12 January 2022
Моя співрозмовниця — відома та авторитетна лікарка-пульмонолог, але спершу я бачу просто красиву жінку із відкритою посмішкою. Вона очікує від мене запитань, традиційних для початку інтерв’ю — про те, чому пульмонологія стала її професійним вибором, що надихає в такій неспростій спеціальності, і чи є задоволення від роботи у такі складні для медицини часи.
І.С.:Ви очікуєте від мене того, що я скажу про вибір серцем пульмонологічної спеціальності, але це не так. Здивую Вас: пульмонологія не була серед тих вподобань, якими я мріяла займатися впродовж всього свого професійного життя. Але так склалося, що вже 25 років я присвятила саме їй. І зовсім не жалкую! Бо цей свідомо зроблений крок у пульмонологію приніс мені задоволення від можливостей увесь час використовувати успадкований талант до аналітичного мислення, системність, ґрунтовність та «затоваришувати» із найкращими принципами доказової медицини. Для мого характеру та переконань пульмонологія виявилася чудовою галуззю, де фахова допомога визначає не тільки можливість компенсувати чи вилікувати людину від хвороби, але й значно вплинути на якість життя. – Першою починає розмову Ірина Василівна Суворкіна, кандидат медичних наук, лікар-пульмонолог вищої категорії, провідний спеціаліст універсальної клініки «Оберіг».
О.Т.: Ірино Василівно, і все ж таки: Ви – автор понад 30 публікацій у наукових виданнях, пишете навчальні посібники по пульмонології і фтизіатрії для студентів, інтернів та лікарів, виступаєте з лекціями перед колегами та пацієнтами. Що надихає на таку потужну просвітницьку діяльність?
І.С.:Медицина — це колегіальна діяльність. Здоров’я нації залежить від загального рівня фахової освіти лікарів, медичного персоналу, від санітарно-медичної обізнаності самих пацієнтів, від тих умов, які створює держава для підтримання здоров’я громадян. І чим більше ми говоримо правдивих речей про хвороби, про лікування, про профілактику, то більший вплив маємо на здоров’я українців. Мені хочеться бачити українську медицину ефективною, тим більш, що на сьогодні ми маємо набагато більше можливостей допомагати людям проживати якісніше життя завдяки медичній науці та технологіям.
О.Т.: Я знаю, що Ви — адепт доказової медицини, і багато свого часу та зусиль спрямовуєте на втілення у клінічну практику цього підходу. З чим приходиться стикатися, які складнощі засмучують?
І.С.:Скажу, що ситуація останнім часом покращується, але є певні «традиційні» переконання лікарів, особливо «старої гвардії», які ставлять свій досвід на противагу сучасним доказовим методам. Це, може, й добре з погляду на можливість швидше знайти спільну мову із певними пацієнтами, але в той самий час віддаляє пацієнта від тих результатів, які він може отримати в рамках стандартів доказової медицини. Щодо складнощів, що засмучують, — це нерозуміння пацієнтами нових підходів у лікуванні. Вони звикли до поліпрагмазії, до безконтрольного використання антибіотиків, до того, що лікар випише перелік усіляких ліків без доведеної ефективності, лише аби створити видимість «фармопіки». А за цим стоїть і проблема антибіотикорезистентності, і неефективного менеджменту хвороби, і зайві витрати, і погіршення якості життя в майбутньому. Бо неправильне лікування — то не є альтернативою «бодай щось, аби лікувати». Неправильне лікування — це заподіяна прихована шкода. То мені часто доводиться переконувати пацієнтів у тому, що багато з того, що раніше призначали лікарі, вже є неактуальним. Деяких з них переконати все ж таки не вдається, і тоді вони скаржаться, мовляв, «лікарка нічого не призначила, байдуже віднеслася» та тому подібне. І це засмучує. Але в той самий час я бачу вихід у роботі з населенням через свою освітню роботу, роботу із лікарями. Чим більше фахівців будуть сповідувати цей підхід, тим легше буде нам працювати та допомагати пацієнтам одужувати.І я рада, що за запитами «хороший пульмонолог в Києві» все більше рекомендацій отримують лікарі, які дотримуються світових стандартів лікування.
О.Т.: Ірино Василівно, що, на ваш погляд, створює для пацієнтів у вашій роботі надію на найкраще вирішення питань із здоров’ям?
І.С.:Ну, по-перше, один в полі — не воїн. А в медицині це найбільш актуально! Пульмонолог визначає стратегічний напрям у менеджменті хвороби, але часто залучає і своїх колег для інтегрованого підходу до лікування пацієнта. Мультидисциплінарна команда в «Оберезі» — це терапевти, кардіологи, рентгенологи, імунологи, алергологи, патогістологи із величезним досвідом та глибокими знаннями кожного в своїй спеціальності. Річ у тім, що легені — непростий орган, його робота інтегрує діяльність усього організму, і лікування повинно враховувати безліч параметрів і станів інших органів та систем. По-друге — це найсучасніше обладнання, що дозволяє нам вивчити як морфологічний, так і функціональний стан легень, встановити найточніший діагноз, на який здатна сьогоднішня медицина. І це обладнання в «Оберезі» — унікальне для України. Ми маємо в «Оберезі» можливості на рівні світових еталонів. Звісно, що робота в таких умовах надихає на професійний розвиток, пошук шляхів вдосконалення якості медичної допомоги пацієнтам пульмонологічного профілю. І по-трете, про що варто сказати — це особлива корпоративна культура служіння інтересам пацієнта. Ти працюєш в «Оберезі», відчуваєш підтримку колег та керівництва, умови та вимоги в клініці до лікарів не конфліктують із усвідомленням, заради чого ти прийшов у медицину. Я — лікар, а не бізнесмен чи підприємець, і мені комфортно, що я маю можливість присвячувати свою діяльність саме роботі із пацієнтами. Тому «Оберіг» став для мене тим місцем, де я бачу справжню цінність у свої професійній та особистісні реалізації. І якщо вам чи вашим близьким потрібна якісна, ефективна та безпечна медична допомога для лікування хвороб легень — запрошую на прийом до пульмонолога!
О.Т.: Дякую за розмову, Ірино Василівно! Це було так щиро та захоплююче. Зичу Вам успіхів та наснаги!
Бесіду вела Олена Труш
