Остеопороз

Остеопороз
Врачи
Діагностика остеопорозу

Діагностика остеопорозу ґрунтується на кількох методах:

  • Денситометрія (Двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія - DXA/ДРА): Це "золотий стандарт" для діагностики остеопорозу. Метод дозволяє виміряти мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у різних ділянках скелета (найчастіше в стегновій кістці та поперековому відділі хребта) та оцінити ризик переломів. Результати порівнюються з нормативними показниками для молодих дорослих (Т-критерій) і для людей того ж віку (Z-критерій).

  • Рентгенографія: Дозволяє виявити переломи, але для діагностики остеопорозу як такого менш ефективна, оскільки значні зміни кісткової щільності стають помітними лише тоді, коли втрачено понад 30% кісткової маси.

  • Лабораторні дослідження: Допомагають виявити вторинні причини остеопорозу та оцінити кістковий метаболізм. До них належать:

    • Рівень кальцію та фосфору в крові та сечі

    • Рівень вітаміну D

    • Рівень паратиреоїдного гормону (ПТГ)

    • Маркери кісткового ремоделювання (наприклад, лужна фосфатаза, остеокальцин, P1NP, CTx).

  • Оцінка ризику переломів (FRAX): Це інструмент, розроблений ВООЗ, який дозволяє оцінити 10-річний ризик великих остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки з урахуванням клінічних факторів ризику та МЩКТ.

Фактори ризику розвитку остеопорозу

Фактори ризику поділяються на немодифіковані (на які не можна вплинути) та модифіковані (на які можна вплинути).

Немодифіковані фактори ризику:

  • Вік: Ризик зростає з віком, особливо після 50 років.

  • Стать: Жінки частіше страждають на остеопороз, особливо після менопаузи через зниження рівня естрогенів.

  • Сімейний анамнез: Наявність остеопорозу або переломів у батьків підвищує ризик.

  • Етнічна приналежність: Більш високий ризик у представників європеоїдної та азіатської рас.

  • Тонка статура/низька маса тіла: ІМТ менше 18,5 кг/м².

  • Рання менопауза (до 45 років) або хірургічне видалення яєчників.

Модифіковані фактори ризику:

  • Недостатнє споживання кальцію та/або вітаміну D: Важливі для формування та підтримки кісткової тканини.

  • Малорухливий спосіб життя: Фізична активність стимулює кісткоутворення.

  • Куріння: Негативно впливає на кісткову тканину та зменшує кровопостачання.

  • Зловживання алкоголем: Може призводити до порушення засвоєння кальцію та вітаміну D.

  • Деякі захворювання:

    • Ендокринні: гіпертиреоз, гіперпаратиреоз, цукровий діабет, хвороба Кушинга.

    • Шлунково-кишкові: целіакія, хвороба Крона, виразковий коліт (порушення всмоктування).

    • Ревматичні: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак.

    • Захворювання нирок та печінки.

  • Прийом деяких лікарських препаратів:

    • Глюкокортикоїди (тривале застосування).

    • Деякі протисудомні препарати.

    • Гепарин.

    • Деякі препарати для лікування раку (наприклад, інгібітори ароматази).

Профілактика остеопорозу

Профілактика остеопорозу починається з дитинства і триває протягом усього життя:

  • Достатнє споживання кальцію: Рекомендована добова норма становить 1000-1200 мг для дорослих, для людей похилого віку та жінок у постменопаузі – до 1500 мг. Джерела кальцію: молочні продукти, темно-зелені листові овочі, броколі, тофу, риба з кістками (сардини, лосось).

  • Достатній рівень вітаміну D: Вітамін D необхідний для засвоєння кальцію. Основним джерелом є сонячне світло. Також можна отримувати з їжею (жирна риба, збагачені продукти) або у вигляді добавок. Рекомендована добова доза – 800-2000 МО, залежно від індивідуальних потреб.

  • Регулярна фізична активність: Вправи з навантаженням на кістки (ходьба, біг, танці, стрибки, силові тренування) сприяють зміцненню кісткової тканини. Рекомендовано не менше 30 хвилин помірної інтенсивності більшість днів тижня.

  • Відмова від шкідливих звичок: Куріння та надмірне вживання алкоголю.

  • Підтримання здорової маси тіла: Уникнення надмірної худорлявості.

  • Профілактика падінь: Особливо для людей похилого віку. Включає усунення перешкод у будинку, використання опор, контроль зору.

  • Регулярні медичні огляди: Особливо для людей з факторами ризику.

Лікування остеопорозу

Лікування остеопорозу комплексне і спрямоване на:

  • Зменшення ризику переломів.

  • Збільшення кісткової маси.

  • Зняття болю (якщо є переломи).

  • Поліпшення якості життя.

Основні напрямки лікування:

  1. Немедикаментозне лікування:

    • Дієта: Збалансоване харчування з достатнім вмістом кальцію та вітаміну D.

    • Фізичні вправи: Адаптовані до стану пацієнта, спрямовані на зміцнення м'язів та покращення координації.

    • Профілактика падінь.

    • Відмова від шкідливих звичок.

  2. Медикаментозне лікування: Призначається лікарем на основі результатів денситометрії, оцінки ризику переломів та загального стану пацієнта.

    • Препарати, що знижують резорбцію кісткової тканини (антирезорбенти):

      • Бісфосфонати: Найбільш поширені препарати для лікування остеопорозу (алендронат, ризедронат, ібандронат, золедронова кислота). Зменшують руйнування кісткової тканини, уповільнюючи активність остеокластів. Можуть прийматися щоденно, щотижня, щомісяця або внутрішньовенно раз на рік.

      • Деносумаб: Моноклональне антитіло, яке блокує RANKL, перешкоджаючи утворенню та активації остеокластів. Вводиться підшкірно раз на 6 місяців.

      • Селективні модулятори естрогенових рецепторів (СМЕР): Наприклад, ралоксифен. Мають естрогеноподібний ефект на кістки, але не впливають на молочні залози та матку.

      • Замісна гормональна терапія (ЗГТ): Може застосовуватися для жінок у постменопаузі, але має обмеження та ризики.

    • Препарати, що стимулюють кісткоутворення (анаболічні препарати):

      • Терипаратид: Рекомбінантний паратиреоїдний гормон. Стимулює утворення нової кісткової тканини. Вводиться щоденно підшкірно протягом обмеженого періоду (зазвичай до 2 років).

      • Ромосозумаб: Новий препарат, який одночасно стимулює кісткоутворення та зменшує резорбцію. Вводиться підшкірно раз на місяць.

    • Препарати комбінованої дії:

      • Стронцію ранелат: Має подвійний механізм дії, що одночасно стимулює кісткоутворення та знижує резорбцію кістки.

Вибір препарату та тривалість лікування залежать від індивідуальних особливостей пацієнта, тяжкості остеопорозу, наявності супутніх захворювань та ризику переломів. Лікування остеопорозу, як правило, тривале і вимагає регулярного спостереження лікаря.

Врачи
Лищук Владимир Данилович Лищук Владимир Данилович
  • Врач-гинеколог
  • Руководитель Центра здоровья женщины
  • Кандидат медицинских наук
  • Заслуженный врач Украины
  • Категория высшая
  • 40 лет медицинского стажа
Ященко Людмила Борисовна Ященко Людмила Борисовна
  • Врач-гинеколог
  • Кандидат медицинских наук
  • 19 лет медицинского стажа
Новосад Анна Викторовна Новосад Анна Викторовна
  • Врач-гинеколог
  • Кандидат медицинских наук
  • 18 лет медицинского стажа
Ковальчук Людмила Александровна Ковальчук Людмила Александровна
  • Врач-гинеколог
  • 12 лет медицинского стажа
Вошкулат Яна Вячеславовна Вошкулат Яна Вячеславовна
  • Врач-гинеколог

 5 лет медицинского стажа

Діагностика остеопорозу

Діагностика остеопорозу ґрунтується на кількох методах:

  • Денситометрія (Двохенергетична рентгенівська абсорбціометрія - DXA/ДРА): Це "золотий стандарт" для діагностики остеопорозу. Метод дозволяє виміряти мінеральну щільність кісткової тканини (МЩКТ) у різних ділянках скелета (найчастіше в стегновій кістці та поперековому відділі хребта) та оцінити ризик переломів. Результати порівнюються з нормативними показниками для молодих дорослих (Т-критерій) і для людей того ж віку (Z-критерій).

  • Рентгенографія: Дозволяє виявити переломи, але для діагностики остеопорозу як такого менш ефективна, оскільки значні зміни кісткової щільності стають помітними лише тоді, коли втрачено понад 30% кісткової маси.

  • Лабораторні дослідження: Допомагають виявити вторинні причини остеопорозу та оцінити кістковий метаболізм. До них належать:

    • Рівень кальцію та фосфору в крові та сечі

    • Рівень вітаміну D

    • Рівень паратиреоїдного гормону (ПТГ)

    • Маркери кісткового ремоделювання (наприклад, лужна фосфатаза, остеокальцин, P1NP, CTx).

  • Оцінка ризику переломів (FRAX): Це інструмент, розроблений ВООЗ, який дозволяє оцінити 10-річний ризик великих остеопоротичних переломів та переломів стегнової кістки з урахуванням клінічних факторів ризику та МЩКТ.

Фактори ризику розвитку остеопорозу

Фактори ризику поділяються на немодифіковані (на які не можна вплинути) та модифіковані (на які можна вплинути).

Немодифіковані фактори ризику:

  • Вік: Ризик зростає з віком, особливо після 50 років.

  • Стать: Жінки частіше страждають на остеопороз, особливо після менопаузи через зниження рівня естрогенів.

  • Сімейний анамнез: Наявність остеопорозу або переломів у батьків підвищує ризик.

  • Етнічна приналежність: Більш високий ризик у представників європеоїдної та азіатської рас.

  • Тонка статура/низька маса тіла: ІМТ менше 18,5 кг/м².

  • Рання менопауза (до 45 років) або хірургічне видалення яєчників.

Модифіковані фактори ризику:

  • Недостатнє споживання кальцію та/або вітаміну D: Важливі для формування та підтримки кісткової тканини.

  • Малорухливий спосіб життя: Фізична активність стимулює кісткоутворення.

  • Куріння: Негативно впливає на кісткову тканину та зменшує кровопостачання.

  • Зловживання алкоголем: Може призводити до порушення засвоєння кальцію та вітаміну D.

  • Деякі захворювання:

    • Ендокринні: гіпертиреоз, гіперпаратиреоз, цукровий діабет, хвороба Кушинга.

    • Шлунково-кишкові: целіакія, хвороба Крона, виразковий коліт (порушення всмоктування).

    • Ревматичні: ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак.

    • Захворювання нирок та печінки.

  • Прийом деяких лікарських препаратів:

    • Глюкокортикоїди (тривале застосування).

    • Деякі протисудомні препарати.

    • Гепарин.

    • Деякі препарати для лікування раку (наприклад, інгібітори ароматази).

Профілактика остеопорозу

Профілактика остеопорозу починається з дитинства і триває протягом усього життя:

  • Достатнє споживання кальцію: Рекомендована добова норма становить 1000-1200 мг для дорослих, для людей похилого віку та жінок у постменопаузі – до 1500 мг. Джерела кальцію: молочні продукти, темно-зелені листові овочі, броколі, тофу, риба з кістками (сардини, лосось).

  • Достатній рівень вітаміну D: Вітамін D необхідний для засвоєння кальцію. Основним джерелом є сонячне світло. Також можна отримувати з їжею (жирна риба, збагачені продукти) або у вигляді добавок. Рекомендована добова доза – 800-2000 МО, залежно від індивідуальних потреб.

  • Регулярна фізична активність: Вправи з навантаженням на кістки (ходьба, біг, танці, стрибки, силові тренування) сприяють зміцненню кісткової тканини. Рекомендовано не менше 30 хвилин помірної інтенсивності більшість днів тижня.

  • Відмова від шкідливих звичок: Куріння та надмірне вживання алкоголю.

  • Підтримання здорової маси тіла: Уникнення надмірної худорлявості.

  • Профілактика падінь: Особливо для людей похилого віку. Включає усунення перешкод у будинку, використання опор, контроль зору.

  • Регулярні медичні огляди: Особливо для людей з факторами ризику.

Лікування остеопорозу

Лікування остеопорозу комплексне і спрямоване на:

  • Зменшення ризику переломів.

  • Збільшення кісткової маси.

  • Зняття болю (якщо є переломи).

  • Поліпшення якості життя.

Основні напрямки лікування:

  1. Немедикаментозне лікування:

    • Дієта: Збалансоване харчування з достатнім вмістом кальцію та вітаміну D.

    • Фізичні вправи: Адаптовані до стану пацієнта, спрямовані на зміцнення м'язів та покращення координації.

    • Профілактика падінь.

    • Відмова від шкідливих звичок.

  2. Медикаментозне лікування: Призначається лікарем на основі результатів денситометрії, оцінки ризику переломів та загального стану пацієнта.

    • Препарати, що знижують резорбцію кісткової тканини (антирезорбенти):

      • Бісфосфонати: Найбільш поширені препарати для лікування остеопорозу (алендронат, ризедронат, ібандронат, золедронова кислота). Зменшують руйнування кісткової тканини, уповільнюючи активність остеокластів. Можуть прийматися щоденно, щотижня, щомісяця або внутрішньовенно раз на рік.

      • Деносумаб: Моноклональне антитіло, яке блокує RANKL, перешкоджаючи утворенню та активації остеокластів. Вводиться підшкірно раз на 6 місяців.

      • Селективні модулятори естрогенових рецепторів (СМЕР): Наприклад, ралоксифен. Мають естрогеноподібний ефект на кістки, але не впливають на молочні залози та матку.

      • Замісна гормональна терапія (ЗГТ): Може застосовуватися для жінок у постменопаузі, але має обмеження та ризики.

    • Препарати, що стимулюють кісткоутворення (анаболічні препарати):

      • Терипаратид: Рекомбінантний паратиреоїдний гормон. Стимулює утворення нової кісткової тканини. Вводиться щоденно підшкірно протягом обмеженого періоду (зазвичай до 2 років).

      • Ромосозумаб: Новий препарат, який одночасно стимулює кісткоутворення та зменшує резорбцію. Вводиться підшкірно раз на місяць.

    • Препарати комбінованої дії:

      • Стронцію ранелат: Має подвійний механізм дії, що одночасно стимулює кісткоутворення та знижує резорбцію кістки.

Вибір препарату та тривалість лікування залежать від індивідуальних особливостей пацієнта, тяжкості остеопорозу, наявності супутніх захворювань та ризику переломів. Лікування остеопорозу, як правило, тривале і вимагає регулярного спостереження лікаря.

Остеопороз Остеопороз?

? Его часто называют «тихой убийцей», так как он может развиваться асимптоматически в течение многих лет до первого перелома.


Отзывы наших пациентов

Остеопороз: болезнь хрупких костей, которую нельзя игнорировать

Остеопороз — системное заболевание скелета, при котором снижается плотность костной ткани, нарушается ее структура, возрастает ломкость костей. Это приводит к частым переломам даже при незначительной нагрузке. В народе заболевание нередко называют “болезнью хрупких костей”, и это довольно точная характеристика: костная масса становится пористой, как губка, утрачивая прочность.

Наиболее подвержены заболеванию женщины после менопаузы и пожилые люди обоих полов. Однако на практике болезнь может развиться и у более молодых пациентов, особенно при наличии гормональных сбоев, нарушений обмена веществ, заболеваний ЖКТ, недостатка витамина D и кальция, а также при длительном приеме кортикостероидов.

Остеопорозом страдают миллионы людей по всему миру, но лишь немногие знают о наличии проблемы до первого перелома. Именно поэтому крайне важна своевременная диагностика, особенно если в семье уже были случаи этого заболевания.

Причины и признаки остеопороза: как не пропустить начало болезни?

На ранних стадиях остеопороз может протекать бессимптомно. Первые тревожные сигналы чаще всего появляются тогда, когда заболевание уже прогрессирует. Кости становятся хрупкими, возникают переломы, особенно позвоночника, шейки бедра, лучевой кости. Даже при незначительном падении или наклоне может возникнуть травма. Основные симптомы и проявления остеопороза:

  • боль в спине, особенно в области поясницы или между лопатками;
  • снижение роста (на 2-4 см и более);
  • сутулость, формирование “горба”;
  • частые переломы;
  • ломкость ногтей, выпадение волос;
  • судороги в ногах, особенно ночью;
  • общая слабость, быстрая утомляемость;
  • боли в костях при перемене погоды.

К основным причинам, провоцирующим развитие заболевание костей остеопороз, относятся:

  • возрастные изменения (особенно после 50 лет);
  • дефицит кальция и витамина D;
  • низкая масса тела, истощение;
  • гормональные нарушения (в том числе при климаксе);
  • наследственность;
  • малоподвижный образ жизни;
  • хронические заболевания ЖКТ;
  • длительный прием гормональных препаратов;
  • курение, злоупотребление алкоголем;
  • диабет и болезни щитовидной железы.

Если вы заметили у себя или своих близких хотя бы несколько признаков, важно как можно скорее пройти обследование на остеопороз. В универсальной клинике ОБЕРИГ в Киеве выполняется диагностика костной ткани с применением современных методик: денситометрии, лабораторных тестов, анализов на уровень кальция, фосфора, гормонов.

Диагностика и лечение остеопороза: подходы, методы, профилактика

В универсальной клинике ОБЕРИГ проводится комплексная диагностика и лечение остеопороза с учетом возраста, пола, анамнеза и состояния пациента. Основным методом выявления болезни является денситометрия — безболезненное исследование, позволяющее измерить плотность костной ткани и определить степень ее потери. Методы лечения остеопороза:

  • Медикаментозное лечение. Используются препараты, замедляющие разрушение костей (бисфосфонаты), а также стимулирующие их рост (паратиреоидные гормоны). Дополнительно назначаются витамин D, кальций, магний, остеотропные комплексы.
  • Гормональная терапия. Применяется у женщин в менопаузе для стабилизации гормонального фона, нормализации кальциевого обмена.
  • Лечебная физкультура и физиотерапия. Укрепление мышечного корсета снижает риск падений, улучшает кровообращение в костях, способствует их восстановлению.
  • Диетотерапия. Рацион обогащается продуктами, богатыми кальцием, фосфором, белком и витаминами группы D и K.
  • Профилактика падений. Особенно важна для пожилых людей — включает в себя реорганизацию пространства в доме, использование тростей, обуви с нескользящей подошвой.

Преимущества лечения в клинике ОБЕРИГ:

  • индивидуальный подход к каждому пациенту;
  • консультации смежных специалистов (эндокринологов, ревматологов, ортопедов);
  • контроль эффективности терапии;
  • доступность процедур и понятная цена.

Профилактика остеопороза — ключ к здоровью в зрелом возрасте:

  • регулярная физическая активность;
  • достаточное потребление кальция (молочные продукты, зелень, рыба);
  • контроль массы тела;
  • отказ от курения и алкоголя;
  • солнечные ванны или прием витамина D;
  • ежегодное обследование после 50 лет.

Остеопороз — это не приговор, а состояние, с которым можно и нужно бороться. Своевременная диагностика и грамотная терапия позволяют замедлить разрушение костной ткани, избежать переломов и сохранить активность на долгие годы. В универсальной клинике ОБЕРИГ в Киеве вам помогут пройти обследование, получить индивидуальный план лечения и улучшить качество жизни. Не ждите перелома — действуйте уже сегодня.