Рак яєчників – це небезпечне онкологічне захворювання. На ранніх стадіях рак яєчників перебігає безсимптомно, тому у багатьох жінок на момент діагнозу злоякісний процес поширений в організмі, і захворювання погано піддається лікуванню. Але якщо рак виявлений на початку свого розвитку, ймовірність одужання і навіть збереження репродуктивної функції – значно вище.
Існує велика кількість різних типів раку яєчника, кожний з них має свої особливості лікування. В 90% випадків зустрічається епітеліальний рак яєчника, тому в цій статті під «раком яєчників» ми будемо розуміти саме його.
Ймовірність розвитку раку яєчників підвищена в наступних випадках:
На ранніх стадіях жінку нічого не турбує. По мірі прогресування раку яєчників виникають неспецифічні симптоми, які легко спутати з іншими, не загрозливими захворюваннями (синдром подразненого кишківника, цистит і т.п.). Вони включають:
Якщо, базуючись на скаргах та гінекологічному огляді, виникла підозра про рак яєчників, лікар рекомендує додаткові обстеження – УЗД, КТ, МРТ. Радіологічні методи самі собою не дозволяють поставити остаточний діагноз. Але вони надають важливу інформацію про розташування та/або поширення ймовірної злоякісної пухлини.
Єдиний спосіб діагностувати рак – це хірургічне втручання. Під час операції лікар оглядає внутрішні органи і оцінює стадію захворювання. Видалені тканини відправляються на патогістологічне дослідження.
До операції береться аналіз крові для вимірювання онкомаркеру CA 125. Підвищений рівень CA 125 не завжди є ознакою раку яєчників. Він може бути пов'язаний з іншими захворюваннями – ендометріозом, міомою матки та ін.
В той же час у пацієнток з раком яєчників рівень CA 125 може бути нормальним. Основна мета аналізу на CA 125 – це встановити «точку відліку», яка дозволить надалі відслідковувати успішність лікування, якщо буде виявлений рак яєчників.
Онкомаркер – це показник ранньої стадії пухлини яєчника. Визначення цього маркера в комплексі з CA 125 дає більше шансів виключити псевдопозитивні результати і виявити пухлину на ранній стадії. Підвищення онкомаркера НЕ4 частіше за все свідчить про наявність злоякісної пухлини яєчника, але також може бути пов’язане з іншими захворюваннями (муковісцидоз, ендометріоз, запалення органів малого тазу, гепатит або цироз, ниркова недостатність та ін.).
Як згадувалось вище, операція має не тільки лікувальну, але і діагностичну мету. Бажано проведення відкритого хірургічного втручання – лапаротомії. Лапароскопічний метод використовується в рідких випадках, при наявності пухлини невеликого розміру, або коли пацієнтка не може перенести лапаротомію через стан здоров’я.
Під час операції хірург оглядає органи малого тазу та черевної порожнини, щоб виявити ознаки раку, і максимально видаляє всі уражені тканини. Цей етап називається хірургічним стадіюванням і є важливим кроком в лікуванні раку яєчника.
В більшості випадків видаляється матка, обидві фаллопієві труби і обидва яєчника, при необхідності – лімфатичні вузли та сальник. Кращий прогноз мають пацієнтки, у яких видалені всі видимі прояви пухлинного процесу (це називається оптимальною циторедукцією).
У молодих жінок з ранньою стадією раку, які бажають мати дітей, як виключення, можливе збереження матки та другого яєчника, якщо вони не уражені злоякісним процесом.
За результатами операції визначається стадія раку яєчників. Це необхідно для оцінки прогнозу і підбору оптимального лікування. Стадії позначаються римськими цифрами від I до IV. Вони мають підкатегорії A, B та C.
Після видалення пухлини в організмі можуть залишитися ракові клітини, які здатні викликати рецидив. Тому після операції проводиться хіміотерапія, щоб знищити ракові клітини, які збереглися. Хіміотерапія показана всім пацієнткам, крім жінок з раком яєчників стадій IA або IB, яким достатньо хірургічного лікування.
Хіміотерапія – це введення препаратів, які зупиняють або уповільнюють ріст ракових клітин. Для лікування раку яєчників зазвичай використовують таксани (паклітаксел, доцетаксел) та похідні платини (карбоплатин, цисплатин).
Деяким пацієнткам з поширеним пухлинним процесом хіміотерапія проводиться до операції, щоб зменшити об'єм злоякісних осередків для їхнього більш повного видалення.
Пам’ятайте – рання діагностика онкологічних захворювань рятує життя! Кожна жінка повинна відвідувати гінеколога з профілактичною метою не рідше 1 разу на рік. Тим більше, не можна відкладати відвідування лікаря, якщо виникли загрозливі симптоми.
Потурбуйтесь про себе, запишіться на прийом в Центр здоров’я жінки Універсальної клініки «Оберіг» за номером:
(044) 521 30 03