Упс!
Сторінка не підтримує цей браузер. Відкрийте її в сучасному браузері, наприклад , чи .
Яким може бути кінчик носа? Сьогодні лікарі виділяють декілька видів кінчиків носа, які зустрічаються найчастіше: тонкий або звужений, широкий або м'ясистий. Ніс може бути кирпатим або опущеним.
Одним ця форма подобається, хочуть зберегти свій унікальний зовнішній вигляд, інші, навпаки, поспішають позбутися її. Природно, виникає питання, як можна виправити настільки істотний для деяких недолік? В такому випадку можна звернутися до фахівців і зробити ринопластику кінчика носа.
Цей вид пластичної операції представляє собою дуже тонкий процес в хірургії носа. Перш за все він має мало відмінностей від пластичної операції, хіба що до неї допускаються хірурги, які мають великий практичний досвід. Адже робота має бути з носовими тканинами, помилка в даному випадку недопустима.
Крім того, суть операції полягає у виправленні напрямку форми носа, зокрема, його кінчика. Найчастіше таке відбувається при травмах. Крім травм, дане викривлення є анатомічною особливістю, причому своєрідної деформації піддається не тільки кінчик, а й весь ніс по осі. Для того щоб виправити даний дефект, буде необхідна корекція за допомогою спеціальної операції.
Лікарями виділяється два способи ринопластики кінчика носа. Це будуть закритий і відкритий спосіб. Який з них обрати, вирішує лікар під час консультації з пацієнтом.
Якщо обраний закритий метод, пацієнту в слизовій носа проводиться акуратний розріз. При цьому, використовуючи спеціальні інструменти, лікар виконує маніпуляції. В результаті відбувається накладання швів, за допомогою яких буде формуватися необхідний вид кінчика носа.
Головним мінусом такого способу є те, що під час проведення операції лікар не може використовувати всі техніки, завдяки яким може бути гарантований необхідний ефект.
Під час закритого способу проведення операції є велика ймовірність пошкодження судин, так як процедуру дуже складно контролювати. А це призводить до розвитку гематом і інших ускладнень. В результаті зростає і час, необхідний на відновлення.
При відкритому способі пластична операція включає:
• Розріз перемички носа.
• Відкриваються крилоподібні хрящі.
• Видаляють всі виявлені надлишки.
Обидва способи супроводжуються накладанням швів. З їх допомогою буде створюватися потрібна форма кінчика носа. Якщо необхідно виконати зміцнення кінчика, злегка піднімаючи його, використовується спеціальний підпірковий хрящ.
В якості основних переваг відкритого способу виконання ринопластики слід назвати можливість хірургу повністю контролювати весь процес, що виключає вчинення помилок, а значить, передбачається менше ускладнень.
Як і під час всіх операцій, пов’язаних з носом, пацієнту застосовують наркоз. З огляду на ступінь складності, використовується місцевий або загальний наркоз. Сама процедура виконується за 2-3 години.
При цьому лікарем будуть враховуватися як індивідуальні особливості, так і анатомія носа. В кожному окремому випадку може знадобитися використання різних технічних засобів.
В результаті пластичної операції будуть порушені наступні тканини: колумелла, хрящі і м'які тканини. Це дозволяє говорити, що ринопластика, яка проводиться для кінчика носа, практично не відрізняється від операції для всього носа.
Спочатку лікарем відділяється шкіра і м'які тканини від порожнини носа, оголюючи кісткові структури. Тільки після цього будуть проводитися всі необхідні маніпуляції, що дозволяють здійснювати зміну форми носа.
Самі розрізи будуть різними. Практикуються поздовжні розрізи, овальні, під певним кутом і вертикальні. При цьому хірург повинен мати високий рівень кваліфікації і великий досвід. Завдяки цьому вдається виправити не тільки придбані дефекти, але і вроджені.
Таке питання хвилює багатьох пацієнтів. Звичайно, перш ніж приступити до безпосередньої ринопластики кінчика носа, хірург проведе кілька консультацій, на яких будуть вивчатися анатомічні особливості будови носа. Вони будуть враховуватися в індивідуальному порядку, так як кожен ніс може мати свої характеристики і специфіку дефекту. Саме з цієї причини в першу чергу розробляється індивідуальний план, за допомогою якого слід враховувати цілий ряд факторів:
• Яка буде товщина шкіри на носі?
• Яка міцність у хрящів?
• Розрахунок довжини і ширина носа.
• Яким буде носогубний кут?
• Особливості контуру спинки.
Під час консультацій створюється макет, за допомогою якого лікар разом з пацієнтом вибирають, яким буде новий кінчик носа. Причому відразу попереджають, у разі, коли проводиться операція зі зміни форми, одним з негативних чинників може стати пошкодження хрящових структур. А це відразу призведе до втрати естетичного вигляду носа.
При виявленому природженому дефекті у вигляді роздвоєння кінчика носа в обов'язковому порядку потрібне проведення ринопластики. Особливість такого дефекту полягає в тому, що кінчик носа має широку форму, при цьому посередині у нього знаходиться не виступ, а поглиблення. При правильній ринопластиці пацієнт позбавляється від цього недоліку.
В процесі проведення пластичної операції розрізається і відшаровується шкіра на самому кінчику носа, оголюється хрящової скелет. Після цього маніпуляції будуть проводитися в районі розміщення крилоподібного хряща. Дуже часто їх доводиться сікти, що призводить до звуження кінцевої частини. Завершується процедура зшиванням кінчиків і накладкою швів.
Згідно статистики, досить багато випадків звернення до пластичних хірургів саме для відновлення носа після отримання травми. Причому не важливо, буде це спортсмен або звичайнісінька людина, при травмах, ніс страждає найчастіше.
Причиною можуть стати патологічні зміни носа в результаті різних захворювань. Наприклад, необережні дії пацієнта, різні види інфекційних захворювань, таких як сифіліс і вовчак. Причиною розвитку дефектів може стати поява новоутворень і т.п. Варто врахувати, що різні види ушкоджень, а також деформація носа бувають різними за тяжкістю і за своєю формою, що теж буде враховуватися при плануванні пластичної операції.
Саме в таких випадках ринопластика кінчика носа буде виконуватися як спосіб відновлення. В цьому випадку хірург буде виконувати наступні дії:
• Невеликий шматочок хряща можна взяти з вушної раковини.
• Цей імплантат лікар пересаджує на заздалегідь підготовлену поверхню кінчика носа.
• Відбувається підшивання імплантату до хрящового каркасу.
В результаті зшивання проводиться за допомогою кінського волоса, після чого протягом декількох днів місце операції змазують вазеліном і прогрівають під синьою лампою. Якщо все пройшло нормально і відторгнення не відбулося, в результаті відновлення вдасться не тільки отримати ідеальну форму носа, а й уникнути серйозних ускладнень, зменшити час на відновлення.
Сама процедура підготовки до пластичної операції полягає в здачі певних аналізів. З їх допомогою не тільки вдається захистити пацієнта, але і попередити розвиток важких наслідків.
Пацієнту слід мати на руках такі результати аналізів:
• Загальний аналіз крові.
• Аналіз крові на протромбін.
• В обов'язковому порядку перевіряється кров на ВІЛ і різні види гепатиту.
• Проводиться біохімічний аналіз крові.
• Аналіз сечі.
• Робиться ЕКГ.
• Потрібно зробити флюорографію.
• Перевіряється кількість антиген.
• Рентген носа.
• Комп'ютерна томографія, що проводиться для навколо носових пазух.
При цьому пацієнт отримує інструкцію, що він повинен робити під час підготовки до операції. А саме:
• Рекомендується за тиждень відмовитися від спиртних напоїв і куріння.
• Якщо вживалися препарати-антикоагулянти для розрідження крові, від них доведеться відмовитися на деякий час.
• Приблизно за кілька годин перед операцією слід відмовитися від їжі і пиття, в тому числі і води.
• Варто відмовитися від засмаги і роботи на сонці протягом декількох днів до операції.
Показаннями для проведення ринопластики кінчика носа являються:
• Ніздрі пацієнта широкі або вузькі.
• Якщо має місце широкий кінчик носа.
• При природженому дефекті, а також, якщо була отримана травма.
• При краплеподібному кінчику носа.
• При наявності гачкуватого носа.
• При кирпатому носі.
Якщо існують показання до операції, то є і протипоказання до неї. До них відносяться:
• Наявність запальних процесів.
• Виявлення загострення різних хронічних захворювань.
• Наявність інфекційних захворюваннь.
• Проблеми з серцем і нирками.
• Цукровий діабет, в тому числі і в декомпенсованій формі.
• При всіх видах онкології.
• Порушення згортання крові.
• Підвищення температури або лихоманка.
• Активна форма герпесу.
• Менструація.
• Вагітність або період лактації.
Досвідчений лікар ще на консультації попередить свого пацієнта про те, що під час проведення ринопластики кінчика носа або після неї можливе виникнення побічних дефектів. До них відносяться:
• Виникнення набряків. Вони неминучі для всіх категорій пацієнтів, так як є нічим іншим як реакцією організму на втручання.
• Поява кровотеч. Дане побічне явище не становитиме небезпеки, так як проходить за кілька днів.
• Можливе виникнення рубців. Найчастіше тут все залежить від того, який метод ринопластики був обраний. Однак при правильно проведеній операції рубець може бути непомітним.
• Операція може не дати потрібного результату. У цьому випадку знадобиться повторна ринопластика, але вже через рік.
Знаючи все це, лікарі рекомендують пацієнтам уважно поглянути на себе в дзеркало і прийняти рішення, чи варто так ризикувати або краще прийняти ніс таким, яким він є. Виняток – серйозні травми.
