Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Невиношуванням вагітності називають мимовільне припинення вагітності, яке носить паталогічний характер і відбувається в період між моментом зачаття до 37 тижнів. У простому розумінні, коли говорять про не виношування вагітності, то мають на увазі під цим визначенням викидень.
Дуже гостро серед молодих мам стоїть дана проблема. Та й «проблемою» це назвати важко - для батьків, які мріяли про дитину ще до моменту її зачаття, це суцільна трагедія. На жаль, останнім часом випадки невиношування почастішали. І дійсно, в Україні даний показник у більшості випадків перевищує 25%. Як відомо, на все є причини - це і погіршення екологічного стану навколишнього середовища, і стресові ситуації, і індивідуальні особливості організму матері.
Не виключений випадок рецидиву, коли викидні повторюються. Цьому явищу присвоїли назву - звичне невиношування вагітності, а це означає, що самовільне переривання відбувалося послідовно кілька разів поспіль у однієї і тієї ж матері. Показник випадків звичного невиношування вагітності прямує до 2% від загального числа вагітностей, що саме по собі немало.
На нинішньому рівні розвитку науки і техніки вже вдається проводити дослідження щодо походження і розвитку такого явища, як невиношування вагітності. Такою справою займається цитогенетика.
Випадок з викиднем на ранніх стадіях гестації визначають як захисний механізм організму проти вад розвитку. А це означає, що жіночий організм еволюціонував таким чином, що якщо плід спочатку розвивається з патологіями, то відбувається відторгнення (в більшості випадків). Саме з цієї причини новонароджених з аномаліями розвитку не так багато. Досить тривалий час дослідження в області генетики приходили до висновку, що половина випадків викиднів на ранніх термінах відбувається з причини мутацій хромосом. Як з'ясувалося пізніше, це не зовсім так. Цим питанням задавався багато генетиків, і в підсумку з'ясувалося, що далеко не хромосомні аберації причина такого високого показника невиношування вагітності. Справа в тому, що 95% випадків патологій формуються в утробі матері, а плоди з хромосомними перебудовами рідко доживають до колородового періоду взагалі. Таким чином, дане явище можна прирівняти до природного відбору, тому що організм ще на ранніх стадіях визначає, чи виживе дитина після народження, чи ні. Але роками у жінок така функція слабшає, отже діти можуть народжуватися уже хворими. Саме тому лікарі мають повне право застерегти жінок зрілого віку, які хочуть стати матерями, і розповісти їм про можливі наслідки.
Гормональні дисфункції
Гормональне порушення - одна з найвідоміших проблем серед жінок. І це насправді так, адже найпоширеніша причина викиднів на ранніх термінах - збій в ендокринній системі.
Першими за статистикою в списку гормональних захворювань йдуть проблеми з яєчниками, а саме порушення їх діяльності. Дане захворювання називається недостатністю лютеїнової фази і характеризується браком статевого гормону прогестерону. Ознаками гіпофункції яєчників є неповна друга фаза менструального циклу, а також періодична зміна овуляції на ановуляцію. Визначити точно наявність порушень у роботі яєчників можна по дводенному (і довше) відставанню розвитку ендометрія. У такому разі застосовують препарати, які стимулюють роботу жовтого тіла яєчника, отже, збільшуючи рівень відсутнього гормону. Хоча, таке лікування не завжди дає хороші результати.
Наступною проблемою, яка зриває вагітність в 21-48% випадків, можна назвати гіперандрогенія різного походження (включаючи гіперплазійний стан кори надниркових залоз), суть якої полягає в підвищеному індексі андрогенів в крові. Оскільки жіночому організму чуже надмірна кількість чоловічих статевих гормонів, то це призводить не тільки до хворобливих станів, а й ставить під загрозу плід на ранніх стадіях. Розрізняють надниркову, яєчникову та комбіновану гіперандрогенію.
Таким чином, легка або стерта (проявляється під час вагітності) форма одного з вищезазначених захворювань може стати причиною невиношування, а від тяжкої форми - і зовсім розвинутися безпліддя.
До групи ендокринних захворювань, які стають причиною невиношування вагітності, відносять цукровий діабет. Нестача інсуліну в організмі призводить до гіперглікемії, а це означає, що рівень глюкози в крові зростає в рази. Цукровий діабет негативно відбивається на всіх видах метаболізму в організмі, починаючи мінеральним і закінчуючи білковим. Ступінь тяжкості цукрового діабету визначає наслідки вагітності - може відбутися як невиношування, так і загибель плода всередині утроби матері. Визначальним фактором у такій ситуації стає лікування, яке важливо проводити ще в період планування вагітності. У таких випадках необхідно обзавестися глюкометром, щоб була можливість міряти рівень цукру в крові в домашніх умовах, і проводити профілактику.
В залежності від факторів походження звичного невиношування вагітності, гестаційний період можна розділити на чотири періоди. Такий розподіл дає можливість вчасно визначати загрози, пов'язані з вагітністю, а також вживати заходів обережності щодо стану здоров'я.
Тривалість першого, найранішого періоду, під час якого може трапиться викидень - до 6 тижнів. Тут у дію вступають хвороби, пов'язані з генетичним збоєм і проблемами імунітету. На генетичному рівні може відбутися якась мутація каріотипу плода, несумісність антигенів обох батьків. Також поширені випадки підвищення цитокінів - інформаційних молекул організму.
Другий період становить проміжок від 7 до 9 тижнів, і в цей час існує загроза щодо ендокринної системи. Невиношування вагітності може стати наслідком високого рівня андрогенів в крові матері, недостатності лютеїнової фази, ап-регуляції рецепторів до якої бракує гормонам. Як згадувалося вище, лікування за рахунок прийому гормонів не завжди ефективно. У 10% жінок, які страждають від звичного невиношування вагітності, в крові міститися антитіла до певного гормону, наприклад, до прогестерону. Отже, лікування буде безрезультатним по причині того, що організм буде відторгати цей гормон і далі. Саме тому для правильного лікування ендокринологи призначають пацієнткам такий гормон, який буде виконувати аналогічні функції яких бракує.
На третьому періоді (від 10 до 16 тижня) особливо небезпечні аутоімунні захворювання. Дані порушення пов'язані з виробленням аутоімунних антитіл, які знищують нормальні тканини в організмі, викликаючи запалення. З ряду аутоімунних захворювань можна виділити підвищений рівень амінокіслотигомоцістеіна, гіпергомоцистеїнемія (порушення обміну амінокислот, які містять сірку), антифосфоліпідний синдром, а також тромбофілії, мутаційні процеси гена протромбіну G20210А і фактора V Лейден.
В останній період, який триває від 16-го тижня, причиною невиношування вагітності можуть стати інфекційні захворювання та істміко-церквіальна недостатність. Одне з цих захворювань може загрожувати серйозними ускладненнями під час вагітності, такими як фетоплацентарна недостатність, затримка у розвитку плоду і пізній токсикоз. Також не виключений випадок відшарування плаценти завчасно.
Крім вищеперелічених періодів, в будь-який момент вагітності ніхто не застрахований від викидня, який може відбутися в результаті генітального інфантилізму. Генітальний інфантилізм-це захворювання, яке пов'язане із затримкою розвитку статевих органів (гіпоплазією). Дана затримка приводить до порушень в нейрогуморальної системі. У вагітної жінки викидень може стати результатом інфантильної («дитячої») матки, тому що ендометрій матки буде недостатньо повноцінний для виношування плоду, причому трапитися це може на будь-який з стадій вагітності.
Анатомічні фактори невиношування вагітності
Найпоширеніша причина мимовільного переривання вагітності в другому триместрі - це істміко-цервікальна недостатність (ІЦН). Дане захворювання характеризується таким патологічним станом шийки і істмічного відділу матки, при якому їх мускулатура більше не здатна утримувати плід у правильному положенні. Частота виникнення викиднів при ІЦН становить близько 40%.
Шийка матки складається з гладком'язевої (близько 15%) і сполучної тканин (основна частина). У міру наближення до верхнього зеву сполучна тканина більше замінюється м'язами, які функціонують аналогічно принципу сфінктера.
Порушення в розвитку матки є дуже серйозною проблемою, особливо якщо ми говоримо про вагітність, адже 15% випадків з таким діагнозом закінчуються викіднем. Неповноцінна робота яєчників, анатомічні патології матки, істміко-цервікальна недостатність - все це призводить до порушення можливості відтворювати потомство. В залежності від терміну вагітності можна визначити критерій, який виявився руйнівним для процесу ембріогенезу.
Якщо говорити про анатомічні особливості жіночих статевих органів, які призводять до мимовільного переривання вагітності, то однією з таких причин може стати матка з різними ступенями дворогості - сідлоподібна, повна чи неповна внутрішньоматкова перегородка, а також внутрішньоматкова перегородка.
Пороки матки можуть асоціюватися разом зі зниженням функціональності яєчників, в результаті порушуючи процес прикріплення (імплантації) заплідненої яйцеклітини до стінки матки, в результаті чого порушується і сама децідуалізація.
Останнім часом почастішали випадки появи доброякісних пухлин матки у дорослих жінок, які носять назву міоми матки. Відсоток випадків мимовільного переривання вагітності при такому діагнозі становить приблизно 6%. Даний показник варіюється в залежності від локації і розмірів пухлини. І дійсно, ризик викидня серйозно зростає, якщо в нижній половині матки плацента прилягає до вузлів міоми.
Особливості соматичного статусу жінки
Серцево-судинні захворювання посідають перше місце за рейтингом причин смертності. Дана статистика може бути застосована не тільки до людей похилого віку, а до абсолютно всього населення. Серед вагітних жінок особливу загрозу грають вади серця будь-якого походження, проблеми з венами, і навіть вегетосудинна дистонія, якої, як правило, абсолютно не надають значення.
Мимовільне переривання вагітності відбувається по причині старих проблем з нирками - хронічного пієло-або гломерунефріта. Порушення кожного з видів метаболізму, а також екзогенні порушення можуть викликати дуже серйозні ускладнення під час вагітності. Як вже відомо, такі ускладнення, як гестози або фетоплацентарна недостатність можуть запросто призвести до невиношування вагітності.
Імунологічні аспекти невиношування вагітності
Хороший імунітет - запорука міцного здоров'я. І це дійсно так, адже більшість з захворювань виникають з причини слабкої імунної системи.
Жінкам, які очікують появи дитини, треба бути особливо уважними до свого здоров'я, адже вагітність, по суті, є процесом алотрансплантації. Це пояснюється тим, що існує імунологічний зв'язок між матір'ю і дитиною, а це означає, що половина антигенів в організмі вагітної жінки не належать їй. Імунологія впритул прийшла до висновку, що може статися відторгнення плоду материнським організмом, як це відбувається в деяких випадках трансплантації органів. Як наслідок, може виникнути ситуація аутоімунного характеру, як захисна особливість організму матері від антигенів чоловічого походження. У таких випадках варто побоюватися виникнення антитіл, які знищують хоріонічний гонадотропін, що в результаті може стати причиною порушення згортання крові (ДВЗ-синдром).
Інфекційні захворювання матері
Кожен з нас стикався з певним інфекційним захворюванням, і всі звикли сприймати це як належне. Але в разі вагітності до цієї справи потрібно ставитися зовсім інакше, адже самовільне переривання вагітності може відбутися не тільки від інфекції, а й від її ускладнень.
Гострі вірусні захворювання, такі як герпес, краснуха, запалення привушної залози, вітряна віспа, цитомегаловірус та інші можуть призвести до викидня, народження мертвого або неповноцінного (у фізіологічному розумінні, з пороками) дитини. До плоду вірус проникає крізь плаценту, приносячи йому ушкодження. Крім такого специфічного шляху передачі інфекції, існує ймовірність інфікування дитини ще при зачатті за допомогою сперматозоїдів. У такому випадку відбувається мимовільне переривання вагітності ще на початкових періодах гестації. Не менш важливо звернути увагу на інфекційні захворювання на хронічній основі - мова йде про проблеми з нирками (хронічний пієлонефрит), тонзиліті та інші, а також на інфекційні захворювання, які можуть проходити в латентному стані, наприклад, токсоплазмоз.
Досить часто можна зіткнутися з кольпітами (до 65%) у жінок репродуктивного віку, в результаті яких запалюється слизова оболонка піхви. Причиною клопотів можуть стати урогенітальні захворювання-хламідіоз (15-20%), кандидоз (особливо часто проявляється після прийому антибіотичних засобів, близько 15%), мікоплазмоз (25%), цитомегалія. Всі вищезгадані інфекції можуть призвести до навиношування вагітності.
Запалення внутрішньої слизової оболонки матки, при якому відбуваються негусті виділення, називається хронічним ендометритом, який також вкрай негативно впливає на вагітність.
ДІАГНОСТИКА ранніх і пізніх мимовільних викиднів
Діагностувати невиношування вагітності на ранніх і пізніх термінах вагітності можна за допомогою конкретних ознак. Першим ділом перевіряють будь-які ознаки вагітності взагалі, наприклад, наявність затримки менструального циклу, щоб переконатись в самій вагітності. Далі звертають увагу на присутність болів нижче живота або кров'яних виділень з статевих органів, а також на паталогічні зміни матки. Останній крок для визначення вагітності полягає в проведенні клінічних досліджень, таких як здача аналізів і ультразвукова діагностика.
Якщо існує хоч якась загроза невиношування, або ж такий випадок відбувався, то необхідно проводити ретельну перевірку ще на першому періоді гестації. Наприклад, ехографічна діагностика досить ефективна, щоб виявити проблеми, які можуть статися з плодом. Справа в тому, що під час трансабдомінального дослідження створюється так зване «акустичне вікно», при якому можна точніше визначити всі потрібні показники розвитку плоду. Також доцільно виконати трансвагінальну діагностику, результати якої дадуть точну картину стану ембріона.
Можна виділити чотири основних етапи такої перевірки протягом всієї вагітності.
Мета першого кроку - оцінити стан ембріона, тому необхідно провести його ультразвукову візуалізацію ще в першому триместрі вагітності. Якщо все в порядку, на шостому тижні вагітності ембріон в плодовому яйці буде мати діаметр близько 14 міліметрів і більше.
Другий крок діагностики полягає в перевірці куприково-тім'яного розміру (КТР) плода. Оскільки існує прямий зв'язок між даним розміром і терміном вагітності, то такий показник може сказати багато про стан плоду. Були створені таблиці зі значеннями, де зберігаються відповідності з допустимим відхиленням в шість днів. Відхилення (в даному випадку - відставання) більше, ніж на тиждень свідчать про те, що вагітність проходить з ускладненнями. Якщо ж відставання більше двох тижнів, а КТР складає менше 18 міліметрів, то дана ситуація описується як прогресуюче відставання. Такий діагноз має дуже високий шанс виникнення мимовільного переривання вагітності.
Динамічні спостереження можуть визначити приріст значень, які застосовуються до ембріону.
Далі необхідно провести перевірку, яка стосується життєвих показників. При нормальному перебігу вагітності, у ембріонів, КРТ яких більше 8 міліметрів, можна спостерігати серцебиття при проведенні трансвагінального УЗД. Частота серцевих скорочень має залежність від тижня вагітності. Серцевий ритм ембріона повинен бути рівним. Как правило, найнижчий показник серцебиття становить 110 +15 ударів на хвилину (6-7 місяць), а найбільший - 172 +14 ударів в хвилину (безпосередньо в передпологовий період).
Крім серцевих показників, на восьмому тижні вже можна зареєструвати рух ембріона. В іншому випадку (при відсутності серцевої та рухової активності) можна говорити про неправильний розвиток вагітності.
Потрібно пам'ятати про те, що ретельна діагностика на всіх термінах вагітності допоможе вчасно виявити і, можливо, вирішити проблеми, що стосуються розвитку дитини і вагітності в загалом.
Лікування ранніх і пізніх мимовільних викиднів
На початковому періоді вагітності відбуваються дуже багато процесів в організмі матері, які будуть визначальними факторами для протікання вагітності. Йдеться про розвиток плоду, створення плаценти навколо нього, за допомогою якої встановлюється своєрідний зв'язок між материнським організмом і організмом дитини. Саме тому дуже важливо не порушити даний зв'язок медикаментозними препаратами на фізіологічному рівні.
Як було згадано раніше, багато хто схиляється до тієї версії, що 90% викиднів, які відбуваються на дуже ранніх термінах - це наслідок природнього відбору. Виходячи з цього, необхідно бути готовим до негативних результатів лікування.
Питання про збереження плоду дуже складне, а пропоновані методи лікування досить суперечливі. Королівська колегія гінекологів і акушерів внесла свої пропозиції, що стосуються продовження вагітності. Вони включають в себе, по-перше, підтримку на психологічному рівні, що є дуже важливим чинником. Під час лікування вважають правильним прийом седативних препаратів, постільний режим, спокійна обстановка і відсутність статевого контакту.
На противагу перерахованим вище методам попередження самовільного переривання вагітності, вітчизняні акушери-гінекологи не вважають таке лікування ефективним. У нас, як правило, вагітній призначають спазмолітичні, вітамінні, протизапальні і гормональні (зокрема прогестерон, естроген) препарати.
Варто зауважити, що вітчизняні прийоми лікування також не мають достатньо доказів, які підтвердять позитивний ефект. У деяких ситуаціях виходить навіть навпаки. Як відомо, під час вагітності вкрай небезпечно порушувати будь-який з обміну речовин в організмі матері. При недостатньо гарному діагностуванні можна отримати помилковий діагноз, що призведе до призначення невірного препарату. Особливо це стосується гормональних препаратів. Недолік або надлишок певного гормону в крові - явище поширене, але не варто покладатися на емпіричні факти, та починати прийом відсутнього гормону. Насамперед потрібно з'ясувати причину, яка спричинила порушення в роботі ендокринної системи, а це значить, що потрібно провести ретельне обстеження. Найчастіше організм матері просто відторгає певний гормон, і призначати його буде недоцільно, а то й небезпечно. У таких випадках застосовують аналогічний за своїми функціями гормон, і тільки тоді дане лікування принесе користь вагітній жінці. Також гарною альтернативою є прийом натуральних гормонів естрогену і прогестерону парентеральним методом, що дозволяє обійти шлунково-кишковий тракт.
Варто нагадати, що після 14-го тижня гестації плацента починає сама виробляти всі потрібні гормони, саме тому лікування, яке проводилося за допомогою статевих стероїдних гормонів, потрібно припинити.
Дози будь-яких препаратів призначаються кожній пацієнтці окремо в залежності від результатів аналізів, діагнозу, нюансів розвитку плода та індивідуальної переносимості компонентів препарату.
Лікування вагітних з істміко-цервікальною недостатністю
За самовільне переривання вагітності на значних термінах вагітності відповідає, як правило, істміко-цервікальна недостатність (ІЦН). Дане захворювання характеризується тим, що шийка і перешийок матки патологічно змінюються так, що не здатен витримувати внутрішньоматковий тиск, і, відповідно, утримувати плід. Для вирішення такої проблеми існують певні методи лікування, які відповідають за патогенетичну корекцію потрібної області матки. Звичайно ж, попередньо необхідно виявити причину виникнення ІЦН, щоб направити лікування в потрібне русло.
Щоб відновити функцію звуження внутрішнього зеву, необхідно хірургічне втручання, наприклад, накладення кругового шва (операція Шірокдара). Але ефективність такого методу не завжди виправдана, адже в результаті такої операції часто травмується шийка матки (безпосередньо при пологах) і утворюються фістули навколо шва.
Також існують різні модифікації лікування істміко-цервікальної недостатності. В першу чергу можна виділити метод Макдональда, в основі якого лежить накладення кісетного шва без розтину слизової оболонки матки. Також варто знати про П-подібні шви на шийку матки (метод Любімової і Мамедалієвої), і про дублювання м'язової тканини по бічним стінкам шийки матки.
Основні критерії, коли варто піддаватися хірургічному втручанню у разі ІЦН:
Рамки проведення операції при ІЦН - від 14 до 25 тижня, але найсприятливіші строки являються від 17 до 21 тижня гестації. В залежності від моменту появи маткової недостатності і наявності ускладнень, час проведення операції встановлюється в індивідуальному порядку.
Обстеження при плануванні вагітності
Щоб попередити можливі ускладнення при вагітності, необхідно проходити ретельне обстеження. Першим ділом лікарі вивчають відомості минулих медичних досліджень пацієнтки, зокрема менструальний цикл і репродуктивну функцію. Далі проходять генетичне обстеження, мета якого - визначити шанс появи спадкового захворювання у майбутньої дитини. Після цього необхідно пройти загальну перевірку, і побувати у невропатолога, ЛОРа, терапевта, психотерапевта, імунолога (зробити гомостазіограмму) і ендокринолога.
У період планування вагітності необхідно здати ряд аналізів крові і сечі. За їх результатами можна буде визначити рівень естрогену, прогестерону, антитіл хоріонічного гонадотропіну, а також антитіл до тканин власних яєчників і до сперматозоїдів майбутнього батька. Щоб була можливість виявити латентні інфекції, проводять обстеження піхви, маткової порожнини і каналу шийки матки.
Ультразвукова діагностика - одне з найважливіших заходів до вагітності і під час її. Якщо ви плануєте дитину, то потрібно просканувати органи малого тазу за допомогою УЗД, провести допплерівське картування кровотоку і оцінити готовність ендометрію до впровадження ембріона. Визначити, в якому стані знаходиться гіпофіз, допоможе магнітно-резонансний тест і R-графія черепа зі знімком турецького сідла.
Також варто зробити біопсію і гістероскопію ендометрія матки, а також гістеросальпінгографію, щоб дізнатися стан порожнини і труб матки.
Крім обстеження жінки, немаловажливим фактором є проходження майбутнім батьком медогляду у лікаря-уролога. У даній ситуації важливо те, чи може чоловік відтворювати потомство, чи все в порядку з ендокринною системою, а також наявність трансмісивних захворювань.
При визначенні недостатності лютеїнової фази
Якщо у пацієнтки була виявлена ??недостатність лютеїнової фази (НЛФ), то необхідно вживати заходів щодо діагностики. Спершу необхідно визначити відповідність рівнів гормону прогестерону в крові (в першу і в другу фазу менструації), а також найнижчий показник температури тіла під час сну. Після того, як результати стають відомі, приблизно на 23 день циклу двічі проводять гістологічне дослідження зішкрібу ендометрію.
За фактом отримання результатів аналізів пацієнтці призначають комплексну терапію в індивідуальному порядку, яка триває до моменту приведення показників у норму.
У разі звичного невиношування вагітності потрібно проходити додаткове обстеження. До неї входить:
Телефонуйте:
