Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад Google Chrome, Firefox чи Microsoft Edge.

Неходжкінські лімфоми

Неходжкінські лімфоми

Неходжкінські лімфоми – гетерогенна група пухлин, що виникають з різного типу клітин лімфоїдної тканини і розрізняються за рядом клінічних, цитоморфологічних, імунологічних та молекулярно-генетичних ознак. Існує більше 80 різних видів неходжкінських лімфом, тому діагностичний процес досить складний. В останні роки вдосконалення методів діагностики та лікування неходжкінських лімфом значно поліпшило прогноз пацієнтів з цими захворюваннями.

СИМПТОМИ НЕХОДЖКІНСЬКИХ ЛІМФОМ

Зазвичай неходжкінські лімфоми вражають лімфатичні вузли. Однак захворювання може поширитися на інші тканини лімфатичної системи – мигдалини, аденоїди, селезінку, вилочкову залозу. Нерідко в патологічний процес втягуються органи, які не входять до лімфатичної системи – шлунок, кишечник, щитовидна залоза, молочна залоза, яєчка, кістки, центральна нервова система та ін. Такі лімфоми називаються екстранодальними.


Пацієнти з неходжкінськими лімфомами можуть пред'являти такі скарги:

  • Безболісні збільшені лімфатичні вузли на шиї, під пахвами або в паху;
  • Біль в животі;
  • Біль у грудях, кашель, утруднене дихання;
  • Постійна слабкість;
  • Лихоманка;
  • Сильна пітливість, особливо вночі;
  • Незрозуміла втрата ваги.

ПРИЧИНИ НЕХОДЖКІНСЬКИХ ЛІМФОМ

Імунна клітина під впливом причинних факторів зупиняється на будь-якому етапі дозрівання, перетворюється в злоякісну і починає безконтрольно ділитися, що веде до виникнення пухлини. Неходжкінські лімфоми починаються з одиночного пухлинного вогнища, яке найчастіше локалізується в будь-якому лімфатичному вузлі (нодальне ураження), рідше в інших органах і тканинах (екстранодальне ураження). Ризик розвитку лімфом підвищений при імунодефіцитних станах різної природи (ВІЛ-інфекція, аутоімунні та спадкові захворювання та ін.).


Неходжкінські лімфоми можуть походити з B-лімфоцитів і T-лімфоцитів. Більшість випадків неходжкінських лімфом пов'язана з порушенням життєвого циклу B-клітин. Це може бути дифузна В-крупноклітинна лімфома, фолікулярна лімфома, з клітин маргінальної зони, мантійноклітинна лімфома, лімфома Беркітта та ін. Неходжкінські лімфоми, що походять з Т-клітин, зустрічаються рідше. Серед них – периферична Т-клітинна лімфома і шкірна Т-клітинна лімфома. Походження захворювання визначає вибір тактики лікування.


Ризик розвитку неходжкінських лімфом підвищують деякі віруси і бактерії, такі як ВІЛ, вірус Епштейн-Барр, Helicobacter pylori. Захворювання зустрічається серед всіх вікових груп.

ДІАГНОСТИКА НЕХОДЖКІНСЬКИХ ЛІМФОМ

Діагностика включає наступні дослідження:

  • Огляд пацієнта;
  • Аналізи крові;
  • Визначення розташування пухлини за допомогою КТ, МРТ і ПЕТ-КТ;
  • Біопсія лімфатичного вузла – хірургічне видалення і наступне гістологічне та імуногістохімічне дослідження лімфоїдної тканини;
  • Трепанобіопсія кісткового мозку клубової кістки – забір ділянки кісткового мозку шляхом проколу за допомогою спеціальної голки і його гістологічне дослідження;
  • Молекулярно-генетичні дослідження.


Для планування лікування необхідно визначити вид лімфоми, групу ризику і стадію за класифікацією Ann Arbor.


Стадія I. Пухлина обмежена одним лімфатичним вузлом або групою прилеглих вузлів.


Стадія II. Пухлина розташована в двох різних групах лімфатичних вузлів, або процес поширився на орган і прилеглі лімфатичні вузли. Пухлина знаходиться по одну сторону діафрагми.


Стадія III. Ураження лімфатичних зон по обидва боки діафрагми, яке може супроводжуватися ураженням селезінки (IIIS) або локальним ураженням одного нелімфоїдного органу.


Стадія IV. Множинні ураження виявляються в різних органах і тканинах. Можуть бути уражені печінка, легені або кістки.


Додатково використовуються літери A і B для позначення симптомів захворювання. Буква В вказує на такі симптоми як постійна лихоманка, втрата маси тіла, профузний нічний піт.


Існують рідкісні форми неходжкінських лімфом, які складно діагностувати. Точний діагноз і стадіювання – запорука успішного лікування.

ЛІКУВАННЯ НЕХОДЖКІНСЬКИХ ЛІМФОМ

Вибір лікування залежить від виду, стадії захворювання, групи ризику, загального стану здоров'я пацієнта. Якщо пухлина росте повільно (індолентна лімфома), можна відкласти лікування і обмежитися регулярним наглядом у лікаря.


Лікування проводиться, якщо лімфома відноситься до класу агресивних або викликає клінічні симптоми. З терапевтичною метою найчастіше застосовують імунохіміотерапію – введення моноклональних антитіл і хіміотерапевтичних препаратів, які знищують ракові клітини. Курс хіміотерапії включає кілька циклів, частіше 6, і проводиться протягом декількох місяців. Також може використовуватися радіотерапія – прицільне опромінення пухлин. Вона частіше застосовується з консолідуючою метою після завершення курсів імунохіміотерапії.


У складних випадках може знадобитися пересадка гемопоетичних стовбурових клітин – власних чи донорських.


В Універсальній клініці «Оберіг» приймає лікар-гематолог. Діагностика та лікування проводяться відповідно до рекомендацій європейських і американських онкологічних мереж ESMO і NCCN. Запишіться на консультацію за телефоном:

(044) 521 30 03