16 квітня 2020
У 1928 році британський бактеріолог Александер Флемінг пішов на місяць у відпустку, залишивши в лабораторії чашки Петрі з культурами золотистого стафілококу.
Коли він повернувся, то помітив, що на одній з чашок Петрі з’явилася пліснява, навколо якої колонії золотистого стафілококу загинули. Спостереження Флемінга стало початком нової ери в медицині – ери антибіотиків.
На чашках Петрі в лабораторії Флемінга оселився пліснявий гриб пеніцил золотистий. Речовину з антибактеріальними властивостями, яку виділяє гриб, назвали пеніциліном.
У 1940 році вчені з Оксфордського університету Говард Флорі та Ернест Чейн отримали декілька грамів чистого пеніциліну. А вже в 1945 році американські фармакологічні компанії виробили 600 мільярдів доз!
Відкриття пеніциліну надихнуло вчених на пошуки нових антибіотиків. У наш час нараховується більше ніж 20 класів антибіотиків. Але хвороботворні мікроби просто так не здаються. У деяких бактеріях відбуваються мутації, які захищають їх від антибіотиків. Вони виживають, передають гени “нащадкам” та навіть іншим видам бактерій. Так розвивається антибіотикорезистентність.
В умовах лікарні бактерії легко переходять від однієї людини до іншої. Це називається внутрішньолікарняною інфекцією. Особливо небезпечним є поширення стійких до антибіотиків “супербактерій”.
Першою “супербактерією” став золотистий стафілокок – той, якого колись досліджував Флемінг. Він швидко набув стійкості до пеніциліну, а потім і до метициліну – лише за три роки після відкриття останнього препарату в 1959 році.
У відповідь на цю загрозу в 1940-х та 1950-х роках в лікарнях почали створювати комісії з інфекційного контролю та призначати відповідальних за інфекційну безпеку співробітників. Тепер це нормальна практика для кожного медичного закладу.
У клініці “Оберіг” також є постійно діюча комісія з інфекційного контролю, яку наразі очолює Віталій Спіцин, лікар-анестезіолог, старший ординатор відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Наша задача – захистити пацієнта в стаціонарах від внутрішньолікарняної інфекції.
У новому корпусі є спеціальні палати з негативним тиском всередині та окремою системою вентиляції. Повітря з них не може потрапити в інші приміщення. Ці палати мають тамбур, де розміщені рукомийник, засоби індивідуального захисту, інформація для медичного персоналу та відвідувачів. Ми робимо все необхідне для того, щоб інфекція не поширювалася.
