Синусова аритмія

Синусова аритмія — особливості роботи серця

Серце людини працює у чітко визначеному ритмі, який контролюється синусовим вузлом — головним природним «водієм ритму». Він генерує електричні імпульси, що задають темп скорочень міокарда. Проте у деяких випадках цей ритм може змінюватися, і тоді з’являється синусова аритмія — стан, за якого серце скорочується нерівномірно, хоча зберігає правильну послідовність скорочень передсердь і шлуночків.

Найчастіше аритмія синусова не становить загрози для життя і є фізіологічною реакцією організму. Наприклад, у підлітків, спортсменів або людей з активною вегетативною нервовою системою така зміна ритму може спостерігатися без будь-якої патології. Однак іноді синусова аритмія серця може бути наслідком серйозних змін у міокарді, порушення обміну речовин або ураження нервової системи.

Слід розрізняти синусоїдну аритмію і синусну аритмію — обидва поняття відносяться до одного явища, яке полягає у коливанні інтервалів між ударами серця. Розбіжність між цими назвами зумовлена термінологічними особливостями, однак суть залишається незмінною: джерело ритму зберігається у синусовому вузлі.

Якщо в нормі серце б’ється у середньому 60-90 разів на хвилину, то при синусовій аритмії інтервали між скороченнями можуть трохи подовжуватись або скорочуватись. 

Причини виникнення синусової аритмії

Механізм розвитку синусової аритмії серця може бути як фізіологічним, так і патологічним. У першому випадку він пов’язаний з активністю блудного нерва, який впливає на частоту серцевих скорочень. У другому — з порушенням провідності або змінами у самій структурі міокарда.

Основні причини виникнення:

• порушення обміну електролітів — дефіцит калію, кальцію або магнію змінює провідність серцевих імпульсів;
• ішемічна хвороба серця — недостатність кровопостачання міокарда призводить до порушення його електричної активності;
• кардіоміопатії — зміни структури серцевого м’яза можуть впливати на функцію синусового вузла;
• гіпоксія — нестача кисню викликає дестабілізацію ритму;
• ендокринні розлади — порушення роботи щитоподібної залози або наднирників часто провокують синусну аритмію;
• інфекційні процеси — запальні захворювання серця або вірусні інфекції здатні впливати на серцеву діяльність;
• стрес — підвищений рівень адреналіну змінює ритм скорочень;
• лікарські препарати — деякі засоби, особливо антиаритмічні або гормональні, можуть спричинити синусову аритмію як побічну дію;
• анатомічні зміни — рубці або фіброз у ділянці синусового вузла впливають на генерацію імпульсів.

У дітей і підлітків аритмія синусова часто є ознакою дозрівання вегетативної системи та не потребує втручання. У дорослих людей появу нерівномірного пульсу варто розглядати як привід для консультації кардіолога, адже це може бути сигналом початку серйознішої патології.

Діагностика і лікування синусової аритмії

Виявити синусову аритмію серця можна за допомогою електрокардіографії (ЕКГ). На плівці фіксуються зміни інтервалів між зубцями, які вказують на нерівномірність серцевого ритму. Для уточнення діагнозу лікар може призначити добовий моніторинг за Холтером, ехокардіографію або аналізи крові на електроліти та гормони.

Методи лікування синусової аритмії:

• медикаментозне — застосовуються препарати, що нормалізують електролітний баланс, покращують живлення міокарда і регулюють частоту скорочень;
• корекція способу життя — відмова від куріння, надмірного споживання кофеїну, алкоголю, збалансоване харчування і регулярна фізична активність допомагають стабілізувати ритм;
• лікування основного захворювання — якщо синусна аритмія є наслідком патології щитоподібної залози, легенів або інших органів, спершу усувається першопричина;
• психоемоційна стабілізація — робота з психологом або легкі заспокійливі засоби допомагають знизити вплив стресу;
• кардіостимуляція — у важких випадках, коли синусовий вузол не здатен підтримувати ритм, встановлюється електрокардіостимулятор.

Профілактика полягає у контролі артеріального тиску, помірних фізичних навантаженнях, достатньому сні та відсутності перевтоми. Регулярне обстеження у кардіолога допомагає вчасно виявити зміни й запобігти ускладненням.