Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад Google Chrome, Firefox чи Microsoft Edge.
Рак тіла матки – одне з найбільш розповсюджених онкологічних захворювань. Згідно з Національним канцер-реєстром, в 2014 році серед жінок рак тіла матки займав друге місце після раку молочної залози в структурі захворюваності злоякісними новоутвореннями (за виключенням немеланомних раків шкіри) в Україні.
Зазвичай, коли говорять про рак тіла матки, мається на увазі рак ендометрія – слизової оболонки матки, яка щомісячно відторгається під час менструації. В більшості випадків, рак ендометрія є аденокарциномою (це злоякісна пухлина, яка розвивається з залозистих клітин).
Також зустрічається саркома матки – злоякісне новоутворення в міометрії, м’язовому шарі матки, або інших тканинах. Лікування саркоми і раку ендометрія відрізняються, хоча і мають деяку подібність.
Карциносаркома вважається агресивним типом раку ендометрія, і перший етап лікування в більшості випадків такий самий. Окремо варто згадати ще один поширений вид раку жіночих статевих органів – рак шийки матки. Він має свої особливості діагностики та лікування.
В цій статті ми розглянемо рак ендометрія. Зазвичай дане захворювання зустрічається у жінок старше 50 років після менопаузи. Але 25% випадків відбувається до настання менопаузи. У більшості пацієнток на момент діагнозу рак обмежений маткою (стадія I). Вони мають хороший прогноз, і 5-річна виживаність складає 90%.
Дуже часто злоякісні новоутворення ендометрія потребують естрогенів для свого росту. Без естрогенів вони не ростуть або ростуть повільно. Тому, за деякими виключеннями, фактори, які підвищують ризик раку ендометрія, пов’язані з естрогенами.
Захворювання може бути викликано синдромом Лінча (спадковий неполіпозний колоректальний рак, СНКРР). Кожна друга жінка з цим спадковим захворюванням стикається в своєму житті з раком ендометрія. Синдром Лінча присутній в 5% всіх випадків раку ендометрія.
Ризик підвищує наявність спадкових факторів, коли рак ендометрія був діагностований у близьких родичів (матері, сестри, доньки). До захворювання більш схильні жінки, які перенесли рак молочної залози або рак яєчників.
У випадку раку молочної залози розвитку раку ендометрія додатково сприяє прийом деяких лікарських препаратів. Вони пригнічують вироблення естрогенів, що повинно було би знижувати ризик раку ендометрія. Але одночасно чинять стимулюючий ефект на ендометрій, який підтримує ріст новоутворення. Тим не менш, користь медикаментозного лікування для пацієнток з раком молочної залози переважає ризик розвитку раку ендометрія.
Рак ендометрія може бути пов'язаний з деякими гінекологічними захворюваннями. Синдром полікістозних яєчників викликає підвищення рівня естрогенів і зниження рівня прогестерону, що сприяє розвитку злоякісного новоутворення.
Гіперплазія ендометрія – це надмірне розростання і потовщення слизової оболонки матки. На цьому фоні клітинии ендометрія можуть змінювати свою структуру і ставати атипічними.
Злоякісна пухлина може виникнути під впливом естрогенів при відсутності або недостатній кількості прогестерону. У деяких жінок спостерігається природній гормональний дисбаланс. Причиною також може бути прийом зовнішніх естрогенів, особливо, гормональна терапія після настання менопаузи, яка містить тільки естрогени без прогестерону.
Зайва вага збільшує ризик раку ендометрія, оскільки він підвищує рівень естрогенів. Також підвищений ризик мають жінки, які страждають на цукровий діабет та гіпертонію.
Рак ендометрія частіше зустрічається у жінок, які ніколи не були вагітними. Навпаки, жінки, які мали 5 і більше дітей, мають знижений ризик розвитку захворювання. На рак матки чинить вплив і загальна кількість менструальних циклів. Чим їх більше – тим вище ймовірність захворювання (з гормональних причин). Прийом протизаплідних таблеток, які містять естроген і прогестерон, знижує ризик розвитку раку ендометрія.
Найбільш розповсюджена перша ознака раку ендометрія – це вагінальна кровотеча. Після настання менопаузи у жінки не повинно бути вагінальних кровотеч, жодної краплини. Якщо раптом з’явилася кров – це привід негайно звернутися до лікаря.
До настання менопаузи симптоми раку ендометрія включають вагінальну кровотечу між менструаціями і рясну кровотечу під час менструації. Панікувати не варто, зазвичай ці скарги пов’язані з іншими захворюваннями, але обов’язково потрібно обстежитися.
На відміну від раку шийки матки, для раку ендометрія не існує скринінгових методів. Діагностика починається з клінічного огляду та інтравагінального УЗД. Під час УЗД проводиться замір товщини ендометрія. Якщо показник складає більше 4-5 мм в менопаузі, необхідно проведення біопсії.
Для виключення метастазів використовуються такі методи, як рентгенографія грудної клітки, УЗД, КТ. Якщо є підозра, що рак поширився на шийку матки, призначається МРТ з контрастуванням.
Біопсія пухлини ендометрія проводиться під час гістероскопії. Отриманий зразок тканини відправляється в патогістологічну лабораторію. Друге патогістологічне дослідження проводиться пізніше, після хірургічного видалення пухлини і лімфатичних вузлів.
Результати дослідження біоптата включають декілька показників. Гістологічний тип – це тип клітин, з яких складається пухлина. Найчастіше зустрічається аденокарцинома (ендометріоїдна (80%)), серозна, змішана і муцинозна (близько 10%), серозний папілярний рак (5-10%), світлоклітинний рак (близько 1%), плоскоклітинний рак (близько 2%), недиференційований рак (близько 5%).
Ступінь диференціювання – це характеристика того, наскільки клітини пухлини відрізняються від нормальних клітин ендометрія. У випадку раку ендометрія виділяють ступені диференціювання від 1 до 3: високу, помірну та низьку. Високий ступінь (1) краще, ніж низький (3).
Пухлини високого та помірного ступеню диференціювання менш агресивні і рідше поширюються на інші тканини. Захворювання розвивається зазвичай в більш молодому віці на фоні довготривалої гіперестрогенії та гіперплазії ендометрія.
Поширення в лімфатичні судини – це наявність ракових клітин в близькорозташованих кровоносних та лімфатичних судинах, що може вказувати на розповсюдження пухлини в інші органи.
Для розробки схеми лікування і оцінки прогнозу необхідно знати стадію захворювання. Виділяють стадії від I до IV. Чим більше стадія, тим гірше прогноз. Стадію раку ендометрія визначають після операції, базуючись на картині, яку побачив хірург, і результатах гістологічного дослідження видаленої пухлини.
На I стадії рак обмежений тільки тілом матки, на II стадії – поширюється на шийку матки. III стадія означає, що рак вийшов за межі матки, але все ще обмежений малим тазом. Також на цій стадії в злоякісний процес можуть бути залучені лімфатичні вузли. На IV стадії рак уражає сечовий міхур, кишечник або віддалені органи – легені, печінку, кістки, мозок.
У більшості жінок рак ендометрія виявляють на I стадії, коли хірургічне лікування дуже ефективне. Для таких пацієнток важливо оцінити ризик рецидиву. Це дозволяє вибрати правильне лікування, яке зменшує ймовірність повернення захворювання, але при цьому зберігає якість життя (оскільки деякі види терапії мають багато побічних ефектів).
Основну роль в лікуванні раку ендометрія матки грає хірургічна операція. Радіотерапія та хіміотерапія, які проводяться після втручання, називаються ад’ювантними терапіями. Це означає, що вони використовуються тільки в доповнення до хірургічного лікування.
Задача хірурга – визначити стадію захворювання і провести видалення осередку захворювання в необхідних межах, а також при необхідності тазових та поперекових лімфатичних вузлів. Хірургічне втручання може виконуватися лапаротомним (відкритим), лапароскопічним або лапароскопічно-асистованим піхвовим доступом. В останньому випадку видалення органів проводиться через піхву під контролем камери, введеної через невеликий розріз на животі.
Під час операції хірург оцінює розмір, локалізацію пухлини, її поширення на інші органи. Проводиться змив черевної порожнини – рідина з черевної порожнини відсмоктується і відправляється в лабораторію для пошуку ракових клітин. Всі видалені тканини також підлягають патогістологічному дослідженню.
Рішення про проведення ад’ювантної терапії приймається міждисциплінарною командою медичних професіоналів. У пацієнток з раком ендометрія I стадії ад’ювантна терапія не завжди необхідна.
Для попередження рецидиву захворювання може бути призначена радіотерапія. Також вона може бути рекомендована, якщо пухлина визнана неоперебальною. При вагінальній брахітерапії джерело радіації розміщується в піхві. Також може проводитись дистанційна радіотерапія, коли зовнішнє джерело опромінює таз пацієнтки.
Хіміотерапія зазвичай призначається при стадіях III та IV. Існує декілька режимів хіміотерапії, які обов’язково містять один препарат платини. Для хіміотерапії раку ендометрія застосовуються такі лікарські засоби, як цисплатин, карбоплатин, доксорубіцин, паклітаксел та інші.
На стадіях III та IV також використовується гормональна терапія, яка підвищує рівень прогестерону або знижує рівень естрогенів в організмі.
Якщо у вас з’явились тривожні симптоми – вагінальна кровотеча під час менопаузи, кровотеча між менструаціями або рясна кровотеча під час менструації – негайно звертайтесь до лікаря! Рання діагностика раку ендометрія – запорука успішного лікування. Запишіться на прийом до лікарів-гінекологів Центра здоров’я жінки Універсальної клініки «Оберіг» за номером:
(044) 521 30 03
