В сучасному цивілізаційному світі захворювання, пов’язані з порушенням обмінних процесів організму, зростають в геометричній прогресії. До даних захворювань також відноситься одне з найбільш розповсюджених хронічних захворювань печінки – Неалкогольна жирова хвороба печінки, яка починається зі стеатозу печінки і в більшості випадків призводить до розвитку неалкогольного стеатогепатиту, цирозу печінки і гепатоцелюлярної карциноми.
Дане захворювання асоціюється з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу і метаболічним синдромом. Діагноз НАЖХП і неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) часто встановлюється вперше на основі виявлення підвищених показників аланінамінотрансферази (АЛТ) і глутаматтранспептидази (ГГТП).
За допомогою ультразвукового моніторингу можна припустити наявність жирової інфільтрації печінки](https://oberig.ua/uk/diseases/biopsiya-pecheni/), однак диференціація між НАЖХП і НАСГ потребує комплексного обстеження – [біопсії печінки або неінвазивних високочутливих і специфічних методів діагностики. Дана диференціація важлива у зв’язку з більш високим ризиком розвитку фіброзу і цирозу печінки при НАСГ, чим при НАЖХП.
В промислово розвинутих країнах розповсюдженість НАЖХП складає від 20% до 40% від загальної чисельності населення і серед захворювань печінки займає провідне місце. Причому вона більше розповсюджена у пацієнтів з супутніми ожирінням і діабетом. Приблизно у 10-20% хворих НАЖХП виявляються ознаки НАСГ.
Розповсюдженість НАСГ в західноєвропейських країнах складає 2-6%, тоді як в США – 5-6% від загальної чисельності населення. За деякими припущеннями, НАСГ є причиною 50% криптогенного цирозу печінки. НАЖХП може прогресувати до НАСГ з подальшим розвитком фіброзу, цирозу і гепатоцелюлярної карциноми.
Термін «НАСГ» був введений в 1980 році в історіях хвороб 20 пацієнтів клініки Мейо з захворюванням без назви, які мали ознаки гепатомегалії, підвищення рівня трансаміназ, гістологічно підтвердженої жирової дистрофії печінки, осередкового гепатиту, фіброзу і імітації алкогольного гепатиту при відсутності вживання алкоголю, при цьому у більшості пацієнтів було ожиріння і цукровий діабет. Діагноз НАЖХП потребує виявлення стеатозу печінки – за допомогою УЗД-картини або гістології при відсутності причин для вторинного печінкового накопичення жиру, таких як зловживання алкоголем, вживання стеатогенних ліків або спадкових захворювань. У більшості хворих НАЖХП пов’язана з метаболічними факторами ризику, такими як ожиріння, цукровий діабет і дисліпідемія.
НАЖХП гістологічно поділяється на неалкогольну жирову дистрофію печінки (стеатоз печінки) і неалкогольний стеатогепатит. Неалкогольна жирова дистрофія печінки верифікується як наявність стеатозу печінки без ознак гепатоцелюлярного пошкодження і балонної дистрофії гепатоцитів. НАСГ верифікується при наявності печіночного стеатозу і запалення з пошкодженням клітин печінки з або без наявності супутнього фіброзу печінки. Останнім часом американські автори почали виділяти окрему форму НАЖХП – асоційований цироз печінки.
На даний момент наукові центри зі всього світу намагаються знайти диво-препарат, який би зупинив прогресування Неалкогольної жирової хвороби печінки, але найбільш ефективною є модифікація способу життя з корекцією харчування, регулярною фізичною активністю і зменшенням маси тіла, завдяки яким вдається не тільки нормалізувати клінічно-лабораторні показники, але й досягти гістологічних змін стану тканини печінки.
Діагностикою і лікуванням захворювань печінки займаються висококваліфіковані спеціалісти Гастроцентру Універсальної клініки «Оберіг». Ми маємо сучасне обладнання для неінвазивної оцінки пошкодження печінки, лабораторію та патогістологічний центр, які дозволяють поставити точний діагноз і обрати оптимальну схему лікування. Телефонуйте за номером:
(044) 521 30 03