Епідідіміт

Епідідіміт
Лікарі
Лікарі
Роздобудько Ігор Михайлович Роздобудько Ігор Михайлович
  • Лікар-уролог
  • Заслужений лікар України
  • 30 років медичного стажу
Соколенко Сергій Тарасович Соколенко Сергій Тарасович
  • Лікар-уролог
  • стаж за спеціальністю – 8 років, загальний медичний стаж – 14 років
Стеценко Валерій Олександрович Стеценко Валерій Олександрович
  • Лікар-уролог
  • Вища категорія
  • 32 роки медичного стажу, з них 26 - лікарем-урологом
Епідідіміт Епідідіміт?
Відгуки наших пацієнтів

Епідидиміт: причини, симптоми та сучасні підходи до лікування

Епідидиміт — це запальне захворювання придатка яєчка, яке найчастіше виникає у чоловіків репродуктивного віку. Придаток виконує важливу функцію — забезпечує дозрівання, накопичення і транспортування сперматозоїдів. Тому запалення цієї структури не тільки викликає біль і дискомфорт, але й може стати причиною безпліддя, якщо вчасно не розпочати лікування.

У медичній практиці зустрічається як гострий, так і хронічний епідидиміт. Перша форма характеризується раптовим початком і вираженими симптомами, тоді як хронічна часто перебігає малосимптомно і призводить до поступового порушення функцій статевої системи.

Причини виникнення епідидиміту

Запалення придатка яєчка має інфекційну природу. Збудники потрапляють у придаток висхідним шляхом через сечовипускальний канал або гематогенно з інших вогнищ. Основні фактори розвитку:

  • Інфекції, що передаються статевим шляхом. Хламідії, гонококи, мікоплазми найчастіше викликають епідидиміт у молодих чоловіків.
  • Запальні захворювання сечовидільної системи. Цистит, простатит або уретрит можуть поширюватися на придаток яєчка.
  • Хірургічні втручання і катетеризація. Медичні маніпуляції іноді призводять до занесення інфекції.
  • Вірусні інфекції. Паротит (свинка) у підлітків і молодих чоловіків може ускладнюватися епідидимітом.
  • Застійні явища. Тривала статева абстиненція або порушення венозного відтоку у малому тазу підвищують ризик запалення.

Реабілітаційний період після перенесеного епідидиміту передбачає поступове відновлення фізичної активності, контрольні обстеження і за потреби додаткову фізіотерапію.

Симптоми та перебіг захворювання

Найхарактерніші прояви гострого епідидиміту:

  • Біль у мошонці. Раптовий, інтенсивний, з іррадіацією в пах та низ живота.
  • Набряк і почервоніння. Шкіра мошонки натягнута, гаряча на дотик.
  • Збільшення придатка. Пальпація викликає різкий біль.
  • Загальні симптоми. Лихоманка, озноб, слабкість, нудота.

Хронічний епідидиміт має менш виражену симптоматику: періодичний біль, ущільнення придатка, дискомфорт під час ходьби чи статевого акту.

Діагностика епідидиміту

Діагностика базується на поєднанні клінічних симптомів і результатів інструментальних та лабораторних методів.

  • Фізикальний огляд. Визначається болючість і збільшення придатка.
  • УЗД мошонки з доплерографією. Дозволяє виявити набряк, відрізнити епідидиміт від перекруту яєчка.
  • Лабораторні аналізи. Загальний аналіз крові, сечі, бактеріологічні посіви, ПЛР-діагностика для виявлення збудника.
  • Диференційна діагностика. Важливо виключити пухлини та травми яєчка.

Своєчасне звернення до спеціаліста, коректно підібране лікування епідидиміту і дотримання рекомендацій лікаря допомагають уникнути ускладнень і зберегти чоловіче здоров’я.

Лікування епідидиміту

Лікування завжди проводиться під контролем уролога. Тактика залежить від форми та тяжкості перебігу. Основні підходи:

  • Антибактеріальна терапія. Призначаються антибіотики з урахуванням чутливості збудника. Найчастіше використовують фторхінолони, макроліди, тетрациклінові препарати.
  • Протизапальні засоби. Нестероїдні протизапальні препарати зменшують біль і набряк.
  • Місцеві заходи. Постільний режим, підвищене положення мошонки, холодні компреси у перші дні.
  • Фізіотерапія. У фазі відновлення застосовують теплові процедури, магнітотерапію для покращення кровообігу.
  • Хірургічне лікування епідидиміту. Показане при абсцесі або неефективності медикаментозної терапії.

У клініці ОБЕРІГ застосовуються сучасні методи діагностики та лікування епідидиміту. Тут забезпечують швидке встановлення діагнозу, підбір ефективних антибактеріальних схем і контроль відновлення пацієнтів.

Профілактика та відновлення

Щоб знизити ризик розвитку епідидиміту і його ускладнень, важливо дотримуватись профілактичних заходів:

  • своєчасно лікувати інфекції сечостатевої системи;
  • уникати безладних статевих контактів і користуватися засобами захисту;
  • дотримуватись гігієни статевих органів;
  • контролювати хронічні захворювання, що знижують імунітет;
  • відвідувати уролога при перших симптомах дискомфорту у мошонці.

Клініка ОБЕРІГ гарантує професійний підхід до діагностики та терапії цього захворювання, використовуючи сучасні протоколи та високоточне обладнання.

Запис на консультацію