What is keratosis: Invisible skin enemy
15 August 2025
15 August 2025
Здорова шкіра є надійним бар’єром, що захищає наш організм від зовнішніх впливів. Її регенерація — це складний, багатоетапний процес, що забезпечує постійне оновлення епідермісу. В основі цього процесу лежить диференціація кератиноцитів — клітин, що виробляють кератин, структурний білок, який надає шкірі міцність і еластичність. Однак іноді цей процес може бути порушений, що призводить до розвитку станів, об’єднаних під загальною назвою кератоз.
Кератоз — це збірне поняття, що охоплює низку захворювань шкіри, пов’язаних із порушенням процесів зроговіння. В нормі клітини епідермісу поступово відмирають, утворюючи тонкий захисний шар. Але коли цей процес порушується, роговий шар стає надмірно щільним і грубим — саме це і є кератоз.
Найчастіше людина навіть не підозрює, що має проблему: сухість шкірних покривів, шершаві ділянки, дрібні висипання або лущення можуть здаватися просто естетичними вадами. Однак із часом це може прогресувати, охоплюючи все більші площі тіла й перетворюючись на хронічний дерматологічний стан.
Існують різні типи кератозу: фолікулярний, себорейний, актинічний, лінійний, роговий, та інші. Деякі з них — виключно косметичні, інші — мають потенціал переродження в онкологічні захворювання. Особливої уваги заслуговує актинічний кератоз — це передраковий стан, що виникає через тривалу дію ультрафіолетового випромінювання.
Ця хвороба може мати як зовнішні, так і внутрішні причини. Механізми виникнення кератозу надзвичайно різноманітні та можуть бути обумовлені як генетичними факторами, так і впливом зовнішнього середовища. Серед основних причин можна виділити наступні:
Генетична схильність. Існує цілий ряд спадкових форм кератозу, де порушення кератинізації обумовлене мутаціями в генах, що відповідають за структуру та функцію кератину й інших білків епідермісу. Прикладами таких станів є іхтіоз, фолікулярний кератоз (кератоз піларіс), а також деякі форми долонно-підошовного кератозу.
Ультрафіолетове випромінювання. Тривала та надмірна дія ультрафіолетових променів є одним з ключових факторів ризику розвитку актинічного кератозу — передракового стану, що часто виникає на відкритих ділянках тіла. УФ-випромінювання спричиняє пошкодження ДНК кератиноцитів, що порушує їхній нормальний цикл життя і призводить до атипової проліферації.
Хронічна травматизація та тиск. Постійний механічний вплив на певні ділянки шкіри, наприклад, тертя або тиск, може спричинити розвиток мозолів і натоптнів, які є формою гіперкератозу.
Дефіцит вітамінів. Нестача деяких вітамінів, зокрема вітаміну А, може порушувати процеси диференціації клітин шкіри, сприяючи розвитку фолікулярного гіперкератозу.
Інфекції. Деякі вірусні інфекції, такі як вірус папіломи людини (ВПЛ), можуть викликати появу бородавок — доброякісних новоутворень, які також характеризуються гіперкератозом.
Хімічні та токсичні речовини. Вплив деяких хімічних речовин на шкіру може призвести до її огрубіння та розвитку контактного кератозу.
Вікові зміни. З віком відбувається природне уповільнення процесів оновлення шкіри, що може сприяти накопиченню рогових мас та розвитку сенільного кератозу.
Системні захворювання. Деякі системні захворювання, такі як псоріаз, екзема або червоний плоский лишай, можуть супроводжуватися вираженим гіперкератозом як одним із клінічних проявів.
До типових симптомів хвороби належать:
сухість та шершавість;
лущення, поява "гусячої шкіри";
тверді бородавкоподібні вузлики;
почервоніння та свербіж;
пігментні плями або бліді утворення;
ущільнення, які болісно реагують на натискання або тертя.
Візуально кератоз легко сплутати з іншими шкірними проблемами — псоріазом, екземою чи дерматитом. Саме тому важливо не займатися самодіагностикою, а звернутися до дерматолога.
Питання, як лікувати кератоз, не має універсальної відповіді. Вибір методу залежить від виду ураження, його причини, глибини розростання та загального стану пацієнта. Але існують загальні принципи, які застосовують у клінічній практиці:
Медикаментозне лікування призначають у разі легких форм хвороби. Це зовнішні засоби — креми та мазі з ретиноїдами, сечовиною, молочною або саліциловою кислотою. Вони сприяють розм’якшенню зроговілого шару та оновленню клітин епідермісу.
Апаратні методи — найефективніші підходи при локалізованих або тяжчих формах кератозу. Може застосовуватись кріотерапія (обробка рідким азотом),
лазерна абляція (видалення патологічного шару за допомогою лазера), фотодинамічна терапія (вибіркове знищення уражених клітин) або дермабразія (глибоке шліфування шкіри).
Зміна способу життя. Це обов’язкова умова для профілактики рецидивів. До рекомендацій входять: регулярне зволоження шкіри, відмова від засмаги без захисту, вживання продуктів, багатих на вітаміни А, Е, D, уникнення подразників та алергенів, санітарно-гігієнічний догляд за шкірою.
Хірургічне втручання. У разі підозри на малігнізацію (переродження у рак шкіри) або при особливо глибоких ураженнях вдаються до хірургічного висічення елементів кератозу.
На сайті клініки «Оберіг» можна дізнатися більше про сучасні методи лікування кератозу шкіри, а також записатися на консультацію до дерматолога. Клініка пропонує індивідуальний підхід, точну діагностику та найновіші терапевтичні рішення.
Кератоз — це не лише косметичний дефект, а сигнал про глибші збої в організмі. Ігнорувати його — небезпечно. Але завдяки сучасній медицині він більше не є вироком. Рання діагностика, комплексний підхід і дбайливе ставлення до власного здоров’я допоможуть зберегти красу і цілісність вашої шкіри.