Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Плеврит – це запалення листків плеври. Легеня покрита вісцеральним (внутрішнім) листком. Стінки грудної порожнини вистелені паріетальним (зовнішнім) листком плеври. У здорової людини між листками плеври міститься декілька мілілітрів рідини, яка забезпечує ковзання листків один об одного при диханні.
Виділяють два різновиди захворювання – сухий та ексудативний плеврит. При запальних процесах в тканині або порожнині організму з дрібних кровоносних судин виділяється рідина – ексудат. При ексудативному плевриті ексудат накопичується в плевральній порожнині.
У випадку сухого плевриту на поверхні плевральних листків утворюються відкладення білку фібрину. Насправді, сухий плеврит також пов'язаний з виділенням випоту між плевральними листками. Але невелика кількість ексудату швидко розсмоктується, залишаючи тільки фібринозні відкладення.
Причини ексудативного плевриту – запальні процеси в організмі. Рідина в плевральній порожнині може з’являтися також через інші, не пов’язані з запаленнями, фактори.
Накопичення рідини будь-якого характеру в плевральній порожнині позначається терміном «гідроторакс». Варто згадати ще одне захворювання органів грудної клітки – пневмоторакс. Але в даному випадку в плевральну порожнину надходить не рідина, а повітря.
Наслідки плевриту можуть бути небезпечними. Велика кількість ексудату викликає зміщення середостіння в протилежний бік, що приводить до порушення дихання і роботи серцево-судинної системи.
Плеврит може бути самостійним захворюванням (первинний). Але в більшості випадків він розвивається внаслідок гострих і хронічних патологій легень (вторинний). Причинами виникнення плевриту є бактеріальні, грибкові, паразитарні та вірусні інфекції. Наприклад, захворювання часто розвивається на тлі туберкульозу. Плеврит може виникнути також в результаті травми грудної клітки.
Симптоми і ознаки плевриту
Симптоми плевриту можуть переважати, маскуючи основні захворювання легень, які є причиною запалення плевральних листків. Клініка сухого плевриту проявляється колючими болями в грудях, які посилюються при кашлі, глибокому диханні або рухові.
Пацієнт займає вимушене положення, при якому відчуває менше болю, дихає поверхнево. Іноді спостерігається невелике підвищення температури.
Перші ознаки ексудативного плевриту – тупий біль в грудній клітці, виснажливий сухий кашель. По мірі збільшення об’єму ексудату замість болю з’являється відчуття важкості в боці. Симптоми ексудативного плевриту включають задишку, слабкість, підвищення температури, пітливість, втрату апетиту, посиніння губ.
Діагностика плевриту
Перш за все, лікар оглядає хворого, вислуховує легені (аускультація), простукує грудну клітку (перкусія легень). Ці методи, незважаючи на те, що видаються простими, дають багато інформації для діагностики ексудативного плевриту.
Також використовується рентгенографія органів грудної клітки. Однак рентгенологічні зміни виявляються лише при накопиченні в плевральній порожнині більше 100-200 мл ексудату. Меншу кількість рідини можна визначити ультразвуковим дослідженням грудної клітки.
Для підтвердження діагнозу «плеврит» проводиться плевральна пункція (прокол грудної клітки з метою забору рідини). Лабораторне дослідження ексудату дозволяє виявити причину захворювання. Плевральна функція необхідна при будь-якій, навіть найменшій кількості рідини.
Диференційна діагностика ексудативного плевриту дозволяє відрізнити захворювання від гідротораксу, метастатичного плевриту і т.д. В складних випадках може бути призначена торакоскопія з біопсією плеври.
Лікування плевриту
Лікування плевриту направлено на усунення основного захворювання легень і полегшення симптомів. Показані знеболювальні, жарознижувальні, протикашльові і сечогінні засоби. Одна із задач терапії плевриту – недопущення утворення спайок між листками плеври, які порушують дихання.
При лікуванні ексудативного плевриту велике значення має плевральна пункція (торакоцентез). За один підхід видаляється не більше 1-1,5 л рідини, щоб не допустити колапсу легені. Після цього лікуючий лікар може прийняти рішення про введення лікарських препаратів в плевральну порожнину.
Плевральна пункція і видалення ексудату – це одночасно діагностична і лікарська процедура, яка відноситься до сфери торакальної хірургії. Плеврит різного походження вимагає особливих методів лікування.
Торакоцентез дозволяє отримати рідину для визначення причини захворювання, а також покращити стан пацієнта. Він проводиться під місцевим знеболенням.
Після перенесеного плевриту бажано пройти реабілітацію, яка включає фізіотерапію і лікувальну фізкультуру. Пацієнти повинні знаходитись під спостереження лікаря протягом 2-3 років. Рекомендується уникати застуд і переохолоджень. Важливо не тільки вилікувати плеврит, але й попередити повернення захворювання.
Запишіться на прийом до висококваліфікованих спеціалістів, зателефонувавши за номером:
