Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад Google Chrome, Firefox чи Microsoft Edge.

Полікістоз (синдром полікістозних яєчників)

Полікістоз (синдром полікістозних яєчників)

Синдром полікістозних яєчників вперше був описаний в 1935 році двома американськими вченими-гінекологами Д.Штейном та М. Левенталем, а тому для нього існує альтернативна назва – синдром Штейна-Левенталя. Існують терміни, що означають дві форми полікістозу яєчників. Скорочення «ПКЯ» говорить про первинну форму полікістозу, а термін «синдром ПКЯ» - про вторинну. Другий варіант виникає в результаті серйозних порушень в ендокринній та нервовій системах, а тому синдрому ПКЯ можуть передувати такі захворювання, як синдром інсулінової резистентності, вроджена дисфункція кори надниркової залози, ураження гіпоталамічної області. Причиною вторинного полікістозу також може стати клімактеричний період, або ж одне із запалень органів статевої системи у жінок. 


Нині дана проблема має дуже актуальний статус серед гінекологічних захворювань. Та в силу того, що причини виникнення повністю не визначені, лікування синдрому Штейна-Левенталя підбирається в індивідуальному порядку, та не гарантує 100% ефекту.


Синдром Штейна-Левенталя може з’явитися в результаті дії багатьох факторів. Визначити, що саме поклало початок захворюванню, дуже важко, тому що високий вплив мають не лише проблеми з нейроендокринною системою, а й інфекційні захворювання, психологічний стан жінки, спадкова схильність та перинтальний період. Однак ще важче передбачити перебіг хвороби та ускладнення, які вона може спричинити.


В залежності від області ураження, синдром Штейна-Левенталя класифікують полікістоз яєчників, центральний та наднирково-яєчниковий полікістоз. Зазвичай полікістоз яєчників виникає після захворювання плюригладулярного характеру. До таких хвороб відносять порушення в секреторній роботі надниркової залози, гіпофізу та яєчників. Патогенез полікістозу яєчників відзначається підвищеним оволосінням (невластиве жінкам), збоєм менструації, надлишковою вагою, ураженням можливості репродукції. Характерною особливістю синдрому Штейна-Левенталя є підвищення рівня інсуліну в крові, яке протікає без притаманних йому симптомів, принаймні до 18 років. В разі вторинної форми полікістозу ознаки гіперінсулінемії проявляються дещо пізніше, зазвичай після 35 років. Розглянемо симптоматику полікістозу яєчників дещо детальніше. 


Серед порушень в ході менструації при синдромі Штейна-Левенталя найчастіше зустрічається олігомонорея, яка виникає через розлади в роботі ендокринної системи (наприклад, при підвищенні рівня певного гормону в крові). Олігомонорея характеризується великим інтервалом між циклами, та як правило, переходить в форму аменореї. В свою чергу, аменорея призводить до відсутності овуляції, яка являється однією з обов’язкових умов для можливості завагітніти. А це значить, що репродуктивна система жінки потерпає порушення, що і викликає безпліддя.


Така патологія ендокринної системи жінки, як підвищення чоловічого статевого гормону андрогену в крові, стає причиною виникнення гірсутизму, іноді – появи акне (як у підлітковому віці).У разі тяжкої форми полікістозу зміни в організмі жінки будуть зрушуватись до чоловічу типу. У пацієнток відмічається огрубілий голос, активний розвиток м’язів, збільшення клітора і талії. Для того, щоб зупинити прогресування цих ознак, проводять хірургічне втручання, в результаті якого видаляють пухлину клітин Сертолі-Лейдинга. 


Окрім вищенаведених симптомів можуть виникнути патологічні зміни в шкірному покриві, а саме в місцях складок та тертя. Такі зміни свідчать про порушення відповіді організму на інсулін, що знаходиться в плазмі крові. 


Підвищення рівня чоловічого статевого гормону напряму впливає не лише на ожиріння, а й на надлишок гормону естрогену та фонового інсуліну. Окрім того, при здачі аналізів на вагітність, рівень хронічного генадотропіну може відобразитися невірно.


Загалом при полікістозі яєчників пацієнтки не втрачають активності, об’єктивне дослідження підтверджує, що жіночі ознаки не втрачаються. Але при центральному генезі до загальних симптомів можуть додатися головні болі, спазми, порушення емоційного стану, погіршення сну та пам’яті. У зв’язку з ендокринними порушеннями, не виключена поява розтяжок на грудях та стегнах. Результати ультразвукового дослідження показують значне збільшення обох яєчників, а також округлення їх форми.


Діагностика синдрому полікістозу яєчників


Для точної постановки діагнозу необхідно пройти ряд розгорнутих діагностичних тестів, в які входять лабораторні дослідження та кількісна оцінка за допомогою певних інструментів. 


Найбільшого розповсюдження набула променева діагностика. При підозрі на синдром Штейна-Левенталя потенційну пацієнтку спершу направляють на томографію з ціллю визначення стану гіпофізу (на наявність пухлини) та головного мозку. Далі проходять УЗДорганів малого тазу для того, щоб провести вимірювання розмірів, форми та структури яєчників. Окрім вищенаведених характеристик, лікар звертає увагу на те, чи присутні малі фолікули в яєчнику - зазвичай при полікістозі їх більше 10. Періодичні спостереження підтверджують відсутність жовтого тіла яєчника та одного найбільшого фолікула (до 15 мм), фон яєчників затемнений. У разі сумнівів щодо діагнозу та деяких неточностей, можна провести більш детальну візуалізацію. Для цього роблять магнітно-резонансну томографію органів малого тазу. 


Не менш важливо визначити цервікальний індекс, температуру тіла під час сну та гормональний рівень. Щодо останнього, необхідно провести вимірювання гормонів надниркової залози та гіпофізу, а також стероїдних гормонів яєчників. В залежності від таких показників і визначається форма полікістозу (типова, центральна, нетипова). Типова форма характеризується підвищеним рівнем гормонів андрогену, лютропіну та фолітропіну. Доволі часто типова форма з’єднується з оваріально-наднирковою, при якій ще збільшується ледь не в двічі тестостерон та з’єднання F. Якщо у пацієнтки не виявляють гіперандрогенії, високого рівня фолітропіну талютропіну, однак тестостерон дещо завищений, то це свідчить по атипову форму полікістозу. Як правило, секреція жовтого тіла яєчників знижена, про що свідчить зменшення прогестерону та естрогену. 


Для визначення наявності або відсутності ендометріозу (гіперплазії), лікарі беруть зразок тканини слизистої оболонки матки.


Часто ожиріння супроводжується підвищенням рівня цукру в крові, тому необхідно пройти глюкозотолерантний тест, а також гормональні проби.


Діагностувати полікістоз яєчників можна і за допомогою хірургічного втручання, при якому виконують маленький надріз (приблизно сантиметровий) та вставляють лапароскоп – процедура називається лапароскопія. 


Лікування полікістозу яєчників


Перед тим, як розпочати лікування, необхідно визначитися із планами жінки щодо вагітності. Виходячи з цього, лікарі призначають або довгострокове лікування, або хірургічне втручання, або ж прийом препаратів гормональної природи, які пришвидшують овуляцію.


У разі, коли жінка планує завагітніти найближчим часом, лікарі, як правило, радять пройти операцію по видаленню збільшеної тканини яєчників. Окрім традиційного проведення операції на яєчниках,сучасні методи дозволяють провести мінімальне хірургічне втручання за допомогою лапароскопу. Переваги такого методу заключаються в тому, що не треба робити великий розріз. 


При відмові від хірургічного втручання, пацієнтці пропонують пройти курс терапії гормонами. Перед тим, як розпочинати гормональну терапію, необхідно привести показники маси тіла та рівня глюкози в крові в нормальний стан. Останнє лікується препаратами, які стимулюють чутливість тканин периферії до інсуліну. При порушеннях нервової та ендокринної систем проводять виправлення процесів обміну речовин в організмі.Щоб не нанести серйозної шкоди організму, кількість гормональних препаратів зменшують до обов’язкових – естрогенних та гестагенних. Підвищений рівень андрогену в крові лікується антиандрогенними препаратами. 


У разі, якщо тривалий прийом гормонів пройшов безрезультатно, то тут необхідна операція. 


Планування вагітності – дуже важливий етап в житті кожної жінки, і тому необхідно звертатися до висококваліфікованих лікарів та експертних центрів, які після ретельної діагностики підберуть метод лікування індивідуально для кожної пацієнтки. Звертайтеся до фахівців Центру Здоров’я Жінки клініки «Оберіг», які знайдуть найоптимальніший варіант лікування саме для Вас! Телефонуйте:

(044) 521 30 03