Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И I Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Закріп

Переваги діагностики і лікування закрепу в Універсальній клініці «Оберіг»

  • В спеціалізованому Гастроцентрі ви зможете отримати точну діагностику причин закрепу, що гарантує ефективне лікування
  • Колоноскопія згідно з міжнародними стандартами – основа діагностики захворювання кишківника
  • Наявність апаратури експертного класу візуалізації для проведення УЗД, КТ і МРТ допоможе у встановленні причини появи закрепів
  • Закріп не завжди викликаний захворюваннями шлунково-кишкового тракту. При необхідності ви отримаєте консультації інших спеціалістів – ендокринолога, невролога і т.д.

Хронічний закріп зазвичай визначають як спорожнення кишківника рідше 3 разів на тиждень, протягом декількох тижнів і довше. Закріп – досить розповсюджене явище. Якщо він трапляється зрідка, це не повинно викликати хвилювання.

Інша справа – хронічний закріп.  Він може суттєво знизити якість життя і викликати ускладнення. Закріп може привести до розвитку геморою, анальної тріщини, випадіння прямої кишки.

Лікування хронічного закрепу залежить від факторів, які його викликали. Інколи причину закрепу так і не вдається виявити.

Симптоми закрепу

Симптоми хронічного закрепу включають:
  • Спорожнення кишківника рідше 3 разів на тиждень;
  • Твердий або «овечий» кал;
  • Необхідність сильно напружуватися при дефекації;
  • Відчуття неповного спорожнення кишківника після дефекації;
  • Необхідність «допомагати» дефекації – натискати на живіт, видаляти кал з прямої кишки руками і т.д.
Закріп може супроводжуватися ознаками диспепсії – зниженим апетитом, нудотою, болями в животі, метеоризмом. Ризик закрепу підвищує похилий вік, жіноча стать, зневоднення, дієта з низьким вмістом харчових волокон, малорухомий спосіб життя і прийом деяких лікарських препаратів.

Причини закрепу

Закріп зазвичай виникає через повільне просування калових мас по кишківнику, в результаті чого вони стають сухими і твердими. Це може бути пов’язано з неправильним харчуванням, нестачею руху.

Одна з причин хронічного закрепу – механічна перешкода в товстій або прямій кишці. Просуванню калових мас може заважати пухлина, стриктура (рубцеве звуження) кишківника, ректоцеле.

Захворювання заднього проходу – анальна тріщина і геморой – супроводжуються болем, і людина може почати стримуватися, щоб її уникнути. Закріп – також один з симптомів синдрому подразненого кишківника.

У дітей першого року життя закріп може бути ознакою хвороби Гіршспрунга. На одній ділянці кишківника у маленьких пацієнтів не розвинуті нервові клітини. Уражена ділянка знаходиться в постійному стані скороченні, через що виникає закріп. Але це досить рідкісна хвороба, яка зустрічається в одному випадку на 2-5 тис. новонароджених.

Закріп також може бути викликаний порушенням іннервації в області тонкої і прямої кишки. Неврологічні хвороби, які супроводжуються закрепом, включають розсіяний склероз, хворобу Паркінсона, інсульт, пошкодження спинного мозку.

Причиною хронічного закрепу може бути порушення роботи м’язів тазового дна. Це їхнє ослаблення або дискоординація при дефекації.

Оскільки гормони підтримують водний баланс в організмі, закріп може бути викликаний ендокринологічними захворюваннями. Серед них – цукровий діабет, гіпертиреоз, гіпотиреоз.

Розвитку закрепу також сприяє вагітність. Інколи закріп пов'язаний с подорожжю або іншим порушенням звичного способу життя.

Діагностика або лікування закрепу

Закріп дуже часто є не самостійним захворюванням, а симптомом. Тому діагностика базується на виявленні або виключенні захворювання, які викликають закріп, а саме: «механічних» і органічних причин, захворювань шлунково-кишкового тракту і аноректальної області, ендокринних і неврологічних захворювань.

Якщо обстеження виявляє причину закрепу, то основні зусилля повинні бути направлені на лікування основного захворювання. Тільки переконавшись, що немає нічого серйозного, можна звернутися до традиційних методів боротьби з закрепом.

Перш за все, лікування закрепу передбачає зміну дієти і способу життя, які пришвидшують просування калових мас по кишківнику. Лікарі дають наступні рекомендації:

  • Поступово збільшуйте кількість харчових волокон в раціоні (фрукти, овочі, цільнозерновий хліб, бобові);
  • Включіть в свій щоденний графік фізичну активність (це пришвидшує роботу кишківника);
  • Пийте більше води або інших напоїв;
  • Якщо виникає позив до дефекації, одразу же йдіть до туалету. Постарайтесь, щоб спорожнення кишківника відбувалось в спокійній обстановці, без поспіху. Ігнорування сигналів організму приводить до того, що вони стають більш слабкими.
  • Боріться зі стресом. Шлунково-кишковий тракт дуже чутливий до нервових переживань, і закріп може бути однією з можливих реакцій на стрес.
Якщо зміни дієти і способу життя не допомагають, можуть бути призначені проносні засоби. Вони бувають в формі таблеток, ректальних свічок або мікроклізм. Але у проносних засобів є великий недолік: вони викликають звикання.

Якщо часто використовувати проносні, кишківник поступово втрачає здатність працювати самостійно. В результаті закріп стає важко виліковним. Не зловживайте проносними.

Хірургічне лікування закрепу використовується, якщо він викликаний ректоцеле, анальною тріщиною або стриктурою. Також операція може допомогти пацієнтам, які мають повільне просування калових мас по кишківнику, і безуспішно перепробували всі консервативні методи лікування. В цьому разі, проводять видалення частини кишківника.

Якщо вас турбує хронічний закріп, запишіться на прийом до спеціалістів Гастроцентру Універсальної клініки «Оберіг» по телефону 521-03-03! Правильна діагностика і оптимальне лікування позбавлять вас від цієї неприємної проблеми!

Направлення:
Гастроентерологія, Дитяча гастроентерологія
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»