Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Це захворювання визначається односторонньою слабкістю м’язів обличчя, викликаною ураженням лицевого нерва. Найбільш розповсюджена форма захворювання, ідіопатична (без явної причини), називається паралічем Белла. В переважній більшості захворювання вражає нерв з одного боку обличчя, хоча можливе і двобічне ураження.
В більшості випадків після лікування функція лицьового нерву повністю відновлюється, але у деяких пацієнтів симптоми невропатії та її ускладнення можуть зберегтися протягом всього життя.
Якщо у вас з’явилися ознаки невриту лицевого нерва, негайно звертайтеся до лікаря. Найбільш ефективним є лікування, розпочате протягом 2-3 днів від появи перших симптомів.
Ризик невриту лицевого нерва підвищується при гострій респіраторній інфекції, цукровому діабеті, вагітності.
Неврит – це процес запалення нерву. В даному випадку невриту внаслідок запалення відбувається набряк та стискання нерву у вузькому каналі скроневої кістки. Порушується передача сигналу до лицевих м’язів, виникає часткова слабкість або параліч.
Частою причиною невриту лицевого нерва є специфічне, вірусне його запалення після інфікування вірусом вітряної віспи, цитомегаловірусом, вірусом Епштейна-Барр, аденовірусом, вірусом грипу та ін. Поштовхом до розвитку захворювання може бути переохолодження області шиї та вуха, особливо під впливом протягу або кондиціонеру.
Оскільки лицевий нерв виконує багато складних функцій, порушення його функціонування проявляється різними симптомами. Лицевий нерв керує м’язами на одній стороні обличчя, включаючи м’язи, які відповідають за відкриття/закриття ока та мімічні рухи (посмішка і т.п.). Крім того, нерв посилає імпульси слинним та сльозовим залозам, м’язам слухових кісточок в середньому вусі. Він передає сигнали в головний мозок про смакові відчуття на язику.
Неврит лицевого нерва викликає опущення половини обличчя (брови, куточків очей та рота). На ураженій стороні спостерігається згладженість шкірних складок, посмішка виходить асиметричною. В деяких випадках пацієнт не може нормально закрити око, що приводить до висихання рогівки.
Інколи зустрічається гіперакузія – дискомфорт у вусі з ураженої сторони при голосних звуках. Змінюється кількість виробленої слини або сліз (як зменшення, так і збільшення секреції). Може спостерігатися біль в щелепі або позаду вуха. Зменшується здатність відчувати смаки.
Симптоми невриту лицевого нерва розвиваються досить швидко – протягом 1-2 днів. Досить часто людина лягає спати в нормальному стані, а прокидається з лицевим парезом або паралічем. Покращення у більшості пацієнтів починається через три тижні. Повне відновлення може зайняти від 3 до 6 місяців.
Неврит лицевого нерва чинить очевидний вплив на зовнішність. Тому захворювання приносить не тільки фізичний, але і психологічний дискомфорт. Пацієнти намагаються уникати соціальних контактів.
Для постановки діагнозу в більшості випадків достатньо огляду та опитування пацієнта. Лікар просить виконати рухи лицевими м’язами: закрити очі, підняти брови, показати зуби, насупитись і т.д.
Інші захворювання також викликають слабкість половини обличчя, які нагадують параліч Белла, – інсульт, хвороба Лайма і пухлини головного мозку. Якщо діагноз викликають сумнів, можуть знадобитися додаткові дослідження.
Серед них – МРТ та КТ головного мозку, а також електронейроміографія (ЕМГ). ЕМГ дозволяє підтвердити, а також оцінити ступінь пошкодження нерва. Метод вимірює електричну активність м’язу під впливом стимуляції, особливості і швидкість передачі імпульсу по нерву. Електронейроміографія використовується не тільки для діагностики, але і для контролю над ефективністю проведеної терапії.
Захворювання зазвичай проходить самостійно протягом 1-2 місяців. Мета лікування невриту лицевого нерва – пришвидшити відновлення нормального функціонування нерва і м’язів обличчя.
Лікування повинне бути розпочато на 2-3 день захворювання. Призначають короткий курс кортикостероїдів для усунення набряку нерва. У важких випадках додатково використовується антивірусна терапія.
Якщо людина не може закрити око, необхідно захистити рогівку від висихання за допомогою препаратів штучної сльози і зволожуючих мазей. Вдень бажано носити окуляри, а на ніч – закривати око пов’язкою.
Для зменшення болю можна використовувати безрецептурні препарати, які містять аспірин, ібупрофен або ацетамінофен. Також можна прикладати до обличчя рушник, змочений в теплій воді.
Паралізовані м’язи вкорочуються, їхня рухливість обмежується. Для попередження цього явища в плановому порядку показаний масаж, фізіотерапія та лікувальна фізкультура.
Раніше використовувалась хірургічна операція з декомпресії нерва, під час якої розширювався канал в кістці, де проходить нерв. В наш час цей метод не рекомендується, оскільки він може викликати пошкодження нерва і постійну втрату слуху.
Покращення симптомів в перші три тижні захворювання – хороша ознака, що вказує на високі шанси повного відновлення. У невеликої кількості пацієнтів слабкість або параліч лицевих м’язів може залишитись назавжди. Неправильне зростання нервових волокон може привести до мимовільних скорочень інших м’язів при спробі виконати рух. Наприклад, при посмішці – закривається око на ураженій стороні.
Якщо ви зіткнулись з невритом лицевого нерва, негайно звертайтесь до лікаря! Своєчасне лікування пришвидшить одужання. Запишіться на консультацію до лікаря-невролога в Універсальну клініку «Оберіг» за номером:
