, грудях або животі. Шлунок з’єднується зі збереженим стравоходом, якщо це неможливо – використовується частина кишківника для заміни видаленої області стравоходу. У випадку, коли пухлина розташована внизу стравоходу, також видаляється частина шлунку. Збережена частина – поєднується зі стравоходом.
Видалені тканини відправляються на патогістологічне дослідження. Якщо краї зразку не містять ракових клітин, це свідчить про повне видалення пухлини. В протилежному випадку призначається додаткова хіміо- і радіотерапія. Для неоперабальних пацієнтів методи лікування обмежуються комбінацією хіміо- і радіотерапії.
На IV стадії рак поширюється на інші органи, наприклад, на легені або печінку. Для полегшення симптомів захворювання використовуються різні методи лікування, які підбираються індивідуально для кожного пацієнта.
Брахітерапія – це різновид радіотерапії, при якому радіоактивний матеріал поміщають безпосередньо всередину пухлини або поруч з нею. Брахітерапія дозволяє використовувати високі дози опромінення. Вона полегшує дискомфорт і труднощі з ковтанням. Доведено, що брахітерапія більш ефективна і має менше побічних ефектів, ніж постановка в стравохід стента – металевої трубки, яка забезпечує просування їжі.
Також для боротьби з симптомами використовується хіміотерапія. Пацієнти з аденокарциномою в нижній частині стравоходу повинні пройти тестування на HER2. Якщо підтверджений HER2-позитивний рак, в хіміотерапію може бути доданий трастузумаб. Цей вид лікування називається таргетною терапією. Трастузумаб впливає безпосередньо на білок HER2.
Як і у випадку інших онкологічних захворювань, рак стравоходу легше піддається лікуванню, якщо він виявлений на ранніх стадіях. Для своєчасної діагностики необхідно регулярно проходити гастроскопію (особливо, якщо у вас раніше були виявлені ділянки метаплазії – стравохід Барретта). Не відкладайте відвідання лікаря, запишіться на прийом до висококваліфікованих спеціалістів Універсальної клініки «Оберіг» за номером:
