17 липня 2020
Для лікування раку фахівці застосовують опромінення, хіміотерапію, хірургічні втручання. Та варто розуміти, що пухлини піддаються цим методам по-різному. Обрати найефективніший із них допомагає дослідження пухлини до початку лікування. І сьогодні наша медична історія розповідає саме про такий метод — біопсію. Тобто забір через невеликий прокол спеціальною голкою шматочків тканин для їх дослідження.
У цілому, лікарі почали хірургічно видаляти пухлини в 19 сторіччі завдяки розвитку анестезії та антисептики. Але тоді їхню злоякісність можна було оцінити тільки після операції. Пункційна біопсія ввійшла в медичну практику на початку минулого сторіччя. Це якраз і дозволило оцінювати пухлину до операції та вибирати ефективну стратегію лікування.
Термін «біопсія» запропонував французький дерматолог Ернест Беньє в 1895 році. Він походить від грецьких слів, які означають «життя» та «бачити».
Спочатку пункційну біопсію проводили «наосліп». Не дивно, що процедура часто давала небезпечні ускладнення, наприклад, внутрішню кровотечу. Все змінилося після появи флюороскопії – методу рентгенологічного дослідження, коли зображення виводиться на екран. Відтоді лікарі могли бачити, де розташована пухлина, і як просувається голка.
Зокрема, в Меморіальному шпиталі Нью-Йорка відсоток успішних біопсій пухлин легень виріс із 40% в 1931 році, коли вони проводилися «наосліп», до 90% в 1937 році – під контролем флюороскопії. Спочатку у шпиталі на пункційну біопсію скеровували лише пацієнтів з протипоказаннями до хірургічної біопсії. Але завдяки якості та безпечності діагностики, новий метод почали використовувати для всіх пацієнтів з підозрою на рак легень.
У 1970-х роках з’явилися більш тонкі голки, тому кількість випадків ускладнення зменшилася в 5 разів. А для контролю за проведенням біопсії почали використовувати УЗД та КТ — отже підвищилась точність забору зразків пухлин. Більше того, лікарі змогли брати біопсію з органів, які раніше вважалися недоступними.
Одним з піонерів в цьому напрямку був данський лікар Ганс Генрік Голм, який провів в 1969 році пункцію кісти нирки з використанням УЗД. А першу біопсію під контролем КТ виконав американський радіолог Ральф Алфіді у 1975 році.
Зараз біопсія та подальше гістологічне дослідження зразка – це перший та невід’ємний крок у діагностиці та лікуванні раку. Її інформативність залежить від майстерності фахівця, який проводить процедуру (інтервенційного радіолога), та обладнання.
У новому корпусі клініки «Оберіг» біопсія проводиться з використанням комп’ютерного томографа Somatom Confidence. У цього апарата три переваги:
Наші фахівці наполягають, що без попередньої біопсії лікування раку неможливе.
Крім того, Somatom Confidence має спеціальну програму для біопсій на черевній порожнині та грудній клітці. Завдяки цьому зменшується кількість вмикань томографа та корекцій положення голки. Режим флюороскопії дозволяє виводити на монітор положення пухлини та голки в реальному часі.
