Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад Google Chrome, Firefox чи Microsoft Edge.

Логопедична робота з пацієнтами з порушенням свідомості

Логопедична робота з пацієнтами з порушенням свідомості

Досить часто пацієнти, які зазнали інсульту або тяжкої черепно-мозкової травми, мають розлади свідомості через ураження обох півкуль головного мозку, кори головного мозку. Логопедична допомога таким пацієнтам вкрай потрібна, адже вони мають і розлади ковтання та дихання, порушення мови як вищої психічної функції, яка може проявлятися у вигляді афазії, дизартрії, порушень фонаціїї або їх поєднання.

І саме завдання логопеда – навчити, простимулювати відновлення цих функцій. І логопед разом із лікарями та реабілітологами підбирає індивідуальні методи втручання. У пацієнтів з порушенням свідомості бувають і порушення функції дихання, бувають і тяжкі порушення функції ковтання, і відповідно, вони не говорять. І от завдання логопеда – простимулювати, навіть на рефлекторному рівні, саме акт ковтання. Це може бути стимуляція різного виду: сенсорна, смакова, електростимуляція тощо.  

Логопедична допомога розпочинається ще на етапі відсутності свідомості. Наше завдання полягає у найшвидшому встановленні контакту із пацієнтом та оцінка збереження тих чи інших функцій із визначенням терапевтичних можливостей. Ми можемо проводити смакову стимуляцію, наприклад, крапельку лимону кислого, або солодке, буквально краплинку. Вона є досить ефективною. Ми дізнаємося в родичів, що саме пацієнт любив раніше, до інсульту чи до травми мозку, які він любив смаки, і пробуємо стимулювати, щоб пацієнт їх згадав. Разом із смаковою стимуляцією чи окремо ми проводимо стимуляцію за рахунок кольорів, світлин родини. Допоки ми не маємо контакту із пацієнтом, ми не можемо визначити ефективність, тому встановлення цього контакту -­ вкрай важлива річ.

Зрозуміло, що логопедичні заходи не проводяться у пацієнтів із комою. Це можливо проводити, коли ми спостерігаємо пацієнта із вегетативним станом або присутні хоча б мінімальні прояви свідомості у вигляді стеження за рухомим предметом очима. В цій ситуації можна показувати картинки, наприклад. Ми починаємо зі світлин родини. Також це можуть бути і різні кольори, яскраві або білий і чорний. Завдання логопеда – коментувати всі дії, тому що у пацієнта ще може бути і порушення мови. Ми намагаємося отримати підтвердження, що пацієнт щось розуміє і в якому ступені. Це стимуляція мови, відповідних когнітивних процесів, а також ковтання. Знову ж таки, в таких пацієнтів часто є трахеостома. То це стимуляція, можливо, навіть на певному рефлекторному рівні: як це – дихати верхніми дихальними шляхами.

Одночасно з логопедом розпочинає роботу і фізичний терапевт. Є досить ефективним, коли логопед працює в парі з фізичним терапевтом, тому що ми починаємо дуже рано, якщо лікарі дозволяють, вертикалізуємо пацієнта. Мозок у вертикальному положенні працює по-іншому, і рання вертикалізація сприяє кращому та швидшому відновленню.  Взагалі когнітивне сприйняття інше, ніж в горизонтальному положенні. Включається ретикулярна формація, і відповідно, пацієнт набагато активніший. У цьому нам допомагають фізичні терапевти. Наприклад, у нас є стіл-вертикалізатор, на ньому піднімають пацієнта. Або це в ліжку: у нас функціональні ліжка, які це дозволяють. Фізичний терапевт допомагає, тобто, піднімає, а в цей час логопед проводить свої певні втручання.

Усе перераховане вище створює кращі умови для відновлення втрачених функцій мозку. Тому що процес реабілітації ­ — це командна робота. Тому що один в полі — не воїн: ні логопед, ні фізичний терапевт. Тобто ми працюємо в мультидисциплінарній команді. Є багато практик, які ми виконуємо спільно. Ми допомагаємо ерготерапевтам, фізичні терапевти допомагають нам. Наприклад, якщо потрібно позиціонувати, підняти або виконувати вправи на столі-вертикалізаторі і паралельно проводити логопедичні процедури — ми працюємо разом.

Зауважу, що для такого підходу в інсультології є беззаперечна доказова база. У нашому Інсультному центрі ми працюємо саме згідно зі світовою доказової літературою, яка рекомендує саме такий підхід. І в кожного спеціаліста є чіткі рекомендації, протоколи, по яким працюють лікарі, фізичні терапевти, ерготерапевти, логопеди. Є і шкали оцінки, які ми використовуємо в цій роботі. І так, науково-доказовий підхід дає успішний результат у вигляді високого відсотку відновлення пацієнтів та повернення до звичайного життя. І в усьому світі від підходу, при якому пацієнт залишається пасивним, вже багато років як відмовилися через невтішні результати.

Тому я саме за такий мультидисциплінарний та науково-обгрунтований підхід, який дозволяє понад 80% наших пацієнтів відновитися та повернутися до повноцінного життя. Адже воно того варте!

Юлія Петрівна Защипась, старший логопед Інсультного центру універсальної клініки «Оберіг».

Телефонуйте: +38 044 521 30 03 або номер невідкладної допомоги 30 03.