Колись у хірургів не було іншого вибору, ніж робити великі розрізи, щоб отримати доступ до внутрішніх органів. Лише на початку ХХ сторіччя стало можливим проводити операції через маленькі отвори. Розпочалася ера мініінвазивної хірургії.
Лікарі, які першими пробували виконувати втручання через мініатюрні розрізи, зіштовхнулися з проблемою освітлення. У 1806 році німецький хірург Філіп Боззіні придумав спеціальний прилад – алюмінієву трубку зі свічкою та дзеркалом, яке відбивало світло всередину тіла. Але вона настільки сильно нагрівалася, що її було неможливо використовувати на практиці.
У 1878 році німецький уролог Максиміліан Нітце представив перший цистоскоп – довгу трубку з вбудованим електричним освітленням та оптичною системою для огляду сечового міхура. А в 1901 році німецький хірург Георг Келлінг використав цистоскоп Нітце для проведення першої в історії лапароскопічної операції на собаці. Після того хірург прооперував за новою методикою двох людей. У 1901 році Дмітрій Отт також почав робити “вентроскопічні” операцїї в гінекології.
Тепер мініінвазивна хірургія досягла досконалості, яку Келлінг та Отт не могли й уявити. Нині переважна більшість абдомінальних і гінекологічних операцій можуть бути виконані ендоскопічним доступом – лапароскопічно або гістероскопічно. У результаті це:
- мінімізація травми після операції,
- короткий період реабілітації (1-2 дні),
- гарний естетичний результат,
- уникнення багатьох побічних ефектів.
Інколи лапароскопію називають ‘“хірургією без розрізів”. Звичайно, це перебільшення, невеликі розрізи треба виконати для введення відеокамери й інструментів. При лапароскопії хірургічні маніпуляції проводять через маленькі (від 5 до 12 мм) отвори в черевній порожнині спеціальними інструментами під візуальним контролем за допомогою ендоскопа (оптичного медичного приладу, який дозволяє лікареві детально розглянути внутрішні органи). Також в окремих випадках можливо використання ще більш тонких інструментів діаметром 3 і навіть 2 мм – мінілапароскопія.
Наші лікарі працюють на обладнанні Karl Storz (KARL STORZ Україна):
- це системи візуалізації (екрани) в форматі 3D і 4К, які дозволяють хірургам проводити ендоскопічні втручання, видимість під час яких перевершує відкриті операції;
- це також інтелектуальні системи операційної кімнати (OR), які дозволяють централізовано керувати всіма апаратами в операційній, записувати дані й вести прямі трансляції втручань;
- це мініатюрні й потужні ендоскопи.
“Оберіг” почав проводити малоінвазивні операції від початку створення – в 2008 році. Тож маючи досвід, нове вдосконалене обладнання для діагностики і втручань й мотивований колектив, ми постійно розвиваємося в цьому.
Так, що Боззіні, Нітце та Келлінг не могли б і мріяти.
