Поперековий спондилоартроз (фасеточний синдром)

Одним з джерел болю в попереку (31% випадків є міжхребцеві суглоби (син. фасеточні суглоби, дуговідросткові суглоби): невеликі парні суглоби, розташовані в задніх відділах хребетного стовпа (рис. 1,2).

Артроз поперекових міжхребцевих суглобів (спондилоатроз, спондилоартрит) розвивається з віком у більшості людей і перебігає безсимптомно (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4464797/).

До виникнення болю може призвести травмування суглоба, перевантаження при повторюваних рухах, ожиріння, порушення постави, слабкі м'язи попереку і черевного преса, малорухливий сидячий спосіб життя та ін. Больовий синдром, що розвивається при цьому, носить назву поперекового фасеточного синдрому (по одній з назв суглоба – фасеточний суглоб).

Поперековий фасеточний синдром проявляється наступними симптомами:

• Тупий ниючий біль в поперековій або попереково-крижовій області з однієї або з обох сторін.
• Біль може віддавати (іррадіювати) в сідничні області, стегно, рідко в пахову область.
• Біль з'являється або посилюється при розгинанні в попереку (нахилах назад), при обертанні корпуса в сторони, при бічних нахилах.
• Як правило біль проходить або значно зменшується, якщо пацієнт нахиляється вперед, сідає або робить рухи для розминки в попереку. При появі або посиленні болю в попереку такі пацієнти прагнуть сісти. При цьому тривале перебування в положенні сидячи знову може викликати біль.
• Біль може турбувати при ходьбі (особливо тривалій), в положенні стоячи.
• Характерна поява болю після тривалого перебування в одноманітній позі.
• Біль може посилюватися при переході (поверненні) з положення переднього нахилу в вертикальне положення.
• Часто турбує відчуття болю і скутості в попереку вранці, які проходять після початку денної активності, розминки. Якщо така ранкова скутість триває більше півгодини, а пацієнт чоловік до 45 років, то необхідно виключити анкілозуючий спондиліт, який відноситься до ревматичних захворювань з переважним ураженням хребта.
• Неврологічні симптоми (оніміння, м'язова слабкість, симптоми натягу нервових корінців), як правило, відсутні. Поперековий фасеточний синдром має схильність до рецидивного (часті загострення) або хронічного перебігу (біль триває більше 3-х міс.).
• При проведенні додаткових методів діагностики (МРТ, МСКТ, рентген) виявляються ознаки дегенеративного процесу в міжхребцевих суглобах (спондилоартроз): звуження суглобової щілини, витончення суглобових хрящів, остеофіти (крайові кісткові розростання суглобових фасеток) та ін. Дані зміни можна виявити також і у людей без болю в спині. Тому діагностика ґрунтується в першу чергу на клінічних проявах захворювання (симптомах). Підтвердити діагноз можна за допомогою блокади суглобів під контролем рентгена, КТ або ультразвуку.

ЛІКУВАННЯ

При виражених болях призначаються нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), міорелаксанти центральної дії.

Пацієнтам рекомендується зберігати фізичну активність. Даються поради щодо раціональної організації робочого місця, модифікації рухового режиму.

Одним з основних методів лікування фасеточного синдрому є вправи для розвантаження міжхребцевих суглобів.

В якості стартових вправ (при загостренні і виражених болях) ми рекомендуємо наступні вправи: повторні розгинання в попереку в положенні сидячи (рис.3) і нахил таза в положенні лежачи на спині (рис.4).

У міру стихання болів вводяться додаткові вправи: наприклад, вправи Вілльямса, абдомінальний контроль та ін., велосипед (велотренажер). Хороший ефект можуть дати заняття йогою, пілатесом та ін. А ось плавання при даному стані може призвести до посилення болю. Після того як больовий синдром пройшов, пацієнту рекомендується продовжити виконувати індивідуально підібраний комплекс вправ для профілактики нападів в майбутньому. Рекомендується також вести активний спосіб життя, знизити масу тіла, кинути палити.

Ефективним методом також є блокада міжхребцевих суглобів (рис.5), яка виконується під контролем рентгена (рис. 6), комп'ютерної томографії (рис. 7) або ультразвуку (рис.8). Блокада зменшує запалення в області суглоба, що веде до припинення або зменшення болю. Крім того, як ми вже відзначали, блокада має діагностичне значення.

У переважній більшості випадків таке комплексне лікування призводить до успіху.

У разі відсутності ефекту можна розглянути питання про проведення радіочастотної абляції суглобів (перетин нерва, який постачає суглоб больовими нервовими закінченнями).