18 November 2021
Точність патоморфологічного діагнозу є безцінною з огляду на його роль у прийнятті клінічних рішень лікарями щодо подальшого плану лікування, тому прискіпливе ставлення до якості гістологічної діагностики є цілком виправданим. Аби зрозуміти, від чого саме залежить якість гістологічної діагностики, ми розповімо про етапи та «підводні камені» цього процесу.
Дуже узагальнено весь шлях базового гістологічного дослідження можна поділити на декілька основних кроків.
Перший полягає у відборі матеріалу у пацієнта. Критичними на цьому етапі є власне якість тканинного зразка, своєчасність, правильна фіксація та детальне маркування. Щодо якості тканинного зразка: достатній розмір, відбір тканини з ураженої ділянки, на межі ураження, фрагмент з неураженої ділянки, можливість отримати повну морфологічну картину. Другий крок — це фіксація препарату: одразу після забору у пацієнта матеріал має бути розміщений у розчин-фіксатор, здебільшого це 10% нейтральний забуферений формалін, однак є нечисленні виключення залежно від тканини та мети дослідження. Цей етап є критичним, бо невчасна фіксація спричиняє руйнівні зміни у тканинному зразку. Якщо йдеться про пухлини, неякісна фіксація призведе до недооцінки злоякісного потенціалу, бо без фіксації клітина завершує свій клітинний цикл. По-друге, у неякісно фіксованому матеріалі може відбутись руйнування антигенних структур, що унеможливить або значно знизить якість подальшого імуногістохімічного дослідження із псевдонегативними або псевдопозитивними результатами. Невідповідність до стандартів проведення етапу фіксації зразків може призвести до руйнації нуклеїнових кислот із генетичною інформацією, та подальше молекулярно-генетичне дослідження буде під загрозою.
Наступний крок — маркування матеріалу: лікар-гістолог повністю покладається на зазначені у направленні дані щодо локалізації, характеристик та кількості відібраних зразків, бо фізично не знаходиться поруч із лікарем-клініцистом під час відбору тканин для дослідження. В універсальній клініці «Оберіг» нам у нагоді стає відеофіксація, що ведеться при усіх ендоскопічних, лапароскопічних та інших втручаннях. Це дозволяє проводити в подальшому клініко-морфологічну кореляцію отриманих даних.
На другому етапі, що відбувається у гістологічної лабораторії та полягає у гістохімічній обробці-«консервуванні», заключенні тканин у парафіновий блок, нарізці, депарафінуванні та фарбуванні, критичним з технічної точки зору є якість устаткування та реагентів. Це доволі значущі фінансові вкладення, адже при неправильному поводженні із матеріалом при фіксації, при порушенні стандартів гістотехнічної обробки наслідком є часткова або повна втрата якості тканинних зразків, що призведе до описаних вище наслідків для якості діагностики. Тому вкрай важливо, щоб з перших кроків із матеріалом поводились правильно для збереження його якості та інформативності у подальшому. Ключову роль тут відіграє клас технічного обладнання, якість та наявність панелі реагентів та маркерів для імуногістохімічного аналізу, професійний досвід та навички персоналу гістологічної лабораторії. Наша оберігівська патогістологічна лабораторія устаткована за останнім словом техніки, і це викликає захват у професіоналів, які знаються на тонкощах процесу гістологічної діагностики.
І на останньому етапі — власне, вивченні препарату під мікроскопом, надважливими факторами виступають досвідченість патолога, якість його освіти та подвійний контроль, коли зразок переглядається, мінімум, двома лікарями-патогістологами. В «Оберезі» це запроваджено як стандарт дослідження, і , як і в інших медичних центрах розвинених країн світу, є рутинною практикою, адже морфологічна діагностика несе у собі високий відсоток суб’єктивного сприйняття.
