9 серпня 2017
Перші ознаки старіння, які, як відомо, починають формуватися вже у віці 25 років, характеризуються зниженням життєдіяльності та рядом морфологічних змін в різних системах, тканинах і органах, клінічно виражаються у вигляді різних атрофічних проявів.
При фізіологічному старінні, яке наступає закономірно і розвивається поступово, процес вікових змін супроводжується зниженням адаптаційних можливостей організму. Фізіологічне старіння обумовлено спадковими факторами.
Передчасне старіння починається в досить ранньому віці як результат впливу на організм факторів зовнішнього і внутрішнього середовища (сонячне випромінювання, стреси, травми, хвороби, умови роботи, життя). Таке старіння вважається патогенетичним.
Патофізіологічно один і другий види старіння зводяться до трьох основних механізмів, що викликають зміни в шкірі, таким як уповільнення процесів синтезу і катаболізму (зниження процесів енергетичного обміну, клітинного дихання), вплив вільних радикалів, порушення гідробалансу і зниження гідрорезерва шкіри.
Незважаючи на те що старіння досить універсальний процес, все ж люди старіють по-різному. Існує чотири морфологічних типи старіння шкіри обличчя. Залежно від приналежності до певного морфотипу відбувається старіння обличчя за певним сценарієм. Іншими словами, в залежності від типу старіння деформація відбувається в прогнозованих зонах. Визначивши морфотип, можна виявити, які зони особи потребуватимуть профілактики або корекції вікових змін.
«Втомлений» тип характерний для худорлявих пацієнтів з овальним або ромбоподібним обличчям. Старіння проявляється тьмяністю шкіри, поглибленням носогубної складки, появою носо-слізної борозни, темними колами і «мішками» під очима, дугоподібними зморшками підборіддя (рис. 1).
Дрібнозморшкуватийтип характерний для людей астенічної статури з мінімально вираженою підшкірною жировою клітковиною, при цьому зберігається активність мімічної мускулатури. Клінічно ми спостерігаємо формування великої кількості дрібних зморшок чола, щік, підборіддя, темпоральной і привушної зон, «кісетних» зморшок губ (рис. 2).
Деформаційний тип притаманний людям із зайвою масою тіла. Клінічно проявляється загальним птозом м'яких тканин обличчя, формуванням бульдожих щічок, «зморшок маріонетки», губопідборідною складкою, розмиванням овалу обличчя, опущенням брів, нависанням верхньої повіки (рис. 3).
Мускульний тип розвивається у людей з яскраво вираженою активністю мімічної мускулатури і слаборозвиненим підшкірно-жировим шаром. Клінічно маніфестує акцентуацією контурів мімічної мускулатури в спокої і динаміці (контури виличних м'язів, підборіддя, лоба, жувальних м'язів), при цьому шкіра щік залишається ідеально гладкою, а контури обличчя недоторканими (рис. 4).
В основі корекції вікових змін при різних типах старіння лежить «класична редермалізація» – інтрадермальні ін'єкції папульною технікою в комбінації з елементами лінійної. Застосування даної методики забезпечує відчутний результат, причому з мінімальною травматизацією. Завдяки класичній редермалізації лікар-косметолог може досягти оптимального перерозподілу об’ємів шкіри, усунути небажані наслідки віку і підкреслити достоїнства обличчя пацієнта.
