What is SDVG: Basic understanding of a disorder
22 July 2025
22 July 2025
Сучасний світ рухається дедалі швидше. Потік інформації зростає, багатозадачність стає нормою, а здатність концентруватися й організовувати себе — ключовою умовою успіху. У цьому ритмі все частіше проявляються розлади, що впливають на увагу, емоційну регуляцію та поведінку. Один із них — синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДВГ).
Це не просто неслухняність чи лінощі, як довго вважали. СДВГ — складна нейробіологічна особливість, що впливає на сприйняття, мислення та взаємодію з навколишнім світом. Він не є вироком, але потребує розуміння, прийняття та відповідних стратегій допомоги.
СДВГ найчастіше проявляється у дитинстві, але може зберігатися і в дорослому віці. У суспільстві ще поширені стереотипи, які заважають правильному ставленню до людей із цим діагнозом. Важливо спиратися на наукові дані, а не на міфи.
Причини розвитку розладу багатофакторні:
генетична схильність — найважливіший чинник;
ускладнення під час вагітності та пологів;
стреси, травми в ранньому віці;
вплив навколишнього середовища.
Виховання не є прямою причиною СДВГ, хоча може впливати на прояви розладу.
Переважно неуважний (ADHD-PI).
Характеризується труднощами з концентрацією, забудькуватістю, розсіяністю. Дитина може здаватися «мрійливою». Дорослі — часто неорганізовані, пропускають дедлайни.
Переважно гіперактивно-імпульсивний (ADHD-HI).
Надмірна рухливість, непосидючість, перебивання, прийняття поспішних рішень. У дорослому віці гіперактивність може перетворитися на внутрішнє занепокоєння.
Комбінований (ADHD-C).
Найпоширеніший, поєднує ознаки неуважності й гіперактивності.
Неуважність: легке відволікання, втрата речей, забування завдань.
Імпульсивність: відповіді без обдумування, перебивання, нетерпіння.
Гіперактивність: постійна рухливість, метушливість, надмірна балакучість.
низька самооцінка;
проблеми з навчанням та адаптацією;
емоційна нестабільність;
соціальні конфлікти чи ізоляція.
У медичному центрі «Оберіг» працюють спеціалісти, які застосовують сучасні методики діагностики та підтримки:
психоосвіта для батьків і вчителів;
поведінкова терапія;
медикаментозне лікування (за потреби);
індивідуалізований навчальний підхід.
Суспільство також має змінювати сприйняття СДВГ: замість стигматизації — інклюзія, підтримка й розуміння.
Люди з СДВГ часто вирізняються креативністю, енергійністю та нестандартним мисленням. Завдання батьків, педагогів і суспільства — допомогти їм розкрити потенціал, а не зупиняти його.