Constipation

ПЕРЕВАГИ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАННЯ ЗАКРЕПУ В УНІВЕРСАЛЬНІЙ КЛІНІЦІ «ОБЕРІГ»

• В спеціалізованому Гастроцентрі ви зможете отримати точну діагностику причин закрепу, що гарантує ефективне лікування
• Колоноскопія згідно з міжнародними стандартами – основа діагностики захворювання кишківника
• Наявність апаратури експертного класу візуалізації для проведення УЗД, КТ і МРТ допоможе у встановленні причини появи закрепів
• Закреп не завжди викликаний захворюваннями шлунково-кишкового тракту. При необхідності ви отримаєте консультації інших спеціалістів – ендокринолога, невролога і т.д.

Хронічний закреп зазвичай визначають як спорожнення кишківника рідше 3 разів на тиждень, протягом декількох тижнів і довше. Закреп – досить розповсюджене явище. Якщо він трапляється зрідка, це не повинно викликати хвилювання.

Інша справа – хронічний закреп.  Він може суттєво знизити якість життя і викликати ускладнення. Закреп може привести до розвитку геморою, анальної тріщини, випадіння прямої кишки.

Лікування хронічного закрепу залежить від факторів, які його викликали. Інколи причину закрепу так і не вдається виявити.

СИМПТОМИ ЗАКРЕПУ

Симптоми хронічного закрепу включають:

• Спорожнення кишківника рідше 3 разів на тиждень;
• Твердий або «овечий» кал;
• Необхідність сильно напружуватися при дефекації;
• Відчуття неповного спорожнення кишківника після дефекації;
• Необхідність «допомагати» дефекації – натискати на живіт, видаляти кал з прямої кишки руками і т.д.

Закреп може супроводжуватися ознаками диспепсії – зниженим апетитом, нудотою, болями в животі, метеоризмом. Ризик закрепу підвищує похилий вік, жіноча стать, зневоднення, дієта з низьким вмістом харчових волокон, малорухомий спосіб життя і прийом деяких лікарських препаратів.

ПРИЧИНИ ЗАКРЕПУ

Закреп зазвичай виникає через повільне просування калових мас по кишківнику, в результаті чого вони стають сухими і твердими. Це може бути пов’язано з неправильним харчуванням, нестачею руху.

Одна з причин хронічного закрепу – механічна перешкода в товстій або прямій кишці. Просуванню калових мас може заважати пухлина, стриктура (рубцеве звуження) кишківника, ректоцеле.

Захворювання заднього проходу – анальна тріщина і геморой – супроводжуються болем, і людина може почати стримуватися, щоб її уникнути. Закреп – також один з симптомів синдрому подразненого кишківника.

У дітей першого року життя закреп може бути ознакою хвороби Гіршспрунга. На одній ділянці кишківника у маленьких пацієнтів не розвинуті нервові клітини. Уражена ділянка знаходиться в постійному стані скороченні, через що виникає закреп. Але це досить рідкісна хвороба, яка зустрічається в одному випадку на 2-5 тис. новонароджених.

Закреп також може бути викликаний порушенням іннервації в області тонкої і прямої кишки. Неврологічні хвороби, які супроводжуються закрепом, включають розсіяний склероз, хворобу Паркінсона, інсульт, пошкодження спинного мозку.

Причиною хронічного закрепу може бути порушення роботи м’язів тазового дна. Це їхнє ослаблення або дискоординація при дефекації.

Оскільки гормони підтримують водний баланс в організмі, закреп може бути викликаний ендокринологічними захворюваннями. Серед них – цукровий діабет, гіпертиреоз, гіпотиреоз.

Розвитку закрепу також сприяє вагітність. Інколи закреп пов'язаний с подорожжю або іншим порушенням звичного способу життя.

ДІАГНОСТИКА АБО ЛІКУВАННЯ ЗАКРЕПУ

Закреп дуже часто є не самостійним захворюванням, а симптомом. Тому діагностика базується на виявленні або виключенні захворювання, які викликають закреп, а саме: «механічних» і органічних причин, захворювань шлунково-кишкового тракту і аноректальної області, ендокринних і неврологічних захворювань.

Якщо обстеження виявляє причину закрепу, то основні зусилля повинні бути направлені на лікування основного захворювання. Тільки переконавшись, що немає нічого серйозного, можна звернутися до традиційних методів боротьби з закрепом.

Перш за все, лікування закрепу передбачає зміну дієти і способу життя, які пришвидшують просування калових мас по кишківнику. Лікарі дають наступні рекомендації:

• Поступово збільшуйте кількість харчових волокон в раціоні (фрукти, овочі, цільнозерновий хліб, бобові);
• Включіть в свій щоденний графік фізичну активність (це пришвидшує роботу кишківника);
• Пийте більше води або інших напоїв;
• Якщо виникає позив до дефекації, одразу же йдіть до туалету. Постарайтесь, щоб спорожнення кишківника відбувалось в спокійній обстановці, без поспіху. Ігнорування сигналів організму приводить до того, що вони стають більш слабкими.
• Боріться зі стресом. Шлунково-кишковий тракт дуже чутливий до нервових переживань, і закреп може бути однією з можливих реакцій на стрес.

Якщо зміни дієти і способу життя не допомагають, можуть бути призначені проносні засоби. Вони бувають в формі таблеток, ректальних свічок або мікроклізм. Але у проносних засобів є великий недолік: вони викликають звикання.

Якщо часто використовувати проносні, кишківник поступово втрачає здатність працювати самостійно. В результаті закреп стає важко виліковним. Не зловживайте проносними.

Хірургічне лікування закрепу використовується, якщо він викликаний ректоцеле, анальною тріщиною або стриктурою. Також операція може допомогти пацієнтам, які мають повільне просування калових мас по кишківнику, і безуспішно перепробували всі консервативні методи лікування. В цьому разі, проводять видалення частини кишківника.

Якщо вас турбує хронічний закреп, запишіться на прийом до спеціалістів Гастроцентру Універсальної клініки «Оберіг» за номером:

(044) 521 30 03

Правильна діагностика і оптимальне лікування позбавлять вас від цієї неприємної проблеми!