2 July 2021
Вітамін А є необхідним для нормального росту, розмноження, імунітету та зору. Він називається буквою “А”, тому що його відкрили першим. Складно сказати, хто і коли це зробив. Дуже багато людей долучилися до відкриття “допоміжних факторів”, як спочатку називали вітаміни. Один з них – американський біохімік Ельмер Макколум. Журнал Time в 1951 році назвав його “Містером Вітаміном”.
Ельмер Макколум народився в 1879 році на фермі в Канзасі. У дитинстві він вчився в однокімнатій сільській школі. Коли хлопцеві виповнилося 17 років, його родина придбала ділянку для вирощування фруктових дерев біля Канзаського університету. Макколум почав надолужувати свої знання у коледжі. Одночасно він заробляв гроші тим, що запалював на вулицях ліхтарі. У 1903 році Макколум закінчив Канзаський університет, а згодом отримав ступінь доктора наук у Єльському університеті.
Після закінчення навчання Макколлум знайшов роботу в лабораторії при Університеті Вісконсину, де вивчали харчування корів. Тоді вважалося, що для повноцінного раціону достатньо знайти правильний баланс жирів, білків і вуглеводів. Одна група корів їла корм лише з пшениці, а друга – з кукурудзи. Тварини, які харчувалися пшеницею, хворіли і давали нежиттєздатне потомство, тоді як ті, що отримували кукурудзу, були здоровими. У їжі було щось важливе, крім білків, жирів і вуглеводів. Але що?
Макколум вирішив, що для експериментів краще використовувати пацюків, а не корів. Переконати керівництво йому вдалося не одразу – у сільськогосподарській лабораторії гризунів не дуже любили. Урешті-решт він отримав згоду, але не фінансування. Макколум зловив у конюшні кілька пацюків, та вони виявилися занадто агресивними. Тоді він пішов у зоомагазин і купив за свій кошт кілька білих одомашнених пацюків. Так почалися його експерименти. Допомагала йому студентка-біохімік Маргеріт Девіс. Вона була волонтером, лише на шостий і останній рік спільної роботи Макколуму вдалося “вибити” для неї зарплату.
Дослідники підібрали для гризунів дієту, збалансовану за жирами, білками й вуглеводами. Але різним групам вони давали різні джерела жирів – масло, жовток, сало або оливкову олію. Виявилося, що у пацюків, які отримували сало чи оливкову олію, зупинявся ріст. Вчені зробили екстракт жиророзчинних речовин з масла і жовтка, і він зберігав свої корисні властивості. Невідому речовину, яка підтримувала ріст, Макколум назвав “жиророзчинний А”. Результати своєї роботи дослідники опублікували в 1913 році.
Макколум прожив довге життя, вивчаючи вітаміни і пропагуючи здорове харчування, засноване на молочних продуктах і зелені. Він говорив: “Їжте те, що хочете, після того, як з'їли те, що треба”. Таблетовані вітаміни не визнавав і стверджував, що все потрібне можна отримати з їжею.
Більше про історію медицини ви можете дізнатися за хештегом #оберіг_історія або на нашому сайті.
