Osteoporosis
Діагностика остеопорозу ґрунтується на кількох методах:
: Це "золотий стандарт" для діагностики остеопорозу. Метод дозволяє виміряти мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у різних ділянках скелета (найчастіше в стегновій кістці та поперековому відділі хребта) та оцінити ризик переломів. Результати порівнюються з нормативними показниками для молодих дорослих (Т-критерій) і для людей того ж віку (Z-критерій).
: Дозволяє виявити переломи, але для діагностики остеопорозу як такого менш ефективна, оскільки значні зміни кісткової щільності стають помітними лише тоді, коли втрачено понад 30% кісткової маси.
: Допомагають виявити вторинні причини остеопорозу та оцінити кістковий метаболізм. До них належать:
Рівень кальцію та фосфору в крові та сечі
Рівень вітаміну D
Рівень паратиреоїдного гормону (ПТГ)
Маркери кісткового ремоделювання (наприклад, лужна фосфатаза, остеокальцин, P1NP, CTx).
: Це інструмент, розроблений ВООЗ, який дозволяє оцінити 10-річний ризик великих остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки з урахуванням клінічних факторів ризику та МЩКТ.
Фактори ризику поділяються на немодифіковані (на які не можна вплинути) та модифіковані (на які можна вплинути).
: Ризик зростає з віком, особливо після 50 років.
: Жінки частіше страждають на остеопороз, особливо після менопаузи через зниження рівня естрогенів.
: Наявність остеопорозу або переломів у батьків підвищує ризик.
: Більш високий ризик у представників європеоїдної та азіатської рас.
: ІМТ менше 18,5 кг/м².
або хірургічне видалення яєчників.
: Важливі для формування та підтримки кісткової тканини.
: Фізична активність стимулює кісткоутворення.
: Негативно впливає на кісткову тканину та зменшує кровопостачання.
: Може призводити до порушення засвоєння кальцію та вітаміну D.
:
Ендокринні: гіпертиреоз, гіперпаратиреоз, цукровий діабет, хвороба Кушинга.
Шлунково-кишкові: целіакія, хвороба Крона, виразковий коліт (порушення всмоктування).
Ревматичні: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак.
Захворювання нирок та печінки.
:
Глюкокортикоїди (тривале застосування).
Деякі протисудомні препарати.
Гепарин.
Деякі препарати для лікування раку (наприклад, інгібітори ароматази).
Профілактика остеопорозу починається з дитинства і триває протягом усього життя:
: Рекомендована добова норма становить 1000-1200 мг для дорослих, для людей похилого віку та жінок у постменопаузі – до 1500 мг. Джерела кальцію: молочні продукти, темно-зелені листові овочі, броколі, тофу, риба з кістками (сардини, лосось).
: Вітамін D необхідний для засвоєння кальцію. Основним джерелом є сонячне світло. Також можна отримувати з їжею (жирна риба, збагачені продукти) або у вигляді добавок. Рекомендована добова доза – 800-2000 МО, залежно від індивідуальних потреб.
: Вправи з навантаженням на кістки (ходьба, біг, танці, стрибки, силові тренування) сприяють зміцненню кісткової тканини. Рекомендовано не менше 30 хвилин помірної інтенсивності більшість днів тижня.
: Куріння та надмірне вживання алкоголю.
: Уникнення надмірної худорлявості.
: Особливо для людей похилого віку. Включає усунення перешкод у будинку, використання опор, контроль зору.
: Особливо для людей з факторами ризику.
Лікування остеопорозу комплексне і спрямоване на:
.
.
.
.
:
: Збалансоване харчування з достатнім вмістом кальцію та вітаміну D.
: Адаптовані до стану пацієнта, спрямовані на зміцнення м'язів та покращення координації.
.
.
: Призначається лікарем на основі результатів денситометрії, оцінки ризику переломів та загального стану пацієнта.
:
: Найбільш поширені препарати для лікування остеопорозу (алендронат, ризедронат, ібандронат, золедронова кислота). Зменшують руйнування кісткової тканини, уповільнюючи активність остеокластів. Можуть прийматися щоденно, щотижня, щомісяця або внутрішньовенно раз на рік.
: Моноклональне антитіло, яке блокує RANKL, перешкоджаючи утворенню та активації остеокластів. Вводиться підшкірно раз на 6 місяців.
: Наприклад, ралоксифен. Мають естрогеноподібний ефект на кістки, але не впливають на молочні залози та матку.
: Може застосовуватися для жінок у постменопаузі, але має обмеження та ризики.
:
: Рекомбінантний паратиреоїдний гормон. Стимулює утворення нової кісткової тканини. Вводиться щоденно підшкірно протягом обмеженого періоду (зазвичай до 2 років).
: Новий препарат, який одночасно стимулює кісткоутворення та зменшує резорбцію. Вводиться підшкірно раз на місяць.
:
: Має подвійний механізм дії, що одночасно стимулює кісткоутворення та знижує резорбцію кістки.
Вибір препарату та тривалість лікування залежать від індивідуальних особливостей пацієнта, тяжкості остеопорозу, наявності супутніх захворювань та ризику переломів. Лікування остеопорозу, як правило, тривале і вимагає регулярного спостереження лікаря.
Lishchuk Volodymyr
- Gynecologist
- Head of the Women's Health Center
- 40 years of medical experience
- PhD in Medical Sciences
- Honored Doctor of Ukraine
Діагностика остеопорозу ґрунтується на кількох методах:
: Це "золотий стандарт" для діагностики остеопорозу. Метод дозволяє виміряти мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у різних ділянках скелета (найчастіше в стегновій кістці та поперековому відділі хребта) та оцінити ризик переломів. Результати порівнюються з нормативними показниками для молодих дорослих (Т-критерій) і для людей того ж віку (Z-критерій).
: Дозволяє виявити переломи, але для діагностики остеопорозу як такого менш ефективна, оскільки значні зміни кісткової щільності стають помітними лише тоді, коли втрачено понад 30% кісткової маси.
: Допомагають виявити вторинні причини остеопорозу та оцінити кістковий метаболізм. До них належать:
Рівень кальцію та фосфору в крові та сечі
Рівень вітаміну D
Рівень паратиреоїдного гормону (ПТГ)
Маркери кісткового ремоделювання (наприклад, лужна фосфатаза, остеокальцин, P1NP, CTx).
: Це інструмент, розроблений ВООЗ, який дозволяє оцінити 10-річний ризик великих остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки з урахуванням клінічних факторів ризику та МЩКТ.
Фактори ризику поділяються на немодифіковані (на які не можна вплинути) та модифіковані (на які можна вплинути).
: Ризик зростає з віком, особливо після 50 років.
: Жінки частіше страждають на остеопороз, особливо після менопаузи через зниження рівня естрогенів.
: Наявність остеопорозу або переломів у батьків підвищує ризик.
: Більш високий ризик у представників європеоїдної та азіатської рас.
: ІМТ менше 18,5 кг/м².
або хірургічне видалення яєчників.
: Важливі для формування та підтримки кісткової тканини.
: Фізична активність стимулює кісткоутворення.
: Негативно впливає на кісткову тканину та зменшує кровопостачання.
: Може призводити до порушення засвоєння кальцію та вітаміну D.
:
Ендокринні: гіпертиреоз, гіперпаратиреоз, цукровий діабет, хвороба Кушинга.
Шлунково-кишкові: целіакія, хвороба Крона, виразковий коліт (порушення всмоктування).
Ревматичні: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак.
Захворювання нирок та печінки.
:
Глюкокортикоїди (тривале застосування).
Деякі протисудомні препарати.
Гепарин.
Деякі препарати для лікування раку (наприклад, інгібітори ароматази).
Профілактика остеопорозу починається з дитинства і триває протягом усього життя:
: Рекомендована добова норма становить 1000-1200 мг для дорослих, для людей похилого віку та жінок у постменопаузі – до 1500 мг. Джерела кальцію: молочні продукти, темно-зелені листові овочі, броколі, тофу, риба з кістками (сардини, лосось).
: Вітамін D необхідний для засвоєння кальцію. Основним джерелом є сонячне світло. Також можна отримувати з їжею (жирна риба, збагачені продукти) або у вигляді добавок. Рекомендована добова доза – 800-2000 МО, залежно від індивідуальних потреб.
: Вправи з навантаженням на кістки (ходьба, біг, танці, стрибки, силові тренування) сприяють зміцненню кісткової тканини. Рекомендовано не менше 30 хвилин помірної інтенсивності більшість днів тижня.
: Куріння та надмірне вживання алкоголю.
: Уникнення надмірної худорлявості.
: Особливо для людей похилого віку. Включає усунення перешкод у будинку, використання опор, контроль зору.
: Особливо для людей з факторами ризику.
Лікування остеопорозу комплексне і спрямоване на:
.
.
.
.
:
: Збалансоване харчування з достатнім вмістом кальцію та вітаміну D.
: Адаптовані до стану пацієнта, спрямовані на зміцнення м'язів та покращення координації.
.
.
: Призначається лікарем на основі результатів денситометрії, оцінки ризику переломів та загального стану пацієнта.
:
: Найбільш поширені препарати для лікування остеопорозу (алендронат, ризедронат, ібандронат, золедронова кислота). Зменшують руйнування кісткової тканини, уповільнюючи активність остеокластів. Можуть прийматися щоденно, щотижня, щомісяця або внутрішньовенно раз на рік.
: Моноклональне антитіло, яке блокує RANKL, перешкоджаючи утворенню та активації остеокластів. Вводиться підшкірно раз на 6 місяців.
: Наприклад, ралоксифен. Мають естрогеноподібний ефект на кістки, але не впливають на молочні залози та матку.
: Може застосовуватися для жінок у постменопаузі, але має обмеження та ризики.
:
: Рекомбінантний паратиреоїдний гормон. Стимулює утворення нової кісткової тканини. Вводиться щоденно підшкірно протягом обмеженого періоду (зазвичай до 2 років).
: Новий препарат, який одночасно стимулює кісткоутворення та зменшує резорбцію. Вводиться підшкірно раз на місяць.
:
: Має подвійний механізм дії, що одночасно стимулює кісткоутворення та знижує резорбцію кістки.
Вибір препарату та тривалість лікування залежать від індивідуальних особливостей пацієнта, тяжкості остеопорозу, наявності супутніх захворювань та ризику переломів. Лікування остеопорозу, як правило, тривале і вимагає регулярного спостереження лікаря.
Osteoporosis?
? It is often called a "quiet murderer" as it can develop asymptomatically for many years until the first fracture.
07.02.2025
Дякую, за фахове високофахове обстеження та приємне спілкування.