Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Хворі з так званою, «маскованою» депресією проявляють багаточисельні скарги соматичного характеру, найчастіше стосовно безсонні, психалгій (головний біль, болі в серці, м’язові болі та болі в спині), шлунково-кишкові розлади, зміни апетиту, астенія. Такі хворі схильні неодноразово звертатися до лікаря. При цьому вони майже не скаржаться на пригнічений настрій, а якщо і вбачають певний зв'язок своїх соматичних скарг з емоційним станом, то намагаються переконати лікаря в тому, що пригнічений настрій є природною відповіддю на фізичні розлади. Якщо лікар з самого початку включає в коло диференціальної діагностики можливість депресії, - це дозволить уникнути безкінечного процесу консультацій та досліджень у пошуках об’єктивних причин соматичних страждань хворого.
Отже, у виявленні хворим багаточисленних, змінних та невизначених соматичних скарг лікар повинен прагнути з’ясувати наявність депресивної симптоматики, ступінь її прояву, можливі натяки на неї в анамнезі хворого. При співіснуванні об’єктивної соматичної хвороби та депресивного стану, оцінюється характер та прояв патопластичного впливу останнього в цілісній картині страждань хворого, в тому числі і те, як це відображається на соціальному функціонуванні хворого.
При розмові з хворими з соматичними депресивними станами завжди будуть проявлятися ознаки ангедонії – зниження активності та енергійності, втрата задоволення від звичних справ, відчуття безнадії, безперспективності. У таких хворих ці ознаки не завжди супроводжуються скаргами на пригнічений настрій.
Одним із важливих диференційно-діагностичних критеріїв є так звана парадоксальна добова циклічність, яка впливає на більшість симптомів при депресії будь-якого ступеню важкості. Хворий завжди помічає погіршення стану в ранкові години та полегшення ближче до вечора. Характерним висловлюванням для хворого є: «Ближче до вечора я трохи розходжуюсь…, а вранці навіть складно розплющити очі…» і т.д. Для порівняння, істинна астенія при інфекційних захворюваннях пов’язана, як правило, з погіршенням самопочуття у другій половині дня.
Найбільш типовими для соматизованної депресії є соматовегетативні прояви, які завжди супроводжують будь-які інші психосоматичні афективні розлади, а також часто спостерігаються як самостійний синдром (так звана «депресія без депресії»).
На сьогоднішній день, існує уявлення, що розлад сну, як самостійне захворювання, зустрічається надзвичайно рідко. Навпаки, скарги на сонливість, як основні, властиві хворим з депресивними розладами будь-якого ступеню прояву. Найбільш важливою характеристикою змін сну в депресії є порушення потреби у сні. Відчуття сну є однією з найважливіших вітальних функцій, порушення яких набуває відтінку ангедонії – втрати відчуття насичення та задоволеності сном, втрати потреби у сні в поєднанні з відчуттям втоми та в’ялості. Депресивні хворі зазвичай страждають від виснажливої відсутності сну у ранкові години з посиленням усіх інших симптомів депресії.
Аналогічно можна описати розлади вітальних функцій при депресивних змінах апетиту. Для депресивної анорексії (зниження апетиту), так як і для депресивної булемії (посилення апетиту) властива ангедонічна втрата відчуття насичення їжею, зміна відчуття потреби у їжі, втрата інтересу до їжі і відчуття смаку їжі. Ці суб’єктивні відчуття особливо виражені, згідно добовому ритму депресивної симптоматики, в ранкові години. У певної частини хворих порушення апетиту поєднуються з втратою маси тіла (частково за рахунок змін основного обміну) і атонічними запорами.
При депресії порушення статевої функції проявляється зниженням або зникненням потягу та інтенсивності оргазму, що веде за собою фригідність та функціональну імпотенцію.
Психалгії при депресії частіше за все бувають у вигляді таких синдромів: головного болю, серцевого болю, болю в спині та м’язах. Їхніми загальними відмінними характеристиками є:
Окремої уваги потребує астенічний симптомокомплекс. Астенічні симптоми присутні практично при будь-якій соматизованій депресії. За своїм характером вони є фізичним втіленням ангедонії та «вітальності» депресії. Але у деяких хворих вони можуть виступати провідними симптомами та супроводжуватися вегетативними явищами. В цьому випадку астенія проявляється втомлюваністю, виснаженістю та нездатністю переносити розумові та фізичні навантаження. В поведінці хворого, на перший план, виходить емоційно-дратівлива слабкість. Неможливо продовжувати виконувати звичну діяльність. Обтяжливе відчуття фізичної слабкості змушує таких хворих часто звертатися по допомогу до лікарів. Безрезультатність багаточисленних консультацій, досліджень та різноманітних загальноукріплюючих методів лікування приводить пацієнтів до переконання про наявність у них невиліковного тяжкого захворювання. У таких хворих часто можуть зявлятися суїцидальні наміри, що не супроводжуються ідеями самозвинувачення, як результат хибного уявлення стосовно прогнозу свого захворювання. Від лікаря в таких випадках вимагається особлива увага та готовність пояснювати хворому природу стану, що він переживає. Перелік варіантів соматизованої депресії може бути дуже довгим, важливо тільки не пропустити характерні супутні соматовегетативні симптоми, ознаки ангедонії та специфічну депресивну добову циклічність. Це дозволить своєчасно допомогти хворому.
Додатково варто зазначити, що у чоловіків депресія частіше проявляється у вигляді фізичних скарг. При цьому в емоційній сфері у них переважають явища дратівливості, і вони не схильні визнавати психічні причини свого страждання. Жінки проявляють високий рівень готовності говорити про такі явища, як пригніченість, нудьга та сльозливість. Відповідно, у них дещо легше розпізнаються симптоми депресивного стану.
