3 October 2012
Лікування допечінкової форми портальної гіпертензії (ДфПГ) в дитячому віці до останнього часу передбачало виконання паліативних процедур (склерозування варикозних вен, прошивання шлунково-стравохідного переходу) та виконання порто системного шунтування як надійного метода профілактики кровотеч з варикозно розширенних вен стравоходу та шлунку.
З 1990 до 2011 року в НДСЛ «ОХМАТДИТ» знаходилось на лікуванні 287 дітей з ПГ, в віці від 6 місяців до 18 років. За статтю переважали хлопчики - 163, дівчат було 124. ДфПГ була виявлена у 227 (79%) дітей, внутрішньопечінкова ПГ – у 23 (8%), змішана форма ПГ – у 37 (13%) пацієнтів. Серед дітей, що нами спостерігались, перші епізоди кровотечі в 173 (60,27%) випадках були в віці до 5 років. Діагноз у цих дітей був встановлено тільки після кровотечі.
Всім дітям, що знаходились на лікуванні, виконане обстеження, яке включало: ультразвукове дослідження органів черевної порожнини (УЗД-ОЧП), ФЕГДС, КТ-ОЧП, лабораторні методи обстеження (загальний аналіз крові, біохімічне дослідження крові, коагулограма). Вказані методи дослідження дали змогу встановити форму ПГ, ступінь важкості клінічного перебігу, наявність або відсутність загрози кровотечі та визначити тактику подальшого лікування.
Виконано 238 оперативних втручань. Прошивання шлунково стравохідного переходу виконано у 51 хворого. Шунтуючі оперативні втручання виконані у 187 пацієнтів: Дистальний спленоренальний анастомоз (ДСРА) виконано у 43 хворих; у 14 дітей виконана спленектомія з накладанням центрального спленоренального анастомозу (ЦСРА); спленоренальний анастомоз (СРА) виконано у 96 хворих: у 83 дітей бік-в-бік, у 9 кінець наднирникової вени в бік селезінкової вени. За ургентними показанями СРА анастомози виконано у 23 дітей. Мезо-кавальні анастомози (МКА) виконані у 28 дітей, бік-в-бік в 12 випадках, Н-подібні - в 16 випадках (венозною вставкою в усіх випадках була ліва внутрішня яремна вена) В 4 випадках МКА виконані за ургентними показаннями.
Досліджувальну групу становили 15 хворих з ДфПГ. Котрим інтраопераційно виконували ревізію лівої гілки портальної вени. Склероз або повна облітерація лівої гілки портальної вени діагностовано у 9 хворих. Мезо-портальне шунтування (REX-shunt) виконано в 6 випадках: у 5 хворих з використанням правої гастральної вени та в одному випадку з використанням ауто трансплантата з лівої внутрішньої яремної вени. Умовою виконання даного методу шунтування було: наявність необлітерованої лівої гілки портальної вени з проградним портальним кровообігом. Після операційний період становив 10-14 днів. В післяопераційному періоді ефективність шунтування досліджувалась за допомогою УЗД-ОЧП. Термін спостереження становив 28 місяців. Всі хворі пройшли обстеження (1-3-6-12-24 місяці з моменту операції): УЗД-ОЧП, ФЕГДС – результат задовільний, рецидивів кровотеч в жодному випадку не виявлено.
Виконання шунтуючих оперативних втручань забезпечує надійний гемостаз але призводить до зменшення порто печінкової перфузії. Запропонований варіант мезо-портального шунтування надійно попереджує кровотечу з варикозно розширенних вен та відновлює порто-печінково перфузію і є радикальним методом лікування ДфПГ.
