2 січня 2021
Величезний монітор, неперевершена якість зображення Full HD, яскраві кольори та можливість передачі найменших деталей – так зазвичай розхвалюють продавці-консультанти телевізори нових поколінь у магазинах побутової техніки. Лікарі-ендоскопісти, що працюють на найсучасніших ендоскопічних апаратах, які передають зображення як Full HD, теж говорять про них з неприхованим захопленням, проте з іншої причини: ця техніка дозволяє досягти небувалої точності досліджень та ендоскопічних втручань. Про неймовірну швидкість науково-технічного прогресу та можливості сучасної ендоскопії ми розмовляємо з Яковенком Владиславом Олександровичем — лікарем-хірургом-ендоскопістом, к. мед. наук, завідувачем відділення ендоскопії та малоінвазивної хірургії універсальної клініки «Оберіг».
Владиславе Олександровичу, ендоскопія з її технологіями розвивалася на ваших очах: від рентгенівських методів дослідження до якісної візуалізації, яку забезпечує сучасна апаратура. За який період медицина здійснила цей науково-технічний ривок?
В.Я.: Смартфон у ваших руках – яскравий приклад якісного стрибка технологій, який ви спостерігаєте у побуті. Від дискових апаратів до досконалої техніки, не здатної хіба що читати думки, — лише якихось двадцять років. Уявіть собі, що медичні технології розвиваються ще з більшою інтенсивністю. Від простих аналогових фіброскопів з їхньою нечіткою, розмитою картинкою — до найсучаснішої ендоскопічної техніки, що дає можливість розглянути окремі клітини. Пам'ятаєте радянські телевізори із кінескопами? Там був екран у пікселях трьох кольорів. Так і у фіброскопах старих часів візуалізація забезпечувалася світлопровідним волокном з невисокою роздільною здатністю. Відповідно, і картинка була нечітка, виявити та зрозуміти, що ти бачиш, було досить складно.
На сьогоднішній день це Full HD технології. Це якість зображення, яку можна порівняти з найновішими телевізорами. При цьому в ендоскопічній техніці останніх поколінь ще використовуються інноваційні технології збільшення зображення без втрати чіткості. Від 50 до 150 разів може збільшитися зображення — настільки, що ми можемо побачити у певній ситуації рух окремих еритроцитів усередині капілярів. Такий ступінь візуалізації дозволяє нам виявляти злоякісні утворення розміром від 1 мм! Адже, як відомо, «диявол криється в деталях».
З огляду на те, що хірургу-ендоскопісту доводиться оперувати часто на мікроскопічному рівні, виведення якісного зображення на екран підвищує точність рухів, покращує результат втручання.
Проте результат також залежить і від майстерності, досвідченості лікаря-ендоскопіста?
В.Я.: Колосально результат залежить від досвідченості та майстерності хірурга. На жаль, ендоскопія — це операторозалежні технології. Так, апаратура має величезне значення, але лікар-ендоскопіст повинен ще до всього мати практичні навички роботи на цій апаратурі. Я стикаюся з тим, що курсанти і лікарі, які вже відбулися, завідувачі відділення зі стажем більше, ніж у мене навіть, що приходять до нас на курси підвищення кваліфікації, не мають навичок роботи на апаратурі сучасних поколінь! Я, звичайно, розумію, що те, що ми в «Оберезі» можемо зараз зробити з використанням цієї апаратури, — це зовсім не те, що нас вчили робити на фіброскопах. Це зовсім інші навички і їх треба виробляти. Багато технік тільки зараз з'являються, і їх треба лікарям освоювати вперше. В ендоскопії потрібні філігранні техніки володіння апаратурою. Рухові навики абсолютно інші — і у лікаря, і у медсестри, і у асистентів. Інструменти інші, високоточні: 1,5 мм, 2 мм ножі, які дозволяють різати — і це все змінює з ніг на голову. Це і хірургія, і патоморфологія, і рентген, і УЗД, і ендоскопія — все одразу.
У мене створюється відчуття дуже високого рівня відповідальності, яку вимагає робота лікарем-ендоскопістом. Але, з іншого боку, ви готові до цієї відповідальності, і основою є знання, і впевненість у колегах, і впевненість у оснащенні клініки, і впевненість у тих технологіях, які на сьогоднішній день використовуються. Чи так це?
В.Я.: Так, це саме так. Ви вловили суть. Унікальність роботи в ендоскопії, на моє переконання, полягає в тому, що це єдина медична спеціальність, де ухвалення рішення тут і зараз. Пацієнт лежить на столі, він для тебе terra incognita, потім ти бачиш на моніторі підозрілі ділянки, і ти разом зі своїми асистентами маєш прийняти дуже складне, життєво важливе рішення, як щодо діагнозу, так і щодо лікування. Немає можливості винести це за дужки, делегувати комусь завдання ухвалити рішення замість себе. Щоб щодня, щоразу вирішувати такі завдання, треба багато знати та багато вміти, та розуміти наслідки своїх дій. Ендоскопія багата на приклади інтрапроцедурних ускладнень: навіть у досвідчених лікарів трапляються ускладнення — і перфорація, і кровотеча. Враховуючи зростання онкопатології кишечника, ми зараз агресивні в тактиці, ми багато всього робимо. Фактично, у нас кожна процедура закінчується виконанням множинного взяття значних шматочків матеріалу, що саме по собі небезпечно. Ми багато матеріалу забираємо різними способами: поліпектомією, ендоскопічною резекцією, ендоскопічною дисекцією. Це все вимагає злагодженої роботи усієї команди: анестезіологічної та хірургічної бригади. Кожен має бути на своєму місці, і знати, де що знаходиться, як усе це працює, не озираючись.
Мені пощастило очолювати найпередовіше в Україні та й, мабуть, у Європі, відділення ендоскопічної діагностики та мініінвазивної хірургії. Устаткування, на якому ми працюємо, — FUJI та Olympus, — найсучасніше у світі. Це новинки буквально 2020—2021 року, оснащені блоками штучного інтелекту. Саме ці шедеври програмного забезпечення дозволяють шукати новоутворення у кишечнику та давати їм морфологічну характеристику. Ми знаходимо, верифікуємо і лікуємо ендоскопічно те, що ще неможливо було уявити якихось 5-10 років тому. І це результат знань, досвіду, постійного вдосконалення знань та навичок лікарів-ендоскопістів за наявності унікального для України забезпечення найновішою апаратурою для ендоскопічної діагностики та хірургії, яка встановлена в «Оберезі».
