Алфавітний покажчик

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И I Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я

Функціональна диспепсія

Переваги лікування і діагностики функціональної диспепсії в Універсальній клініці «Оберіг»

Функціональна диспепсія – це порушення травлення, не пов’язане з органічними причинами (виразковою хворобою, пухлинами, холециститом, хронічним панкреатитом і т.д.). Функціональна диспепсія – діагноз виключення. Він ставиться в тому разі, коли ретельне обстеження пацієнта не виявляє інших захворювань, які могли би викликати симптоми. Також необхідно встановити, що диспепсія не пов’язана з порушенням функції кишківника (виключити синдром подразненого кишківника).

Симптоми функціональної диспепсії

Симптоми функціональної диспепсії включають:

  • Біль в верхній частині живота
  • Відчуття переповненості шлунку після їди
  • Раннє насичення
  • Нудота
  • Відрижка
  • Печія
В залежності від скарг виділяють два основних види функціональної диспепсії: синдром епігастрального болю і постпрандіальний дистрес-синдром. В першому випадку переважають помірні або виражені болі, печіння в верхній частині живота, а в другому – відчуття переповненості шлунку і швидкого насичення.

Функціональна диспепсія та гастрит

Раніше пацієнтам з функціональною диспепсією ставився діагноз «хронічний гастрит». Відповідно до сучасних підходів, гастрит і функціональна диспепсія – це різні захворювання, хоча вони часто поєднуються у одного хворого.

Гастрит – морфологічний діагноз, який відображає структурні зміни в слизовій оболонці шлунку. Він часто протікає безсимптомно. Функціональна диспепсія – клінічний діагноз, який базується на характерних симптомах.

Терміни були розділені, тому що, всупереч попереднім уявленням, хронічні запальні зміни слизової оболонки, самі по собі, не є причиною виникнення диспепсії.

Хронічний гастрит виявляється в рівному ступені як у пацієнтів з функціональною диспепсією, так і у людей, які не мають жодних скарг. Ще один доказ відсутності зв’язку між захворюваннями полягає в тому, що симптоми диспепсії часто не проходять у пацієнтів, яким призначалась терапія гастриту.

Причини функціональної диспепсії

Чому ж виникає функціональна диспепсія? Це питання досі залишається предметом наукових дискусій. Відомо, що певну роль в розвитку захворювання грає спадковість. Схильність до функціональних шлунково-кишкових розладів передається від батьків дітям.

Ризик розвитку функціональної диспепсії підвищує паління. Як не дивно, похибки в харчуванні не мають великого значення. Тим не менш, хворі часто уникають певних продуктів, які, на їхню думку, викликають посилення симптомів.

Важливу роль грає стан психіки людини. Пацієнти з функціональною диспепсією часто мають більш високий рівень тривожності і депресії порівняно зі здоровими людьми.

Що ж відбувається в організмі хворого? Вчені виділяють три фактори, які викликають симптоми функціональної диспепсії.

По-перше, це порушення секреції соляної кислоти, що особливо характерно для пацієнтів з синдромом епігастрального болю. По-друге, різні розлади рухової функції шлунку і дванадцятипалої кишки, які приводять до появи відчуття розпирання, раннього насичення.

По-третє, це вісцеральна гіперчутливість. Припускається, що у пацієнтів з функціональною диспепсією рецептори стінки шлунку і дванадцятипалої кишки більш чутливі до розтягнення. У кожного хворого основними є різні фактори.

Діагностика функціональної диспепсії

Задача діагностики функціональної диспепсії – виключити органічні причини порушення травлення. В більшості випадків достатньо провести клінічний і біохімічний аналіз крові, аналіз калу, гастроскопію, дослідження на інфекцію Helicobacter pylori і УЗД органів черевної порожнини.

Гастроскопія дозволяє виключити захворювання шлунку і дванадцятипалої кишки, які часто протікають з симптомами диспепсії. Крім того, під час гастроскопії здійснюється біопсія слизової оболонки для подальшого виявлення морфологічних ознак гастриту. Ультразвукове дослідження надає інформацію про стан підшлункової залози, печінки, жовчного міхура.

Лікування функціональної диспепсії

У випадку функціональної диспепсії дуже важливе встановлення довірливих стосунків з пацієнтом. Лікар повинен пояснити механізми виникнення захворювання, а також безпечність симптомів. Рекомендації включають часте харчування невеликими порціями, відмову від паління і алкоголю.

Пацієнтам з больовою формою функціональної диспепсії або в разі поєднання з ГЕРХ призначають інгібітори протонної помпи (ІПП). При порушенні моторики шлунку і дванадцятипалої кишки показані прокінетики.

Якщо виявлена Helicobacterpylori, проводиться її ерадикація (знищення антибіотиками). Незважаючи на те, що симптоми диспепсії після ерадикації часто залишаються, вона необхідна для попередження розвитку виразкової хвороби і раку шлунку.

Оскільки функціональна диспепсія пов’язана з тривожністю або депресією, може бути рекомендована психотерапія. Симптоми функціональної диспепсії знижуються при прийомі невеликих доз антидепресантів, навіть якщо депресія не була виявлена.

Якщо вас турбують порушення травлення, звертайтесь до висококваліфікованих спеціалістів Гастроцентру Універсальної клініки «Оберіг», зателефонувавши за номером 521-03-03!

Направлення:
Гастроентерологія, Дитяча гастроентерологія
Відділення:
Гастроцентр
Теги:
Універсальна клініка «Оберіг»